Основною проблемою біхевіористської орієнтації традиційно було научіння, завдяки якому здобувається весь репертуар поведінки, опанування новими діями та можливістю змінити власну поведінку[1]. Нині розрізняють три головні течії біхевіористського спрямування: класичне зумовлювання, оперантне зумовлювання та "мультимодальне програмування"[2].
На думку О. Бондаренко, зумовлювання – поняття, що охоплює всю сукупність стимулів поведінки. Розрізняють два види зумовлювання: класичне (павловське) – навчання відбувається лише за допомогою стимулів, та оперантне (скінерівське) – навчання проводиться шляхом вибору стимулу, який супроводжується позитивним підкріпленням. Існує також і безумовне навчання, яке відбувається поза спеціально організованими стимулами[3]. Отже, процес научіння відбувається за допомогою фокусування уваги на умовах оточення (середовища) – стимулах, які відповідальні за придбання, модифікацію, ослаблення окремих поведінкових взірців.
Адаптивним способам поведінки, діям, що служать засобом задоволення найважливіших життєвих потреб, вчать у групах тренінгу умінь або розвитку життєво важливих навичок, заснованих більшою мірою на біхевіоризмі та поведінковій терапії. Робота у таких групах структурована, а їхня кількість складає певне число людей, які відчувають труднощі у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми, проходять запрограмований курс навчання щодо відсутніх у них комунікативних умінь та навичок, опанування якими робить їх незалежними, компетентними у спілкуванні й визначає майбутні успіхи в тих видах діяльності, де необхідні вміння впливу на людей.
Цікавим видом тренінгових груп біхевіористського спрямування є і Т-групи (або лабораторні групи тренінгу), що забезпечують навчання через досвід, який набувають у групі (часто апробують і нові форми поведінки), відпрацювання вмінь і навичок контактів з партнером, а також навичок професійного спілкування. Основним психотерапевтичним прийомом виступає груповий аналіз, що здійснюється учасниками (10-15 чоловік), бажано не знайомих один з одним. Теми для обговорення обираються довільно, головним є ретельний аналіз власної поведінки й поведінки інших учасників групи та вільне їх обговорення[4].
Ідея створення таких груп полягає в тому, що люди живуть і працюють, але найчастіше не віддають собі звіту, яку участь вони при цьому беруть, якими їх бачать інші люди, які реакції викликає їхня поведінка в сторонніх людей. К. Левін висловив ідею, що більшість ефективних змін в установках і поведінці людей відбувається саме в групі. Тому, щоб сформувати нові ефективні форми поведінки, людина має перебороти свою автентичність і навчитися бачити себе такою, якою бачать її інші[5].
Основні завдання Т-груп – навчання діловій та особистісній взаємодії, керівництво людьми й організація їхньої спільної діяльності. Іноді Т-групи використовують з метою виявлення психотерапевтичного ефекту на учасників щодо зміни їхньої індивідуальної психології. Особливого значення у групах набувають безпосередні переживання учасників, їхня самосвідомість та усвідомлення того, що відбувається навколо[6].
Отже, тренінги біхевіористичної орієнтації спрямовані на забезпечення нових умов для навчання, вироблення системи стимулів щодо формування нової поведінки, тобто допомагають учасникам тренінгової групи усунути неприйнятні акти поведінки і навчитися новим та більш ефективним поведінковим патернам.
Тренінг гуманістичної орієнтації
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тренінг біхевіористської орієнтації“ на сторінці 1. Приємного читання.
