Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

Миколаївський промисловий вузол розташований на східному березі Бузького лиману при злитті річок Південний Буг та Інгул за 50 км від Чорного моря. Крім Миколаєва (514 тис. осіб), до складу вузла входять населені пункти, розміщені у приміській смузі на головних транспортних шляхах, що зв'язують обласний центр з усіма районами Миколаївської та інших областей. Профілюючою галуззю промислового комплексу вузла є машинобудування, представлене високорозвиненим суднобудуванням, продукція якого має міждержавне значення. У Миколаєві розміщені найбільші в Україні суднобудівні заводи - Чорноморський, "Океан" та завод імені 61 комунара. Суднобудівні заводи будують різні типи суден - наливні і суховантажні, пасажирські і риболовецькі, рефрижератори і морозильні траулери.

Серед великих підприємств машинобудування "Дормашина", "Гідрореммаш", "Поліграфмаш", "Млинмашина", завод дослідних мастильних систем та ін. Підприємства машинобудування виробляють дорожні машини, технологічне устаткування для харчової промисловості й елеваторів, підйомно-транспортне устаткування для металургійної і гірничорудної промисловості, металоконструкції.

У промисловому вузлі розвинені також галузі: легка, харчова та виробництво будівельних матеріалів. Легка промисловість представлена швейним і трикотажним виробничими об'єднаннями, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками; харчова - м'ясною, лікеро-горілчаною, кондитерською, макаронною, виробництвом соків на заводі "Нектар". Тут розміщені виробництва будівельних матеріалів, силікатних та стінових виробів, а також виробниче об'єднання "Миколаїв-залізобетон". Працює також парфюмерно-косметичний комбінат "Червоні вітрила". Порівняно новою галуззю промислового комплексу є кольорова металургія, представлена потужним глиноземним заводом. Глинозем постачається на алюмінієве підприємство у м. Запоріжжя і на заводи Росії.

На території Миколаївської області зосереджені два значні промислові центри - Первомайськ і Вознесенськ.

Первомайський промисловий центр розташований у північній частині області, при впадінні р. Синюхи у Південний Буг. У промисловому центрі розвинені машинобудування і металообробка (машинобудівний завод, що випускає машини для зрошувальних робіт, авторемонтне підприємство). Харчова промисловість представлена молочноконсервним, м'ясним та овочеконсервним комбінатами, цукровим, хлібним підприємствами. Тут розміщені швейна і меблева фабрики, а також підприємства з виробництва будівельних матеріалів.

Вознесенський промисловий центр розташований на відстані 91 км на північний захід від Миколаєва, де річка Мертвовод зливається з Південним Бугом. Тут розвивається машинобудування (заводи гідропресів та інструментальний), легка промисловість (швейна фабрика і шкіряне об'єднання), м'ясний і сироварний комбінати, консервний, виноробний, хлібний заводи.

Херсонський промисловий вузол - найбільш потужне промислове утворення на території однойменної адміністративної області. До складу вузла входять міста Херсон (328 тис. осіб), Цюрупинськ, Гола Пристань; поселення Білозерна, Дніпровське та ін. На компактній території вузла зосереджено 3/5 випуску промислової продукції області. Вузол склався у гирлі Дніпра, де річкові і морські шляхи пересікаються із залізничними і шосейними дорогами.

Провідними галузями спеціалізації вузла є: машинобудування, легка і харчова. Міжрайонне і міждержавне значення мають суднобудівна, нафтопереробна, виробництво комбайнів для агропромислового комплексу та консервна галузі. Майже всі промислові підприємства розміщені у Херсоні, що виступає ядром промислового вузла. Тут зосереджені виробничі об'єднання суднобудування і судноремонту, "Херсонський комбайновий завод", електромашинобудівний, карданних валів, "Прибой" - всі машинобудівного профілю. Хімічна і нафтохімічна промисловість представлена заводами "Дельта", нафтопереробним, гумово-технічних виробів; скляна і керамічна - заводами скляних і керамічних виробів; легка - бавовняним комбінатом, швейною, взуттєвою фабриками та шкірзаводом; харчова - консервним, рибним, м'ясним комбінатами, кондитерською, макаронною фабриками тощо. Працює потужне виробниче об'єднання "Херсон-залізобетон".

На відстані 18 км від Херсона знаходиться промисловий центр Цюрупинськ. Тут зосереджені такі основні промислові виробництва: соковиноробний завод, рибокомбінат, швейна фабрика, маслозавод, целюлозно-паперовий завод та ін. Крім промислової функції, Цюрупинськ виконує організаційно-господарську, культурно-побутову й оздоровчу функції.

У межах території Херсонського промислового вузла знаходиться Гола Пристань - районний центр на річці Конка за 40 км від Херсона. Основні промислові підприємства цього міста: "Комунар", хлібний, маслоробний, рибний заводи, елеватор.

На території Херсонської області виділяють промислові центри Каховка і Берислав. У Каховці працюють заводи електрозварювального устаткування, експериментально-механічний, "Сільгоспагрегат", меблева фабрика і підприємства харчової промисловості. У Бериславі зосереджені виробництво будівельних матеріалів, дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування та інші підприємства харчової промисловості. Між підприємствами цих міст розвиваються виробничі зв'язки на основі кооперування, що сприяє формуванню Каховсько-Бериславського промислового вузла в центральній частині Херсонської області поблизу Дніпра і Каховського водосховища.

Промисловий потенціал Автономної Республіки Крим, що є частиною Причорноморського економічного регіону, зосереджений переважно у Сімферопольському, Севастопольському, Керченському промислових вузлах та у Красноперекопському і Сакському промислових центрах.

Сімферопольський промисловий вузол - багатогалузеве промислове утворення у центральній частині Кримського півострова, що охоплює Сімферополь (344 тис. осіб) з його околицями, невеликі міста Бахчисарай, Білогорськ та поселення міського типу, пов'язані між собою щільною мережею автомобільних шляхів. У Сімферопольському промисловому вузлі переважно зосереджені підприємства двох профілюючих галузей: машинобудування - заводи, що спеціалізуються на виробництві устаткування для консервної і виноробної промисловості, електромашинобудівний, "Сільгоспдетал", "Сантехпром", науково-виробниче об'єднання "Пневматика", "Фотон"; харчової - консервні, виноробні й ефіроолійні підприємства. Працюють також підприємства легкої промисловості - швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна та текстильно-художніх виробів фабрики. Розвинено виробництво виробів побутової хімії, пластмас, будівельних матеріалів (виробничі об'єднання "Кримбудматеріали", "Кримнерудпром").

Севастопольський промисловий вузол - багатогалузеве моноцентричне утворення, що об'єднує великий промисловий центр Севастополь (342 тис, осіб) та вузькогалузеві центри Білокаменськ і Кача. У галузевій структурі і територіальній спеціалізації 9/10 виробництва промислової продукції вузла припадає на машинобудування і харчову промисловість. З машинобудівних підприємств найбільш відомі: "Севастопольський морський завод" та приладобудівний. Найбільшими підприємствами харчової промисловості є виробниче об'єднання "Атлантика", м'ясо- і хлібокомбінати, підприємства молочної, виноробної галузей та завод алкогольних напоїв. Розвинеш галузі легкої промисловості (трикотажна, швейна), деревообробна, будівельна.

Керченський промисловий вузол сформувався на сході Криму. Його місце в територіальному поділі праці визначається гірничорудною, харчовою, суднобудівною і судноремонтною промисловістю. Підприємства промислового вузла зосереджені у місті Керч та його околицях. Провідними підприємствами є Камиш-Бурунський залізорудний комбінат (гірничорудна промисловість), завод імені П.Л. Войкова (чорна металургія). Агломерат з Комиш-Бурунського комбінату для дальшої переробки відправляється морським транспортом на завод "Азовсталь" у м. Маріуполь. На заводі імені П.Л. Войкова працює чавуноливарний цех. Важливе значення мають виробництво і ремонт гірничорудного устаткування. Суднобудування І судноремонт представлені заводом "Затока". Значного розвитку досягла промисловість будівельних матеріалів та залізобетонних виробів. Виробництво будівельних матеріалів зосереджено на Азовському, Кіровському і Приморському заводах. Працює склоробний комбінат "Кварц", підприємства легкої і харчової промисловості. Далеко за межами вузла відома продукція виробничого об'єднання "Керчрибпром".

Значними промисловими центрами Криму є міста Красноперекопськ, Саки, Феодосія.

Красноперекопськ лежить у північній частині півострова, на Перекопському перешийку на відстані 121 км від Сімферополя.

Тут розвивається хімічна промисловість на базі використання солей Сиваша (Перекопський хімічний комплекс). У Красно перекопську працюють підприємства основної хімії з виробництва брому, діоксиду титану, соди, синтетичних барвників, вогнетривких матеріалів тощо.

На території Красноперекопського району створена експериментальна економічна зона "Сиваш", до якої крім Красно-перекопська входить м. Армянськ. Загальна площа вільної економічної зони становить 141 тис. га. Основну частину зони займають Кримський содовий і Перекопський бромний заводи, Кримський виробничий рибокомбінат, два великих хімічних підприємства - Кримське виробниче об'єднання "Титан" і сиваський анілінофарбовий завод. Готова продукція хімічних підприємств споживається як у Криму, так і в інших регіонах України та за її межами.

Саки - місто у західній частині Криму на березі солоного Сакського озера на відстані 45 км від Сімферополя. Поселення виникло в кінці XVIII ст. у зв'язку з розвитком соляних промислів. Основні галузі промисловості: хімічна (хімічний завод), легка, харчова (завод мінеральних вод), будівельних матеріалів. Місто є значним лікувально-оздоровчим центром (бальнеогрязевий і кліматичний курорт).