Поява тренінгів когнітивістської орієнтації пов'язана з розвитком когнітивної психології, де головна увага зосереджена на пізнавальних структурах психіки, особистісних конструктах та логічних здібностях, особливо в останні десятиліття XX століття. Когнітивний напрям, на думку О. Бондаренко, об'єднує три основні підходи: раціонально-емотивну терапію (РЕТ) А. Елліса, когнітивну терапію А. Бека, реалістичну терапію У. Глассера[1].
Раціонально-емотивна терапія (РЕТ) передбачає серед різноманітності психологічних порушень наявність джерела – системи ірраціональних уявлень про світ, що засвоюється, як правило, у дитинстві від значущих дорослих. Серцевиною емоційних порушень, зазвичай, є самозвинувачення. Тому головною метою упродовж тренінгових занять є допомога в аналізі системи переконань, норм та уявлень.
Окрім того, кожному учаснику варто навчитися бути відповідальним за власні проблеми, ідентифікувати та відмовитися від процесу самоіндоктринації; усунути ірраціональні та самозвинувачувальні погляди на життя, замінити їх більш толерантними і раціональними. Інакше кажучи, звільнитися від ідеї самозвинувачення, терпимості, гнучкості, самоприйняття, здатності до ризику, реалізму тощо[2]. Це, в основному, дидактично- директивний підхід, спрямований більше на сферу мислення, ніж на почуття. В основі РЕТ лежить теорія особистісної та емоційної неврівноваженості ABC. За А. Еллісом: "наші особистісні риси і наша неврівноваженість формується головним чином тим, як ми реагуємо на умови навколо нас, а не самими умовами"[3].
Когнітивна терапія А. Бека головну увагу приділяє емоційним розладам, зокрема депресіям. Мета, прийоми роботи та вихідні передумови передбачають спеціальну організацію спілкування з тренером, коли ставляться запитання типу: "Що ти втрачаєш, якщо?.." або "Звідки ти знаєш, що безглуздо спробувати?.." тощо. Згодом формується більш складна програма дій, на основі якої встановлюється співробітництво з консультантом. Тому цей підхід використовується, здебільшого, в індивідуальному консультуванні, а заходи, що вживають, спрямовані на зниження рівня самокритики й самозвинувачення, вироблення альтернативних рішень і способів дій. Вагоме значення має гумор, іронія, за допомогою яких досягають когнітивних зрушень у сприйнятті ситуації.
Реалістична терапія – система, розроблена У. Глассером (1965 р.). В її основі є тип ненав'язливого оперантного навчання і може вважатися формою модифікації поведінки. Застосовують у випадках, коли потрібне нетривале психологічне втручання, при цьому увага концентрується на тому, що учасники можуть зробити в їх справжньому становищі для зміни власної поведінки, які засоби використати для цього. Головна мета – допомогти стати розважливим та емоційно витривалим, досягнути особистісної незалежності, піднесення рівня самосвідомості й розробити план власного вдосконалення.
На думку Глассера, відповідальність – це "здатність задовольняти свої потреби та задовольняти їх таким чином, щоб не позбавляти інших здатності задовольняти їхні потреби"[4] Головний інструмент практичної роботи – це послідовна реалізація семи кроків спільної з учасниками роботи, що в цілому забезпечує досягнення психолого-педагогічних цілей[5]:
• встановлення приятельських взаємовідносин;
• забути про минуле й усю увагу приділяти теперішній поведінці;
• заохочувати до оцінювання власної поведінки;
• допомагати у пошуку альтернативних способів дії та формуванні конкретного, зрозумілого плану (простого за змістом);
• зобов'язати учасників виконати план;
• відмовитися прийняти пробачення;
• бути жорстким, але не застосовувати покарання.
Таким чином, характер психологічної проблеми, специфіка потреб, бажань, замовлень учасників передбачає не лише вибір однієї з психотерапевтичних моделей, але й потребує врахування можливостей тренера, час та місце проведення терапії.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тренінг когнітивістської орієнтації“ на сторінці 1. Приємного читання.
