Мистецтво слухати співрозмовника є однією з найважливіших ознак спілкування. Більшість людей удосконалює комунікативні навички і вміння упродовж життя, ламаючи в собі усталені звички, виховуючи щирий інтерес до людей і того, про що вони говорять, засвоюючи прийоми професійного слухання. Це, в свою чергу, дозволяє не тільки привернути співрозмовника до себе, зуміти зрозуміти його точку зору, але й впливати на неї. Варто також пам'ятати, що кращий співрозмовник не той, хто вміє добре говорити, а той, хто вміє слухати. Люди, здебільшого, схильні слухати інших тільки після того, як вислухають їх.
Слухання – це процес, у ході якого між людьми встановлюються зв'язки, виникає відчуття взаєморозуміння, яке робить ефективним будь-яке спілкування[1]. Слухання може відбуватися як у рефлексивній, так і у нерефлексивній формах. Зокрема, нерефлексивне – це слухання, що дає співрозмовнику можливість висловитися, і полягає в умінні мовчати. Співрозмовнику хочеться висловитися, щоб його почули, і його менше за все цікавлять зауваження інших учасників. Упродовж розмови необхідно дивитися на свого партнера, позою, жестами та мімікою висловлюючи увагу і готовність слухати, записувати важливі моменти бесіди. Інакше кажучи, це слухання без втручання, без відображення відчуттів.
Вид слухання, в якому на перший план виступає відображення, уточнення інформації, що "допомагає пов'язувати окремі фрагменти розповіді, внаслідок чого реалізується розуміння"[2], активніше використовується словесна форма, називають рефлексивним або активним слуханням (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Активне слухання може бути рефлексивним і нерефлексивним
| Рефлексивне | Нерефлексивне |
| Ставлять запитання на розуміння й уточнення, застосовуючи три основні техніки рефлексивного слухання: ехо- техніку; перефразування (або парафраз); резюмування. | Запитання ставлять лише за особливої потреби. Тренер підгримує розповідь учасника за допомогою звукових вставок і коротких фраз: "так", "продовжуйте", "угу", "м-м-м", "і ..."тощо. |
| Активно рефлексують (відображають, віддзеркалюють) зміст розповіді і почуття учасника. | Тренер не відображає зміст розповіді учасника, його почуття – просто слухає. |
| За такого слухання ... ...... | Збір основної інформації, встановлення довірливих стосунків. |
Психоемоційними механізмами, що забезпечують здійснення рефлексивного та нерефлексивного слухання (табл. . 1.6), є рефлексія, емпатія, ідентифікація[3]. Рефлексія – самопізнання внутрішніх станів на раціональному рівні (аналіз). Емпатія – самопізнання внутрішніх станів на емоційному рівні (співчуття, співпереживання).
Таблиця 1.6
Етапи активного слухання
| Етапи активного слухання | Дії слухача |
| Несловесна підтримка мовця | Контакт очей, "поза слухання", кивки, вираз згоди: "Угу", "Так-так" тощо. |
| Фрази перенесення відповідальності за висловлення на партнера (парафраз не працює, якщо не підкреслено, хто саме висловив цю думку) | "Ви вважаєте, що...", "Отже, ви говорите, що...", "Значить, ви стверджуєте...", "Отже, ваша думка зводиться до наступного...", "Ви висловилися таким чином, що...", "Ваші слова таю... " та ін. |
| Формулювання змісту висловлювання | На цьому етапі треба позбутися власних емоцій, оцінок |
| Отримання згоди співрозмовника після інтерпретації його думки | "Я правильно зрозумів?", "Це так?", "Я нічого не переплутав?". Можливо, буде потрібно перефразувати сказане ще раз, до повного розуміння |
| Демонстрація свого ставлення до почутого | Підкреслити, що це ваша думка з приводу почутого. Висловлювати ставлен-ня тільки до слів, але не до особистості, хто говорить |
| Висловлення свого власного судження за суттю | "Моя думка...", "Я вважаю...", "Я думаю" і т. п. |
Ідентифікація – уподібнення, намагання уподібнитись партнеру у взаємодії. Рефлексивне слухання передбачає наступні, види втручання та аналіз: невербальне (емпатія), вербальне, парафраз, уточнення – редагування, вербалізацію, резюмування. Нерефлексивне слухання відбувається без втручання, без відображення почуттів. Тому соціальному працівникові для оволодіння мистецтвом слухання варто формувати відповідні навички і прийоми слухання, а саме: підтримку уваги (спрямованість, стійкість уваги, візуальний контакт) використання елементів
Невербального спілкування (погляд, пози, жести, мова міжособистісного простору, зміна тембру, інтонації голосу), репліки і запитання, наявність розвинених особистісних утворень (розуміння, симпатії, схвалення)[4].
Найбільш загальноприйнятими прийомами, котрі характеризують активне слухання, є постійні уточнення правильності розуміння інформації, яку хоче донести співрозмовник. Необхідно уникати поспішності у висновках, вживання некатегоричних формулювань і м'яких тонів; дати співрозмовникові уявлення про те, як ви його зрозуміли, і наштовхнути на розмову про те, що в його словах здається вам найважливішим[5]. Правила активного слухання наведено у таблиці 1.7.
До технік активного слухання відносять:
• Ехо-техніка – повторення окремих слів чи словосполучень. Вона виконує роль запитань і спонукає учасника продовжувати розповідь. Ця техніка досить популярна в психотерапевтичній практиці, особливо на стадії збирання інформації (і не надто популярна в психодинамічний психотерапії);
• перефразування – переказ іншими словами того, що сказав учасник, з метою демонстрації уважного слухання і розуміння;
• резюмування – підбиття підсумків сесії чи її окремих частин, яке об'єднує основні думки і почуття клієнта.
Активне слухання допомагає зрозуміти, оцінити і запам'ятати інформацію, отриману від співрозмовника. Крім того, використання прийомів активного слухання може спонукати співрозмовника до відповідей, скеровувати бесіду в потрібне русло і перешкоджати неправильному розумінню або помилковій інтерпретації інформації, отриманої від співрозмовника. Мета – отримання максимально повної і точної інформації для прийняття правильного рішення[6].
Таблиця 1.7
Правила активного слухання
| Неприпустимо під час висловлювань співрозмовника | Що робити під час висловлювань співрозмовника |
| Паралельно обдумувати свої відповіді | Вимкнути внутрішній монолог, свої думки |
| Тлумачити, робити припущення | Фразу співрозмовника починайте "перетравлювати" тільки після того, як вона виголошена до кінця. Витримайте паузу – можуть прозвучати найважливіші слова |
| Зосереджувати увагу лише на важливому для вас | Сенс активного слухання – визначити важливе для учасника, ключові слова |
| Давати оцінку висловам | Слухати безоціночно (нейтрально) |
| Відволікатися на візуальні враження | Звертати увагу на невербальну мову (міміку, жести), щоб зрозуміти, що важливо для співрозмовника |
| Відволікатися на власні почуття | Співпереживати стану співрозмовника |
| Відволікатися на свої образи, асоціації, згадування | Уникати асоціативного сприйняття, вимкнути згадування, включити увагу |
| Пасивно слухати: не доклада-ти зусиль, а лише зображати увагу; легко відволікатися на свої думки | Використовувати техніки активного слухання: 1) контрольований діалог; 2) перефраз, інтерпретація; 3) резюмування |
| Не давати зворотного зв'язку | Давати зворотний зв'язок, налагоджувати взаєморозуміння: 1) кивки головою, вигуки; 2) техніка "відлуння" (повтор фрази); 3) питання-відлуння |
| Не реагувати на емоційні реакції (в тому числі на невербальні сигнали) | Приєднання до стану, відображення емоцій, промовляння почуттів співрозмовника |
Названа техніка передбачає, перш за все, "чути" іншу людину, а в даному випадку – учасника. Тобто, в процес "чути" включається не тільки сприйняття слів, що вимовляються, але й фону, на якому вони були висловлені. Відповідно, можна виділити два аспекти слухання: вербальний і невербальним. До вербального аспекту належать безпосередньо слова, словосполучення, метафори, які вживає клієнт у своєму мовленні. До невербального аспекту (фону) належать: "мова тіла" (пози, жести, міміка); психофізіологічні реакції (зміна кольору шкіри, частота і глибина дихання та ін.); голосові характеристики (тон, тембр, темп, інтонації).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка активного слухання“ на сторінці 1. Приємного читання.
