Нейролінгвістичне (з грецьк. neuron – нерв і лат. lingua – мова) програмування (з нім. programiren – складати програми) (НЛП) – система опису структури суб'єктивного досвіду, що пояснює специфіку кодування набутої інформації; модель спілкування, яка грунтується на виявленні та використанні стандартів мислення; комплекс технік і операційних принципів, на основі яких моделюються ефективні стратегії мислення й поведінки[1]. Засновниками НЛП вважають Р. Бендлера та його учня Д. Грюндера, що вперше представили метод у 70-х роках ХХ-го століття.
Нейролінгвістичне програмування є потужним засобом впливу на мислення, емоції та поведінку окремих людей, груп, мас. В основі популярності (успіху) НЛП лежить використання феномену "взаємодії трьох" (свідомості – підсвідомості – реальності). При цьому основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку та емоційно-вольові стани, що виникають завдяки їй. Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) й невербальні (образні) лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди й уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей).
Прийоми НЛП застосовують у відносинах між людьми дуже широко, часто неусвідомлено. Виокремлюють дві групи прийомів (методів) впливу: нелінгвістичні та лінгвістичні.
До основних нелінгвістичних технологій відносять наступні прийоми[2]:
• експлуатація аудіопатериів: створення шляхом підлаштування до дихання, модуляції, інтонаційної гри додаткового образу, який ніби увиразнює, відтіняє, а за потреби спростовує та перекреслює той образ, що формується вербально;
• використання візуальних архетипів: спекулюючи тим, що підсвідомість людини містить певний архетип (символи, які всі сприймають емоційно однаково, позитивно або негативно), маніпулятор для просування політика, формування позитивного іміджу чи боротьби з останнім ставить його у відеоряд поруч з відповідними меті архетипами;
• маркування тексту – виділення в основному тексті (жирним шрифтом, іншим кеглем та ін.) кількох слів або літер, які, якщо читати лише їх, мають свій смисл;
• застосування субмодальностей – використання особливостей і характеристик зображення або звуку для створення необхідного позитивного чи негативного емоційного фону, формування певних схильностей до активності (пасивності) на підсвідомому рівні, які б уможливили контроль емоцій об'єктів маніпулятивного впливу різних субмодальностей;
• використання каталепсії (завмирання людини в певній позі; дія, пов'язана з розладом рухового апарату);
• вікова регресія – навмисне показування картин чи образів минулого, під час якого людину, групу або маси охоплює легкий транс ностальгії;
• руйнація (підміна) шаблонів – досягнення необхідних змін у світобаченні й діях людини, групи чи мас шляхом зміни (підміни) звичних, відпрацьованих алгоритмів (шаблонів, стереотипів) та нав'язування інших моделей поведінки;
• оцінювання поведінки як результату позитивного наміру: проведення чіткої межі, визнання різниці між намірами, які, на думку класика НЛП В. Сатір, є завжди позитивними, і реальною поведінкою, яка може не відповідати нормам моралі;
• гра на асоціації або дисоціації – спроба викликати в об'єкта впливу залежно від потреби (мети) асоціативний спогад, який зумовлює такі гострі переживання минулого досвіду, ніби все це відбувається зараз, або дисоційований спогад, у прогресі якого людина виконує роль глядача, що просто проглядає відеозапис подій за участю іншої людини. Асоційована позиція викликає сильні почуття, які створюють мотивацію для зміни поведінки, а дисоційована дає змогу отримати більше інформації й легше вивести об'єкт впливу з деморалізованого стану, мобілізувати всі його творчі ресурси для розв'язання проблеми;
• підлаштовування (вербальне та невербальне) до людини, групи, мас з метою здійснення психологічного маніпулятивного впливу шляхом входження в довіру, проникнення у підсвідомість – ведення.
Лінгвістичні технології використовують наступні методи:
• зміна фокусу уваги в часовому просторі – блокування думок про минуле, орієнтація людини, групи, мас на позитивний результат на сучасному етапі і в майбутньому;
• імперативна персеверація – неодноразове повторення твердим гіпнотичним голосом певного твердження;
• прийом "зв'язки" – штучне умонтування необхідної інформації, потрібного відеоряду в позитивний чи негативний контекст залежно від мети, яку ставить перед собою маніпулятор;
• прийом "розкручування" – навмисна зміна – рівня або масштабу розгляду проблеми чи суперечності. Може бути "розкручування вгору", яке дає змогу різко, до вищих цінностей, підсилити мотивацію на зміну; "розкручування вниз" – сприяє визначенню конкретних перешкод та способів виконання задуманого; "розкручування вбік" – уможливлює використання аналогії, чужого досвіду для розв'язання проблеми;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніки НЛП“ на сторінці 1. Приємного читання.
