Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

Вивченням співвідношення саморозкриття і зворотного зв'язку займалися як зарубіжні, так і вітчизняні вчені (Р. Ачер, Н. Амяга, М. Бородіна, О. Зінченко, С. Джурард, Д. Джонсон, И. Кон, Ю. Кошелева, С. Маргіліс, А. Маслоу, (Н. Перепелиця К. Роджерс, I. Шкуратова, К. Юнг та ін.). Зокрема, Р. Ачер та С. Маргіліс вказували на факт сприяння саморозкриття самопізнанню. Цей взаємозв'язок простежено за наступною схемою: в "Я" виділяють відкриту сферу (відомо собі, відомо іншим); закриту сферу (відомо собі, але не відомо іншим); сліпу сферу (не відомо собі, але відомо іншим)[1]. Розкриваючи себе та отримуючи зворотний зв'язок (збільшуючи відкриту сферу та зменшуючи сліпу), можливо досягти кращого розуміння себе, що, в свою чергу, підвищує самоповагу та самоприйняття. На думку Л. Тьюбса та В. Брайда, важливість самопізнання в процесі саморозкриття полягає у тому, що однією з основних проблем сучасної людини є криза ідентичності: сучасній людині важко відповісти на питання: "Хто я?"[2].

Учений Д. Джонсон (прихильник аналітичної психології К. Юнга) досліджував зв'язок між саморозкриттям та самоусвідомленням. Він стверджував, що усвідомлення того, як ми ставимося до різних ситуацій і що подобається нам як людині, – перший крок на шляху до саморозкриття, встановлення тісних стосунків з оточуючими[3]. Самоусвідомлення є також першим кроком до розуміння себе, до здійснення заміни нинішніх форм поведінки на більш ефективні. Науковець дослідив характер взаємозв'язку самоусвідомлення з отриманням зворотного зв'язку від інших і виявив, що зворотний зв'язок від людей, яким ми довіряємо, може підтвердити погляди на власне "Я" або вказати на такі особливості й наслідки нашої поведінки, про які ми ніколи і не здогадувалися. Автор сформулював правила ефективного зворотного зв'язку, які сприяють узгодженому саморозкриттю, а саме[4]:

• звертати увагу на поведінку партнера, а не на його особистість;

• базувати свій зворотний зв'язок необхідно на спостереженнях, а не на умовиводах;

• зосереджувати зворотний зв'язок на конкретній ситуації, а не на абстрактній поведінці;

• концентруватись на стані "тут і зараз", а не – "там і потім";

• ділитися з учасниками побаченим і пережитим, а не давати їм поради;

• не варто нав'язувати людям зворотний зв'язок силоміць;

• не треба давати людям у зворотному зв'язку більше того, що вони можуть зрозуміти в цей момент;

• зосереджувати свій зворотний зв'язок на тих діях; які людина може змінити.

Отже, виходячи з поглядів Д. Джонсона, розкриття відчуттів і внутрішніх реакцій близьким людям зумовлює нове усвідомлення себе й особистих переживань. Така залежність саморозкриття і самоусвідомлення здійснюється завдяки зворотному зв'язку у процесі спілкування.

Суттю феномену саморозкриття є "розкриття сокровенних переживань та думок перед іншою людиною", – вважає представник соціально-когнітивного напрямку в психологічній науці Д. Майєрс[5]. Дослідник зазначає, що глибокі дружні взаємовідносини відрізняються інтимною довірливістю і дають нам змогу дізнатися, які ми є насправді, та відчути, що нас сприймають такими, якими ми є. Д. Майєрс визначає суть явища саморозкриття як взаємозв'язок між близькими людьми, в якому настороженість витіснена довірою, а страх бути не схваленим долається бажанням відкритися. Відсутність таких відносин спричинює виникнення болю самотності.

Отже, дослідження саморозкриття в зарубіжній психології свідчить, що першовідкривачем значення означеної проблеми і достатньо глибокою її розробкою є гуманістична теорія (С. Джурард, К. Роджерс, А. Маслоу). Саморозкриття трактується в ній як спосіб реалізації особистісного "Я", що є умовою формування у людини внутрішнього локусу оцінки, усвідомлення і реконструкції "Я-концепції" (або самості).

Представники психоаналітичної школи (3. Фрейд, К. Юнг, Д. Джонсон, А. Адлер) розглядали це явище як умову творчої сублімації, можливість гармонійно співіснувати з іншими та відкрито відображати свої почуття. Д. Майєрс вказував на взаємозв'язок глибоких дружніх взаємовідносин з інтимною довірливістю.

Учені Т. Зелінська та А. Хурчак досліджували проблему саморозкриття як супутню при вивченні психологічних особливостей амбівалентності антитюдів особистості. І. Кон, вивчаючи особливості саморозкриття, виділив п'ять самостійних параметрів його оцінювання[6]:

• обсяг (ширина) інформації, яку повідомляють;

• ступінь інтимності повідомлення для суб'єкта;

• тривалість, темп та швидкість саморозкриття;

• емоційна тональність (вихваляння або, навпаки, сором);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку
  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ

  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри

  • Тренінг асертивності

  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки