Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

Зміст і мета спілкування залежать від культури людини, рівня розвитку, виховання й психічних новоутворень. Коли говорять про розвиток у людини здібностей, умінь і навичок спілкування, насамперед мають на увазі техніку й засоби спілкування.

Техніка спілкування – це способи налаштування людини на спілкування, поведінку, а прийоми – кращі засоби спілкування. Техніки спілкування бувають вербальні і невербальні. На початковому етапі його техніка включає такі елементи, як прийняття певного прояву особи, пози, вибір початкових слів, тону висловлення, рухів і жестів, що залучають партнера до дій, спрямованих на його налаштування, певне сприйняття повідомлюваного (переданої інформації).

Існує безліч прийомів підвищення ефективності спілкування, подолання комунікативних бар'єрів. Назвемо деякі з них[1]:

• прийом "власне ім'я", заснований на називанні вголос імені та по батькові партнера, з яким спілкується учасник. Це підкреслює увагу до даної особистості, викликає в неї почуття задоволення й супроводжується позитивними емоціями, тим самим формується атракція, налаштування учасників тренінгу один до одного;

• прийом "дзеркало відносин" передбачає добру усмішку й приємний вираз обличчя особи, що свідчить: "я – ваш друг". А друг – це прихильник, захисник. В учасника виникає почуття захищеності, що спонукає позитивні емоції й вільно або мимоволі формує атракцію;

• прийом "золоті слова" полягає у висловленні компліментів на адресу людини. Тим самим відбувається ніби "заочне" задоволення потреби в удосконалюванні, що веде також до утворення позитивних емоцій і зумовлює прихильність до учасника тренінгу;

• прийом "терплячий слухач" випливає з терплячого й уважного вислуховування проблем клієнта. Це приводить до задоволення однієї з найважливіших потреб будь-якої людини – потреби в самоствердженні.

• прийом "особисте життя" виражається в привертанні уваги до "хобі", захопленні учасника (партнера), що також підвищує його вербальну активність і супроводжується позитивними емоціями.

Окрім того, варто згадати і про комунікативні навички. Одна з них, а саме навичка управління групою, – це фасилітація. Дж. Хірон визначив шість параметрів "стилю" фасилітації, які тренер перед її проведенням має врахувати, а саме: Чи потрібно керувати групою, чи вона може працювати самостійно? Чи варто пояснювати, що відбувається з групою? Наскільки необхідно висловлювати припущення та структурувати інформацію, щоб групі було все зрозуміло? Можливо, група може зробити це самостійно – все пояснити сама собі (параметр директивності – недирективності)?

Щодо параметру інтерпретації – неінтерпретації, то варто поцікавитися: чи потрібно провокувати групу до більш активних дій, вказуючи на стереотипи в роботі та поведінці учасників, чи вирішення цих питань можна віддати групі? Інтерпретація – психологічне пояснення проаналізованого матеріалу, нова точка зору на почуте і побачене. За допомогою інтерпретації тренер прагне викликати інсайт, розкриваючи учасникам смисл того, що з ними відбувається. Цінність інтерпретації визначається реакціями учасників на неї. Хороші інтерпретації не бувають нейтральними.

Параметр конфронтації – неконфронтації передбачає розуміння тренером: Чи вміє він управляти виявами радості, сліз, гніву, почуттям страху різних людей? Можливо, доведеться переключати увагу групи на менш емоційні теми? Параметр наявності – відсутності катарсису передбачає уміння використовувати вправи, ігри, плани та інші методики для упорядкування роботи в групі або дати їй можливість самоорганізуватися. Параметр структурованості – неструктурованості демонструє навики: Чи ділитися з групою думками та почуттями, які виникають, чи зайняти більш нейтральну позицію? Параметр скритності – саморозкриття. Не варто думати, що фасилітатор мас дотримуватися якогось одного стилю роботи з групою. Для визначення стилю роботи необхідно визначитися з метою зустрічі. Розуміння того, чого ми хочемо досягти, дасть можливість контролю над своєю поведінкою.

Отже, важливо навчитися спрямовувати групу до саморозвитку. Коли це можливо – давати учасникам вільно висловлювати свої емоції, не поспішати "рятувати" інших людей або пояснювати їм їхні почуття. Не поспішайте інтерпретувати поведінку учасників. Намагайтеся підвести їх до самостійного осмислення того, що з ними відбувається. Пам'ятайте, що інтерактивне навчання базується на роздумах над особистим досвідом, на особистій відповідальності та зміні наших знань та уявлень. Ми ніколи не зможемо виконати цю роботу за інших: людина має зробити це сама[2].

До невербальних технік належать:

• паралінгвістичні засоби: 1) використання жестів, рухів, міміки, пантоміми, контакту очей тощо; 2) робота з сенсорними модальностями (або з репрезентативними системами) – зоровою, слуховою, кінестетичною (візуали, аудіали та кінестетики);

• робота з сенсорними модальностями;

• трансформація емоцій (робота з "емоційною неграмотністю");

• рефреймінг (фрейми та їх зміна) – вербальні і невербальні психологічні ключі (вербальні – слова і фрази, які несуть певне емоційне навантаження, часто повторювані твердження тощо; невербальні – зміни настрою, специфічні жести чи дії) – це індикатори справжніх і потенційних труднощів, які стимулюють появу гіпотез і продукують питання, що гарантують прогрес консультативного діалогу. Психологічним ключем (або ключем розблокування) може стати будь-який елемент поведінки чи мовлення клієнта в контексті живої бесіди, який набуває для консультанта певного значення;

• підлаштування (або приєднання) – як уміння йти за клієнтом. Ефективність комунікації істотно підвищується, якщо параметри певних реакцій комунікантів збігаються, корелюють між собою, коли внутрішні їх світи співзвучні або коли між ними щонайменше не виникає конфліктної напруги;

• рапорт – це динамічне утворення, яке виникає в процесі комунікації і характеризується підвищенням рівня взаєморозуміння, узгодження взаємодії, виявляється як глибоке почуття взаємної довіри і легкості, яке сприяє гарному контакту і досягненню спільно визначеної мети;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ

  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою
  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри

  • Тренінг асертивності

  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки