Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

Комплекс підприємств, що виробляють товари народного споживання, представлений виробництвом товарів легкої промисловості і продовольчих товарів. Підприємства розміщені на всій території регіону у великих, середніх і малих промислових центрах. Основні галузі легкої промисловості такі: текстильна, трикотажна, швейна, панчішно-шкарпеткова, шкіряно-взуттєва, хутрова. Вони розвинені у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Дрогобичі, Стрию, Мукачевому, Ужгороді та в менших містах. Хутрова промисловість представлена виробничим об'єднанням "Тисмениця" (Івано-Франківська область), підприємством у м. Хуст (Закарпатська область). Виробництво художніх виробів, сувенірів з дерева, шкіри, килимів розвинено у Косові, Вижниці, Коломиї, Яремчі, Чернівцях, Хотині, Сваляві. Харчова промисловість розвинена в усіх адміністративних областях. Головними її галузями виступають: м'ясо-молочна, цукрова, масло-сироварна, борошномельно-круп'яна, кондитерська, виноробна, плодоовочеконсервна. Міжрайонне значення мають такі галузі: кондитерська (фірма "Світоч" у Львові) та вино-коньячна (заводи в Ужгороді, Берегово, Середньому у Закарпатській області), горілчана (фірма "Гетьман" у Львові).

У територіальній структурі промислового виробництва регіону виділяють такі елементи: Львівська промислова агломерація і промислові вузли та центри, що сформувались на базі видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів, лісових та сільськогосподарських ресурсів.

Львівська промислова агломерація - найбільше промислово-територіальне утворення у Західній частині України. До її територіального складу входять Львів (733 тис. осіб) та понад півтора десятка промислових пунктів, що розміщені у зоні впливу великого міста (переважно в Пустомитівському, Городоцькому, Миколаївському, частково в Яворівському, Жовківському, Буському, Кам'янка-Бузькому, Золочівському, Перемишлянському районах). Основними містами Львівської агломерації є Городок, Пустомити, Комарно, Миколаїв, а також Дубляни, Винники, Жовква, Кам'янка-Бузька, Бібрка, Яворів, Новояворівське.

Велике зосередження промислових об'єктів у ядрі промислової агломерації м. Львові та його околицях обумовлено насамперед вигідним транспортно-географічним положенням міста, розміщеного на важливих залізничних і шосейних шляхах сполучення, які з'єднують Україну з країнами Західної Європи. Певну роль у цьому процесі відіграли мінерально-сировинні ресурси Прикарпаття, зокрема паливні та хімічні, а також лісосировинні ресурси Карпат і розвинене сільськогосподарське виробництво.

Провідними галузями Львівської промислової агломерації виступають: машинобудування і металообробка переважно наукомісткого і неметал о місткого профілю, деревообробна і целюлозно-паперова та легка і харчова галузі. Особливе місце належить двом провідним галузям - машинобудуванню і легкій промисловості. Більшість машинобудівних підприємств зосереджена у Львові: заводи автобусний, автонавантажувачів, електроламповий, телевізійний, "Львівсільмаш", "Теплоконтроль", мотовелосипедів, фрезерних верстатів та ін. Найбільші підприємства легкої промисловості - трикотажна фірма "Промінь", взуттєва "Прогрес", шкіряна "Світанок", а також деякі інші підприємства швейної, текстильної, бавовнопрядильної, галантерейної галузей. Добре розвинені м'ясна, молочна, кондитерська галузі промисловості. Важливими промисловими центрами, що входять до складу Львівської агломерації, є м. Жовква, Кам'янка-Бузька, Пустомити, Красне та ін. Подальший розвиток промисловості у межах агломерації натрапляє на певні перешкоди, пов'язані з відсутністю деяких видів сировини і палива та недостатнім водопостачанням підприємств Львова.

Більшість промислових підприємств Львівсько-Карпатського економічного регіону зосереджена у промислових вузлах і центрах. Вони розмістились у Передкарпатті та Закарпатті. За характером виробництва всі промислові вузли можна поділити на дві групи: 1) вузли з розвитком видобувної і обробної промисловості, що сформувались на базі використання корисних копалин нафти і природного газу, калійної і кухонної солей, самородної сірки, сировини для виробництва будівельних матеріалів (Дрогобицько-Бориславський, Стрийсько-Роздольський і Калусько-Долинський); 2) вузли з переважанням галузей обробної промисловості - легкої, харчової, машинобудування (Івано-Франківський, Коломийський, Чернівецький, Ужгородсько-Мукачівський).

Дрогобицько-Бориславський промисловий вузол функціонує на території Львівської області у Передкарпатті. У межах території вузла виділяють Дрогобицький і Бориславський багатогалузеві, Стебницький галузевий промислові центри та курортно-оздоровчий центр Трускавець.

Промисловість вузла представлена такими галузями: паливна, хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і харчова. На них припадає понад 95 % випуску промислової продукції.

Найбільші промислові центри вузла - Дрогобич і Борислав. У Дрогобичі зосереджені головні підприємства: нафтопереробний, долотний, автомобільних кранів, експериментально-механічний, спеціального устаткування заводи, меблевий комбінат, підприємства легкої і харчової промисловості. Борислав - центр озокеритової промисловості, виробництва штучних алмазів і алмазного інструменту, меблів, фарфорових виробів, а також деяких товарів легкої промисловості і продуктів харчування.

Стрийсько-Роздольський промисловий вузол - це промислове утворення змішаного типу з розвитком галузей видобувної і обробної промисловості. Він має вигідне транспортне й економі-ко-географічне положення. Через територію вузла пролягають зручні залізничні й автомобільні шляхи, що сполучають його промислові центри з найбільшим промисловим центром регіону - Львовом та із центрами Закарпатської області. У межах вузла видобувають природні горючі гази, сірчані руди, цементну сировину і займаються виробництвом сільськогосподарської сировини для галузей легкої та харчової промисловості. У галузевій структурі Стрийсько-Роздольського промислового вузла виділяють такі галузі, як газова, сірчана, сажна, цементна, деревообробна і целюлозно-паперова, легка й харчова.

Територіальна структура представлена Стрийським багатогалузевим центром та Роздольським, Миколаївським, Дашавським і Жидачівським спеціалізованими промисловими центрами.

Головним організаційним центром вузла є м. Стрий - найбільше місто цієї промислової системи. Тут знаходиться газове промислове управління, розвинуті машинобудування і металообробка, меблева промисловість, виробництво будівельних матеріалів, легка і харчова галузі.

Новий Роздол - галузевий центр гірничохімічної промисловості, що виріс одночасно з будівництвом Роздольського виробничого об'єднання "Сірка". Видобута сірчана руда надходить з кар'єрів на комбінат, де проходить стадії переробки (підземний спосіб виплавки чистої сірки). Миколаїв - центр промисловості будівельних матеріалів. Поблизу міста працює цементно-шиферний комбінат і завод залізобетонних конструкцій. Дашава - центр виробництва сажі з попутного газу, що надходить з Долинського нафтопромислу. Жидачів - центр целюлозно-паперової промисловості (найбільший комбінат цієї галузі в Україні).

Калусько-Долинський промисловий вузол охоплює територію у басейні річок Ломниці та Свічі з такими поселеннями: Калуш, Долина, Болехів (багатопромислові центри), Брошнів і

Вигода (спеціалізовані галузеві промислові центри), деякі сільські населені пункти.

У галузевій структурі вузла виділяють такі основні галузі: паливну, хімічну, машинобудівну і металообробну, деревообробну, лісохімічну та промисловість будівельних матеріалів. Більшість з них зосереджені у Калуші (виробниче об'єднання хімічної промисловості "Оріана", машинобудівної - "Карпатнафтомаш", заводи "Будмаш", "Нафтобурмашремонт", металообробний завод). Хімічний комплекс Калуша - один з найбільших у Прикарпатті. Він має міждержавне значення і розвиває виробничі зв'язки з угорськими підприємствами, від яких одержує сировину для виробництва поліетилену (діє етиленопровід).

У Долині розміщений газобензиновий завод - головне підприємство, а також солеварний, цегельний, сокоекстрактний заводи, швейна і бавовнопрядильна фабрики; у Болехові - лісокомбінат, меблева фабрика, шкірзавод та ін. Рожнятів, Борошнів і Вигода - спеціалізовані лісопромислові центри.

Івано-Франківський промисловий вузол сформувався як вузол з розвитком переважно обробних галузей. Основними з них є машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість. Переважна більшість промислових підприємств розміщені в ядрі вузла - обласному центрі - м. Івано-Франківську (218 тис. осіб). Машинобудування представлене виробничими об'єднаннями "Геофізприлад", "Карпатпресмаш", заводом "Автолитмаш", арматурним, локомотиворемонтним; легка промисловість - об'єднаннями шкіряної і швейної промисловості, фабриками трикотажних і художніх виробів; харчова - м'ясною, кондитерською. У місті розвинена меблева промисловість, працює завод тонкого органічного синтезу, виробляються будівельні матеріали.

Чернівецький промисловий вузол розміщений у долинах річок Прута і Серета, на важливих залізничних і автомобільних шляхах. До складу вузла входять багатогалузевий центр Чернівці (241 тис. осіб) та багато галузевих центрів і пунктів, що мають постійні виробничі і трудові зв'язки з головним центром області.

Профілюючими галузями вузла є легка, харчова промисловість і деякі галузі неметаломісткого машинобудування. Легка промисловість працює на привізній сировині і є важливою галуззю спеціалізації. Підприємства спеціалізуються на виробництві тканин і трикотажних виробів, а також взуття. Продукція легкої промисловості має міжрайонне значення. Харчова промисловість, випускає широкий асортимент продовольчих товарів. Продукція галузі - цукор, м'ясо і м'ясні продукти, кондитерські вироби, консерви - вивозиться в інші регіони України.