Ділові й організаційно-розумові ігри

Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

Початок організаційно-діяльнісних ігор (ОДГ) було покладено в 1979 р. колективом науцковців .'під керівництвом Г. Щедровицького. Специфіка ОДГ полягає в тому, що проблематизуються насамперед самі учасники гри, а не тільки предмет їх роздумів і діяльності, тобто щось зовнішнє щодо них. Суть полягає не тільки в тому, щоб з'ясувати неадекватність коштів деякої задачі, а й у тому, щоб показати, що раніше гравці просто не замислювалися над цим, сприймаючи завдання і засоби їх вирішення як щось само собою зрозуміле. Пошук необхідних змін є початком переходу проблеми в сукупність завдань, які необхідно вирішити[1].

Гра як вид навчальної діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на засвоєння соціального досвіду, де формуються й удосконалюються вміння і навички самоуправління. Структура гри як діяльності передбачає: цілепокладання (уміння поставити мету, завдання); планування (уміння передбачити розвиток подій, процесів, операцій); реалізацію цілей (уміння реалізувати ігровий задум); аналіз отриманих результатів (уміння проаналізувати набутий ігровий досвід)[2].

Мотивація ігрової діяльності забезпечується добровільністю участі, можливістю вибору й елементами змагальності, що сприяє задоволенню потреб у самоствердженні та самореалізації учнів як суб'єктів навчання.

У тренінгу використовують різні модифікації ділових ігор: імітаційні; операційні, рольові, діловий театр, психо- і соціодраму.

Технологія ділової гри представлена трьома етапами (за Г. Селевко):

• етап підготовки – розробка гри (написання сценарію; складання плану ділової гри; загальний опис; зміст інструктажу; підготовка матеріального забезпечення) та вхід у гру – постановка проблеми, визначення цілей, умов; інструктування (регламент, правила); розподіл ролей; об'єднання у групи; консультування;

• етап проведення: групова робота над завданням (робота із джерелами; тренінг; "мозковий штурм"; робота з ігротехніком) та міжгрупова дискусія: вироблення, встановлення правил дискусії; виступи груп; захист результатів; робота експертів;

• етап аналізу та узагальнення: висновки з гри; аналіз, рефлексія; оцінювання й самооцінювання роботи; висновки та узагальнення; рекомендації.

Прогнозовані результати: розвиток суб'єктності учасників, навичок саморегулювання та управління власною навчальною діяльністю.

У процесі проведення інноваційних ігор особлива увага приділяється формуванню робочих груп (як правило, формуються 5-8 груп по 7-8 осіб). Основні вимоги до формування: групи повинні бути приблизно рівні за своїми можливостями; складатися з учасників, різних за віком, статтю, професією та досвідом; представники конфліктуючих сторін включаються в одну групу .

В інноваційній грі використовують різні засоби здійснення відповідних видів діяльності. З метою отримання змістовного результату – вирішення проблеми – використовують технології групового рішення проблем, систему особливих технік розумової роботи, а також евристичні методи формування нових ідей.

Організаційно-розумова гра (ОРГ), розроблена О. Анісімовим у 1984 р., орієнтована на формування в учасників високого рівня розумової культури, на оволодіння методологією й умінням будувати поняття, системи критеріїв та концепції діяльності. За принципами організації ОРГ близькі до інституційно-діяльнісних ігор (ІДГ): відмінність полягає у навчальній та мисленнєво-технічній орієнтації перших. Групою О. Анісімова була розроблена "методологічна абетка" – ряд стійких схем, що дозволяють описувати значну кількість ситуацій, що виникають у мисленні та діяльності, і є однією з можливих умов соціального проектування.

Навчально-проблемно-практична гра (НГПТГ) (С. Железко) спрямована на виявлення реальних і потенційних діячів, а також на вироблення та освоєння ними нових навичок професійної діяльності. Це завдання реалізується в три етапи:

• перший – запрошення на гру;

• другий – власне гра, що являє собою слабоформалізований процес спільної діяльності людей щодо вирішення актуальних загальних, групових та індивідуальних проблем, які виникають у практичній реальності. Учасники, долаючи перепони, розширюють свій професійний багаж і виявляють це в грі через дію, характеризуються як люди з діяльнісною орієнтацією, що і є метою гри;

• третій етап здійснюється приблизно через місяць після завершення гри: шляхом поштового опитування учасників визначають самооцінку і порівнюють з результатами, отриманими в ході НППГ, а також визначають готовність взяти участь у грі схожого типу.

Тих кореспондентів, які демонструють аргументовану готовність до гри (при збігу з експертною оцінкою успішності команди щодо їх участі в минулій грі), можна з високою часткою ймовірності віднести до групи осіб, здатних при деякому сприянні розгорнути ефективну діяльність щодо нормалізації процесу культурного відтворення[3].

Досвід проведення НППГ показав, що опанування й стале закріплення широкого кола нових навичок професійної роботи неможливо досягти за одну гру, тому рекомендують проводити розгорнутий цикл ігор. В основі НППГ лежить процес самонавчання, що дає можливість за відносно короткий термін (7-10 днів) розширити межі професійного досвіду.

Естонський фахівець у галузі ігротехніки Ю. Ляенесаар розробив модель рекреаційної гри, контингент учасників якої склали керівники високого рангу. Специфіка названого методу – нетривалість робочих засідань (2-3 години на день): інший час учасники присвячують активному відпочинку. Іноді виявляється, що такий вільний режим гри не менш продуктивний, ніж робота на межі сил. Однак для цього необхідна висока культура колективної творчої роботи і "зіграність" команди.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ділові й організаційно-розумові ігри“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

  • Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально- психологічний тренінг" та "маніпуляція"

  • Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки"

  • Цілі, положення, правила, характеристики тренінгових груп

  • Комунікативна компетентність, її складові

  • Тема 2. Маніпуляція у сфері соціально-психологічному тренінгу

  • Чинники групового тренінгу: отримання і надання підтримки, саморозкриття, зворотний зв'язок

  • Саморозкриття: зміст, параметри і функції

  • Міжособистісний зворотний зв'язок та його різновиди: конструктивний і деструктивний

  • Модель співвідношення саморозкриття індивіда та зворотного зв'язку

  • Механізм зміни особистості в груповому тренінгу: процеси інтеграції і дезінтеграції

  • Розробка й здійснення технології маніпуляції

  • Тема 3. Типології соціально-психологічного тренінгу

  • Тренінг біхевіористської орієнтації

  • Тренінг гуманістичної орієнтації

  • Тренінг когнітивістської орієнтації

  • Тема 4. Основні методи маніпулятивного впливу у соціально- психологічного тренінгу

  • Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

  • Методи маніпулятивного впливу у тренінгу

  • Характеристика різних видів ігор, які застосовують у практиці соціально-психологічного тренінгу

  • Переваги рольових ігор

  • Методи посилення та послаблення динаміки групи.

  • Мозковий штурм (брейн-стормінг).

  • Дискусія

  • Методи, засновані на невербальиій активності

  • Методи психодіагностики учасників СПТ

  • Тема 5. Основні напрями тренінгової роботи

  • Форми арттерапевтичної роботи

  • Тренінг спілкування

  • Профілактичні тренінги

  • Техніки НЛП

  • Психодрама, її ключові поняття (спонтанність, ситуація, катарсис, інсайт) й елементи (сцена, протагоніст, ведучий, допоміжне "Я", публіка)

  • Трансакційний аналіз, види трансакцій

  • Тренінги особистісного росту

  • Бізнес-тренінги

  • Тема 6. Техніки, які вживаються в тренінгу

  • Психокорекційна техніка

  • Техніка активного слухання

  • Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу

  • Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою

  • Тема 7. Загальна характеристика тренінгової групи: структура і класифікація

  • Вимоги до учасників: важливість процедури відбору

  • Гетерогенність і гомогенність групи тренінгу, способи їх формування

  • Рольові позиції в групі тренінгу. Соціальна та ігрова роль

  • Взаємозв'язок мети тренінгу та структури групи

  • Групові норми в соціально-психологічному тренінгу

  • Основні цілі введення правил роботи в тренінг. Правила праці в групі

  • Класифікація тренінгових груп, їх критерії

  • Тема 8. Динамічні процеси в групах соціально-психологічного тренінгу.

  • Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

  • Професійно значущі якості тренера групи, вимоги

  • Вимоги до тренера

  • Тема 9. Групова динаміка і її роль у процесі тренінгової роботи.

  • Етапи розвитку тренінгової групи

  • Основні стадіїрозвитку тренінгової групи

  • Змістовий модуль 2. Основні принципи конструювання програми соціально-психологічного тренінгу та оцінки її ефективності

  • Деролінг, шерінг і дебрифінг

  • Самопрезентація тренера

  • Визначення потреб тренінгової групи

  • Поняття модуля і номера програми тренінгу

  • Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу

  • Тема 11. Проблематизація та експлікація в тренінгу.

  • Психотехніки, вживані для проблематизації групи

  • Поняття експлікації в тренінгу і психотехнічні засоби для її реалізації

  • Психотехніки, вживані дня формування зворотного зв'язку

  • Тема 13. Види СПТ.

  • Ділові й організаційно-розумові ігри
  • Тренінг асертивності

  • Тренінг асертивності включає 6 занять

  • Тренінг комунікативності

  • Вправа "Заборона говорити "ні"

  • Вправа "Конверт проблем" (40 хвилин)

  • Завершальна вправа "Тепло ваших рук"

  • Вправа "Привітання"

  • Вправа "Ярлики"

  • Вправа-розминка "Австралійський дощ"

  • Тест "Чи володієте ви позитивним мисленням?"

  • Вправа "Мої найважливіші риси характеру"

  • Тренінг особистісного зростання

  • Вправа "Снігова куля"

  • Вправа "Стоп-кадр"

  • Вправа "Побажання"

  • Вправа "Емоційний лагцюжок"

  • Тренінг "Маніпуляція – компонент міжособистісної взаємодії"

  • Вправа "Маніпуляція"

  • Вправа "Валіза"

  • Тренінг лідерства та лідерських якостей

  • Розвиток креативності як якості лідера.

  • Розминка "Імпульс".

  • Вправа "Купівля страусиних яєць"

  • Вправа "Потерпілі на морі"

  • Додаток до вправи "Потерпілі корабельна аварія"

  • Тренінг з розвитку професійної ідентичності як засіб і професійно – творчого становлення педагога

  • Тренінг-практикум "Формування у жінок позитивної самооцінки та активних дій у ситуації безробіття"

  • Проведення IV-блоку вправ щодо засобів сприяння і прийняття кар'єрних змін передбачає сприяння життєвому процесу змінювання

  • Сфера використання арт-терапії

  • Тема 15. Уявлення про оцінку ефективності та ефекти тренінгу.

  • Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

  • Модель зміни поведінки