Кожна людина хоче, щоб її зрозуміли, розділили з нею ті почуття і переживання, які вона відчуває. Тому головне полягає в розумінні почуттів співрозмовника і співпереживанні йому. А секрет гарного слухання полягає в тому, щоб допомогти іншій людині полегшити переживання, відкрити їй нові шляхи для розуміння самої себе[1].
Емпатія пов'язана з проникненням у переживання іншого ; суб'єкта шляхом "відчування". Основними формами емпатії вважають співпереживання та співчуття. Співпереживання передбачає переживання суб'єктом тих самих почуттів, які відчуває інший шляхом ототожнення з ним. Співчуття – це формальне переживання почуттів іншого безвідносно до власного стану[2]. Крім зазначених форм, виокремлюють такі види емпатії: 1) емоційна, в основі – механізми проекції і наслідування моторних та афективних реакцій іншого; 2) когнітивна базується – на інтелектуальних процесах порівняння, аналогій тощо; 3) предикативна – трактується як здатність до передбачення афективних реакцій іншого у конкретних ситуаціях[3].
Почуття, співчуття та переживання допомагають адекватному розумінню інших людей. Уміння сприйняти почуття іншої людини як власні, здатність до емоційного відгуку є необхідним компонентом спілкування, специфічним засобом пізнання людини людиною. Емпатійне слухання сприяє збалансованості міжособистісних стосунків.
Розвинена емпатія – це ключовий фактор успіху в багатьох видах діяльності[4]. Особливого значення набувають розвинені емпатійні здібності у професійній діяльності соціального працівника, психолога, педагога. Це підкреслювали видатні зарубіжні та вітчизняні вчені (К. Роджерс, Дж. Морено, Ф. Перлз, К. Юнг, А. Менегетті, Л. Петровська, А. Добрович, Ю. Орлова, Т. Яценко).
Розуміння інших пов'язано з розумінням самого себе. Використання особистого досвіду для пояснення внутрішнього стану інших призводить інколи до суб'єктивності, помилок в інтерпретації, викривлень. Емпатійні тенденції суб'єкта залежать значною мірою від умов виховання, соціального оточення, сформованої системи цінностей тощо. Здатність до емпатійного розуміння розширюється тим більше, чим більше ми довіряємо своїм почуттям, словам, імпульсам, уяві, чим глибшим є наш інтерес до кожної людини, чим багатшим і різноманітнішим є уявлення про інших. Ведучий (тренер) не повинен поспішати з висновками, оцінками, інтерпретаціями, діагнозами. Його поведінка має будуватися як безпосередня емоційна реакція на розповідь учасника, щирий відгук на його складні, часто болісні переживання[5].
Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу“ на сторінці 1. Приємного читання.
