Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

• 1. Напрями роботи: тілесно орієнтовані групи, гештальт підхід, форми арттерапевтичної роботи, тренінги спілкування, профілактичні тренінги, техніки НЛП.

• 2. Психодрама, ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) та елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка).

• 3. Трансакційний аналіз, види трансакцій.

• 4. Тренінги особистісного росту.

• 5. Бізнес-тренінги.

Ключові слова: тілесно орієнтовані групи, гештальт підхід, техніки НЛП, тренінги спілкування, психодрама, профілактичні тренінги, арттерапевтичні форми роботи, тренінг особистісного росту.

Напрями роботи: тілесно орієнтовані групи, гештальт підхід, техніки НЛП, тренінги спішування, профілактичні тренінги, арттерапевтичні форми роботи

Тілесно орієнтовані психотехніки приваблюють своєю екзотичністю порівняно зі звичайною вербальною технікою. Проте попит на тілесні практики мало задоволений через брак кваліфікованих тренерів, які добре володіють власною тілесною активністю, здатні ефективно регулювати функціонально-рухові прояви відповідно до цілей і завдань. До того ж не всі терапевти мають специфічні прикладні навички, необхідні для коректного здійснення прийомів і реалізації базових принципів тілесно орієнтованої психотерапії. Адже специфіка цього методу полягає в тому, що просто говорити і щось пояснювати клієнтові недостатньо – потрібно рухатись, торкатися тіла[1]. Основна цінність тілесно орієнтованих технік зумовлена їх наочністю та об'єктивністю. Тіло – те, що можна відчути, до чого можна доторкнутися і притиснутися, воно одразу дає зрозуміти – добре йому чи погано. Тіло може зіщулитись, стати жорстким і напруженим, може розслабитися, стати м'яким і пластичним. Воно ніколи не обманює людину у своїх реакціях. Окрім наочності, цінність тілесних методів полягає в їх значній результативності стосовно потенційно змінюваної патогенної динаміки особистості. Адже хоч яким ефективним є метод, якщо людина не хоче або не може змінитися, їй навряд чи хтось зможе допомогти. Така результативність зумовлена тим, що зміни завжди наочні, і людина може сприймати їх через спостереження та оцінювання своїх відчуттів, почуттів і переживань. Можуть змінюватися мімічні реакції, постава, інтонація і тембр голосу, специфіка моторної активності, трансформуватися або зникати невротичні стереотипи поведінки, підвищуватися рівень спонтанності, внаслідок чого людина краще розуміє допустимі межі своєї активності.

Тілесні психотехніки[2] об'єднують великий спектр різноманітних підходів, напрямів і прийомів; існують різні трактування тілесних феноменів і способи їх опису залежно від теоретичних передумов та особистих уподобань. Проте центральним об'єктом терапевтичних зусиль є тіло людини, її тілесність – у всьому розмаїтті феноменологічних, проявів і суб'єктивних значень. Як вид психотерапевтичної практики, тілесно орієнтована терапія спрямована на подолання внутрішніх психосоматичних бар'єрів і невротичних соматизованих симптомів з метою досягнення більшої природності, гармонійності й адекватності у проявах усвідомлюваних і несвідомих прагнень та почуттів; сприяє розвитку в людини здатності до безконфліктного здійснення цільових установок і суб'єктивних значень, які не блокуються функціональними обмеженнями з боку • соматичних структур, потенційно здатних забезпечити можливість їх реалізації.

Метою тілесної психотерапії є пошук глибинних закономірностей та взаємозв'язків між психікою і тілом людини.

При цьому на практиці однакову увагу приділяють як тілесному, так і психічному. Переважний акцент на одному з компонентів позбавляє тілесний підхід його унікального методологічного статусу і або наближає до традиційних "розмовних" методів психотерапії, або редукує до не менш різноманітної групи оздоровчих (мануальних) методів. Отже, тілесна психотерапія заради збереження свого психотерапевтичного статусу має зосереджуватися на психічній динаміці клієнта і діяти при цьому специфічними тілесними методами, аналізувати його тілесний досвід і соматичні процеси, намагатися зрозуміти їх, допомогти наблизитися до розуміння їх значення і сенсу. У цьому полягають істотні труднощі, подолання яких засвідчує ступінь професіоналізму й майстерності тілесно орієнтованого тренера, адже йому доводиться аналізувати і говорити про те, що взагалі важко висловити вербально, тобто про тілесні процеси і соматичні (інтроцептивні) відчуття. Для опису складових тілесного досвіду застосовують термін "тілесне відчуття".

Тілесне відчуття виражає несвідомий модус психічного і є відносно свідомості об'єктом постійної та інтенсивної інтерпретації, що формує лабільні уявлення про власну тілесну природу, соматичну функціональність і допустимі межі здійснення тілесних процесів.

Формування орієнтованих на тілесну динаміку методів психотерапії зумовлено також тим, що тіло людини є унікальним феноменом, існуючим як безперервність і нескінченність суб'єктивних можливостей самопізнання й трансформації. Тому тілесно орієнтовані методи психотерапії привертають до себе особливу увагу фахівців, а у їх більшості домінує розвивальний аспект використовуваних прийомів – розвиток тілесного потенціалу особи, функціональних ресурсів організму й усвідомлення психосоматичних процесів. Тілесний розвиток особистості забезпечується моделюванням різних функціональних процесів, які можливі в міру зниження проявів патернів (моделей) захисної, дезадаптивної або явно патогенної поведінки.

За спрямованістю роботи підходи тілесної психотерапії об'єднують у групи[3]:

• аналітичні напрями, орієнтовані на використання в практичних цілях, крім роботи з тілом, аналізу несвідомих (витіснених) компонентів тілесного і соціального досвіду: вегетоаналітична терапія характеру (В. Райх), біоенергетичний аналіз (А. Лоуен), біосинтез (Д. Боаделла), психосоматична терапія (Г. Аммона), хакомі-терапія (Р. Курц);

• структурно-функціональні напрями, зосереджені переважно на активній роботі з тілом та інтеграції одержуваного в її процесі нового тілесного досвіду: вегетотерапія (О. Ракнес), техніка Ф. Александера, структурна інтеграція (І. Рольф), сенсорне усвідомлення (ПІ. Сельвер, Ч. Брукс), функціональна інтеграція (М. Фельденкрайз), біодинаміка (Г. Бойсен);

• культурологічний напрям, що, крім тілесних компонентів, зважає також на етико-естетичні, культуральні та екзистенційні особливості особистості: пластико-когнітивний підхід (В. Нікітін), танатотералія (В. Баскаков), а також підходи, що ґрунтуються на театральній і танцювально-руховій техніці;

• духовно-тілесні напрями використовують у практичній роботі нетрадиційні для західної культури технології тілесного розвитку: підходи на основі адаптації індійських, тибетських і китайських психофізичних систем (хатха-йога, янтра-йога, ци-гун, у-шу), технології етнічних (переважно шаманських) практик, акупунктура і акупресура, тілесні практики духовних традицій (чань-буддизм, буддизм Тибету, бон-по, суфізм, ісихазм тощо);

Ця класифікація не вичерпує всього розмаїття підходів, багато з яких важко співвіднести лише з одним напрямом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ

  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи
  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри

  • Тренінг асертивності

  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки