• 1. Склад тренінгових груп: якісний і кількісний аспект. Вимоги до учасників: важливість процедури відбору.
• 2. Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи к формування.
• 3. Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль.
• 4. Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи. Групові норми в соціально-психологічному тренінгу.
• 5. Основні цілі введення правил робот в тренінг. Правила праці в групі.
• 6. Класифікація тренінгових груп, їх критерії.
Ключові слова: якісний і кількісний аспекти, процедура відбору, гетерогенність групи, гомогенність групи, рольова позиція, соціальна роль, групові норми.
Склад тренінгових груп: якісний і кількісний аспекти
Тренінгова група – це спеціально створена група, учасники якої за сприяння ведучого (тренера) включаються в інтенсивне спілкування, спрямоване на досягнення визначеної мета та вирішення поставлених завдань. У формуванні тренінгових груп варто враховувати якісний та кількісний аспекти. Щодо якісного складу, то більшість психотерапевтів сходяться на думці, що учасниками тренінгів можуть ставати практично всі люди, окрім[1]:
• людей, які страждають важкими психічними розладами;
• осіб, які під тиском критики стають або занадто тривожними, або занадто агресивними;
• осіб, що демонструють у напруженій ситуації настільки сильні почуття до інших учасників групи, що ті відчувають себе переслідуваними,
• осіб з низькою самооцінкою, які постійно чекають заспокоювання.
Кількісний склад та структура тренінгових груп залежать від їх мети. Тренінги, акцентовані на навчання, можуть допускати більше число учасників, ніж тренінги, метою яких є особистісний розвиток.
Мінімум учасників тренінгової групи становить – 4 особи. Верхня межа, зазвичай, не називається. Є тренінги, які проводяться з п'ятдесятьма і більшим числом учасників (більшість вправ проводиться у підгрупах, на які ділиться основна група).
Келлерманом Г. (1979 р.) сформульовано "правило восьми"[2], згідно з яким число учасників не повинно перевищувати восьми чоловік, оскільки, на його думку, буде виникати тенденція до розпаду на менші підгрупи[3]. Оптимальним прийнято вважати 12 учасників. Така кількість уможливлює вільну взаємодію кожного з учасників і має організаційні переваги: дванадцять ділиться на два три, чотири, що дозволяє створювати різноманітні підгрупи. Якщо учасників виявилося більше дванадцяти, то кращим варіантом можна вважати групу з 15 осіб.
У традиційній тренінговій групі небажане число учасників, що перевищує 18 осіб, – це веде до різкого зниження рівня продуктивного зворотного зв'язку, зменшення часу, що приділяється кожному учаснику, зникнення умов для прояву активності кожної людини. Проведення тренінгу відбувається за певною структурою. Типова структура, мета і завдання тренінгу разом слугують основою для складання плану його проведення. Такий план може мати різні форми (таблиця, перелік послідовних дій, схема тощо), але принципово те (і це варто добре засвоїти майбутньому тренеру), що план тренінгу обов'язково потрібно скласти. Природно, це не означає, що тренінг пройде повністю так, як було заплановано, проте план допоможе тренеру дотримуватися основних питань, які мають бути опрацьовані групою, інакше неможливо досягти поставленої мети. Під час тренінгу неодмінно виникає багато побічних тем для обговорення, і кожна з них виявляється більш чи менш привабливою для учасників. Проте їх опрацювання слугуватиме іншим цілям. Тим часом термін заняття спливатиме, й обов'язкові питання можуть залишитися нерозглянутими. Тож саме завчасно складений план допоможе дотримуватися обраної теми, досягти бажаної мети.
Вимоги до учасників: важливість процедури відбору
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація“ на сторінці 1. Приємного читання.
