Сучасний ритм життя позбавляє людину можливості зосередитися на теперішньому моменті, відчути радість переживань, повну гаму емоцій, відчуттів, пов'язаних з даною миттю. Закритість, невміння прислухатися не тільки до переживань Іншого, а й до самого себе загострює проблему інтимності, довірливих відкритих стосунків у партнерській взаємодії. Людина все більше вдається до інтелектуалізації, раціоналізації, відмежовується від глибшого розуміння свого внутрішнього світу, її спілкування стає поверховим. Проте унікальний життєвий досвід кожної людини, її сприймання себе можуть бути знову пережиті і "програні" в терапевтичному контексті, коли можна досягти психічних змін та реструктуризації.
З метою корекції та запобігання порушенням емоційної прихильності запропонована програма тренінгу "Танець Самості"[1].
Програма містить 8 сесій, кожна з яких базується на інформації та набутих навичках попередніх сесій. Найважливішою умовою реалізації програми є створення емоційно та сенсорно насиченого фасилітативного середовища, де кожен учасник почувається в безпеці, має можливість експериментувати з новими моделями поведінки, може повною мірою самовиражатися. Тілесна експресія є відображенням внутрішнього світу людини, її спонтанності або навпаки – рухової стереотипності, ригідності й скутості. У цій програмі основний акцент робиться на дослідженні змін руху власного тіла учасників тренінгу через розвиток різного роду контактів, спонтанних взаємодій.
Програма рекомендована при порушеннях (ні):
• контактності;
• умінь самовиражатися;
• залежності від соціального оточення;
• дистанціюватися від партнера і бути відкритим до нових контактів;
• особистісного психологічного простору;
• "застряганні" на деструктивних переживаннях;
• або ж просто для власного саморозвитку.
Основні теоретичні підходи: аналітична психологія К. Юнга, теорія об'єктних відносин, теорія емоційної прихильності Д. Боулбі.
Тренінг сприяє реалізації і розвитку трьох важливих аспектів:
• контакту;
• співучасті, співприсутності, діалогу;
• спонтанності, в основі якої проявляється справжність "Я".
У програмі використовують методи різних видів арттерапії (зображувальна терапія, танцювально-рухова терапія, казкотерапія та робота з метафорами, драматерапія, музикотерапія).
Контактна імпровізація – вид, форма руху, що є імпровізованою за Природою, залучає два тіла у взаємодію. Спонукаючі імпульси, інерція і вага тіл передаються через точку фізичного контакту, яка постійно рухається навколо тіл танцівників. Дві людини рухаються разом, у постійному контакті, підтримуючи спонтанний тілесний, фізичний діалог через кінестетичні чуттєві сигнали розподілу ваги та інерції.
У контактній імпровізації базовими є не довільні, а мимовільні рухи, в яких відображено експресивність людини. К. Юнг передбачав, що виразний тілесний рух – це один із гармонійних шляхів надати форми несвідомому, це – невід'ємний компонент емоцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сфера використання арт-терапії“ на сторінці 1. Приємного читання.
