Методи психодіагностики учасників СПТ

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

З метою вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, отримання різнобічної інформації про її розвиток застосовують спеціальні психодіагностичні методи. їх особливістю є вимірювально-дослідницька спрямованість, що забезпечує кількісну та якісну оцінку явища, яке вивчають. Основними вимогами до психодіагностичних методів є[1]: стандартизація (поняття норми), надійність і валідність інструментарію, жорстка регламентація процедури обстеження.

Психодиагностичный метод конкретизується в суб'єктивних, проективних, об'єктивних підходах, які охоплюють відомі методики[2] (рис. 1.1).

Об'єктивний підхід передбачає застосування діагностування на основі успішності (результативності) та способу (особливостей) виконання діяльності; охоплює методи діагностики особистісних якостей ("вимірювання" інтелектуальних особливостей); тести інтелекту (рівень інтелектуального розвитку); тести спеціальних здібностей (вимірювання рівня розвитку окремих складових інтелекту і психомоторних функцій, що забезпечують ефективність у вузьких сферах діяльності); тести досягнень (ступінь оволодіння певними знаннями, уміннями і навичками).

Ієрархічна структура методів дослідження

Рис. 1.1. Ієрархічна структура методів дослідження

За суб'єктивного підходу діагностування здійснюють на основі відомостей досліджуваного про себе, тобто самоопису (самооцінювання) особливостей особистості, стану, поведінки у певних ситуаціях. Діагностування проводять за допомогою численних особистісних опитувальників, методик вивчення стану, настрою і думок, опитувальників-анкет тощо[3].

Проективний підхід – діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з нейтральним, ніби безособовим матеріалом, який в силу його певної невизначеності стає об'єктом проекції. Це різноманітні проективні методики[4]: конститутивні, конструктивні, інтерпретаційні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні, семантичні та ін.

Конститутивні методики передбачають структурування, оформлення стимулів, надання їм певного значення. Це "Словесний тест асоціації" (стимул-слово-асоціація-слово) (Ф. Гальтон, 1879 р.), "Тест Роршаха" – проектування особистості через бачення образів у нечітких чорнильних плямах (Г. Роршах, 1921 р.), "Тест ранжування картин" – розташування картинок у певній послідовності і складання розповіді (С. Томкінсон, 1957 р.), тест "Словник" – дослідження індивідуального тезауруса і світогляду[5].

Конструктивні проективні методики спрямовані на створення з оформлених деталей осмисленого цілого. До них варто віднести: "Тест Світу" (М. Ловенфельд, 1939 р.), "Q-класифікація" – дослідження уявлень про власне "Я" й оточуючих людей – сортування карток із рисами близькими до рис оцінюваного обличчя (В. Стефансон, 1953 р.).

За допомогою інтерпретаційних проективних методик досліджуваним пропонують прокоментувати будь-яку подію або ситуацію. Це, наприклад: "Тест тематичної аперцепції" – ТАТ (X. Морган, Г.-А. Мюррей, 1935 р.); тест "Склади картину-історію" – MAPS (Е. Шнейдман, 1947 р.), "Тест тривимірної аперцепції" (Д. Твічел-Ален, 1947 р.), "Тест (техніка) об'єктних відношень" (Філліпсон, 1955 р.), "Тест на інтуїцію" (Е. Френч, 1955 р.); "Симво-лічний тест аранжування" (Т. Кан, 1955 р.), "Проективні картинки Пікфорда" (Пікфорд, 1963 р.); "Методика керованої проекції" – дослідження особливостей самоставлення (В. Столін, 1982 р.). Зокрема, тест ТАТ містить стимульний матеріал, що складається з 31 таблиці: 30 – чорно-білих карт і однієї пустої таблиці, на якій піддослідний може зобразити будь-яку карту. У використовуваних зображеннях представлено відносно невизначені ситуації, що допускають їх неоднозначну інтерпретацію[6].

Катартичні (катарсичні) проективні методики передбачають здійснення ігрової діяльності в організованих умовах. Однією з таких методик є психодрама Дж. Морено (1946 р.). Також використовують "Відкрий себе через музику" (визначення впливу вперше прослуханого твору на особистість, які почуття, емоції, переживання викликає), "В гостях у казки" (з'ясування рівня досягнення катарсису через створення казки за прослуханою розповіддю); "Море гойдається – раз..." (визначення здатності "вживатися" у запропонований образ, проникати й осмислювати його емоційний стан). Окрім названих існують варіанти катарсичних методик, де піддослідні діють опосередковано, проектуючи свої риси і реакції на предмети-замінники. Так, у "Тесті ляльок" (А. Вольтман, 1851 р.) дітей просять розіграти з набором ляльок різні сцени (наприклад, сварку з братом) або спектакль на задану тему. Тест "Неіснуюча тварина" (М. Друкаревич) передбачає малювання невідомого людям звірятка, аналіз якого дає змогу оцінити особистість досліджуваного[7]. Узявши за основу цю багату ідею, інший дослідник, А. Венгер, розробив додаткові завдання – "Зла тварина", "Щаслива тварина" і "Нещасна тварина". Ці тести дозволяють виявити приховані агресивні або депресивні тенденції, типову для дитини реакцію на загрозу (тест "Зла .тварина"), її цінності і прагнення ("Щаслива тварина"), характер наявних побоювань, усвідомлювані і неусвідомлені уявлення малюка про його найбільш гострі проблеми ("Нещасна тварина").

Сутність експресивних проективних методик полягає у створенні учасниками тренінгу малюнків на вільну або задану тему: комплекс графічних тестів, створених на основі досліджень Г. Ріда і типології К. Юнга (1921 р.), "Малюнок людини" (Ф. Гудінаф, 1926 р., модифікація Д. Харріса, 1963 р.), "Тест-мозаїка Ловенфельда" (М. Ловенфельд, 1930 р.), "Міокінетичний психодіагноз Міра-і-Лопеца" (Е. Міра-і-Лопец, 1940 р.), "Малюнок сім'ї" (В. Вулф, 1947 р.), тести "Дім-Дерево-Людина" (Дж. Бак, 1948 р.), "Малюнок людини" (К. Маховер, 1949 р.), "Дерево" (К. Кох, 1949 р.), "Графічний тест Аронсона" (Е. Аронсон, 1958 р.), "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур" (Е. Махоні, А. Лібін, 1989 р.); кримінально-асоціативна символіка – КАС, тест психографологічні технології та інтерпретації тощо.

Імпресивні проективні методики грунтуються на виявленні переваги одних стимулів над іншими. До них зараховують "Тест Сонді" і "Тест вибору кольору Люшера" (М. Люшер, 1948 р.).

Адитивні проективні методики визначають техніку аналізу процесу завершення речення, розповіді, історії або ситуації, наприклад: "Методика малюнкових фрустрацій Розенцвейга" – "Тест P-F" (С. Розен-цвейг, 1942 р.), "Інсайт-тест" (Е. Саржент, 1944 р.), "Тест атитюдів дітей" (Д. Каган, Д. Лемкін, 1960 р.), тести "Завершення речення" (Г. Еббінгауз, 1897 р.; А. Пейн, 1928 р.), "Багатомірний малюнковий тест" – MDDT (Р. Бліх, 1968 р.), "Рука" (Б. Брайклін, 3. Піотровський, Е. Вагнер, 1962 р.), "Системний тест сім'ї" – FAST (Т. Герінг, І. Вілер, 1986 р.), "Формалізований тест фрустрацій" – ФТФ (І. Носе, 1994 р.).

Семантичні проективні методики виявляють емоційне ставлення людини до досліджуваного об'єкта як прояв особистісного значення. До цієї групи належать: "Семантичний диференціал" – СД (Ч. Осгуд, 1952-1957 pp.), "Техніка репертуарних решіток Келлі" (Г. Келлі, 1955 р.), "Метод семантичного радикала" (А. Лурія, О. Виноградова, 1959 р.), "Невербальний семантичний диференціал" (Ч. Осгуд, 1962 р.), "Окремі семантичні диференціали" (Дж. Керрол; М. Уіш, 1969 р.), "Метод класифікації" – "сортування" (Дж. Міллер, 1971 р.), "Метод суб'єктивного шкалювання" (Р. Вудворс, Г. Шлосберг, 1971р.), семантичний диференціал "Божого откровения" – СДО (І. Носе, 1994 р.).

Зведені в єдину систему об'єктивні, суб'єктивні і проективні методики дають змогу ведучому (тренеру) динамічно й оперативно виконувати свою роботу відповідно до можливостей та рівня поставленої психодіагностичної задачі, а початківцю допомагають отримати відносно повну узагальнену й систематизовану інформацію щодо психологічних засобів оцінювання суб'єкта та його діяльності.

Тест (з англ. test – проба, випробування, перевірка) – стандартизоване, часто обмежене в часі, випробування, що використовується для встановлення кількісних (або якісних) індивідуально- психологічних відмінностей.

Історія тестування давня. Перша згадка належить до Стародавнього Вавилону (III тис. до н.е.) – випробування для писарів. Вони повинні були знати чотири арифметичні дії, вміти вимірювати поля, розподіляти раціони, ділити майно, володіти мистецтвом співу та гри на музичному інструменті, розбиратися в тканинах, металах, рослинах тощо. Друга згадка (Стародавній Єгипет) – вибір на посаду жерця, який спочатку проходив співбесіду (біографічні дані, рівень освіченості, оцінювалась зовнішність, уміння вести бесіду), потім – перевірку вмінь працювати, слухати і мовчати, випробування вогнем, водою, страхом, подолання підземель наодинці). Цю сувору систему випробувань пройшов відомий вчений Піфагор. Третю згадку знаходимо у Стародавньому Китаї, де існувала система перевірки здібностей осіб, що бажали зайняти посаду державних чиновників. Окрім того, кожних 3 роки відбувалось повторне екзаменування в імператора за 6 "мистецтвами" – музика, стрільба з лука, верхова їзда, вміння писати, читати, знання ритуалів і церемоній. Випробування тестового характеру використовували вчителі чань-буддизму (загадки, питання-парадокси, стресові ситуації). У середньовіковому В'єтнамі проводили переатестацію військових і чиновників.

Сучасний психологічний тест – це метод психодіагностики, що являє собою стандартизовані запитання і задачі, які мають певну шкалу значень. Тест має бути теоретично й емпірично обгрунтований, відповідати переліку вимог: теоретичних (містити сучасні психологічні знання) та емпіричних (досвід використання зазначеного тесту). Кожний тест передбачає виокремлення норм і відхилень від них.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи психодіагностики учасників СПТ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ
  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри

  • Тренінг асертивності

  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки