Тренінг асертивності

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

Професійні тренери мають культивувати в собі навики асертивної поведінки. Асертивна людина – це людина, яка може чітко і спокійно висловлювати свої думки, не змінюючи позиції, якщо з нею хтось не погоджується. Крім того, асертивна людина може у разі необхідності повторно викласти свою думку. Якщо ввести шкалу, на одному полюсі якої розташовується покірність, а на другому – агресивність, то асертивна поведінка буде розташована якраз посередині такої шкали.

Учені Елберті та Еммонс висловлюють припущення, що асертивна поведінка включає в себе наступні компоненти:

• зоровий контакт – асертивна людина спроможна підтримувати контакт з співрозмовником за допомогою очей;

• ступінь асертивності проявляється у поставі людини, у тому, як вона стоїть, яке положення та яку позицію займає щодо іншої людини;

• відстань – асертивна особа відчуває та є чутливою як до збереження власного "особистого простору", так і до "особистого простору" інших;

• адекватне використання жестів може надати повідомленню виразності, відкритості та сердечності, а також підкреслити асертивний підхід;

• важливо уміти використовувати свою міміку та інтонацію відповідним чином. Мається на увазі відповідність між тим, що людина говорить, і тим, з яким виразом обличчя та якими інтонаціями вона це говорить;

• якщо людина вміє говорити м'яко та плавно, то вона має більше шансів бути почутою. Людей, які у своїй мові використовують слова-паразити, до асертивних не відносять.

• асертивна людина не буде перебивати свого співрозмовника без всякої потреби;

• людина, яка вміє слухати, впевнена у своїй здатності підтримати співрозмовника;

• зміст реплік – важливо, щоб слова, які проговорюються в ході розмови, відповідали тій соціальній та культурній ситуації, в рамках якої протікає бесіда. Це також стосується непристойних та жаргонних слів, які використовуються у невідповідній для цього ситуації.

Асертивність має бути щирою в своїй самопрезентації. У спіралі підвищення компетентності вона має прямувати до витка несвідомої компетентності. Асертивність – це здатність людини впевнено та з гідністю відстоювати свої права, не принижувати при цьому прав інших. Асертивною називається відкрита поведінка, яка не завдає шкоди іншим людям і не принижує їхню гідність. Асертивність – упевнений захист своїх інтересів чи свого погляду з урахуванням інтересів інших людей[1].

Проблема асертивної поведінки, на думку С. Стаут, дуже тісно пов'язана з особистою відповідальністю у подаванні конфліктів. Дослідник вважає, що "асертивна людина – та, що відповідає за власну поведінку, демонструє самоповагу і повагу до інших, позитивна, слухає, розуміє та намагається знайти робочий компроміс"[2]. Основними складовими асертивності С. Стаут вважає наявність самоповаги і поваги до інших, а також здатність прийняти на себе відповідальність за свою поведінку. З метою вирішення проблемних ситуацій, які можуть статися з кожною людиною, важливими є такі складові як упевненість і позитивна настанова, уміння уважно слухати та прагнення зрозуміти погляд іншої людини[3].

Асертивність – це самоствердження через конструктивну діяльність, досягнення майстерності і безконфліктного спілкування. Асертивна поведінка є "золотою серединою" між агресивним і пасивним стилями поведінки, спрямована на те, щоб реалізація власних інтересів була умовою реалізації інтересів суб'єктів взаємодії. Як зазначає Є. Андрієнко, найбільша ефективність досягається при взаємодії однієї асертивної людини з іншою такою самою людиною[4].

Різноманітність поглядів та підходів щодо структурних компонентів асертивності вимагає широкого огляду концепцій і науково-теоретичних компонентів вимагає широкого огляду концепцій і науково-теоретичних підходів щодо цієї проблематики. Теоретичний аналіз сутності та змісту асертивності як властивості особистості суб'єкта надає можливість визначити структуру асертивності, до якої В. Шамієва і К. Воробйова включають когнітивно-сутнісні, афективні та поведінкові компоненти[5]. А. Бандура ядром асертивності вважає самоефективність, В. Ромек визначає емоційну складову (сміливість, сором'язливість), поведінкову складову (ініціативу в соціальних контактах)[6], а

О. Леонтьев зазначає, що асертивність – стабільна особистісна характеристика, що має такі структурні компоненти: особистісний, К0ГН1ТИВНИИ, емоційно-ціннісний і поведінковий[7].

Отже, асертивність – доволі нове психологічне поняття, що відображає внутрішньопсихологічні особистісні орієнтації, спрямовані на характер та тип взаємодії індивіда із соціальним середовищем


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тренінг асертивності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ

  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри

  • Тренінг асертивності
  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки