Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

Черкаський промисловий вузол розміщений на правому березі Дніпра на відстані 186 км від Києва. Він має вигідне транспортне й економіко-географічне положення. Через нього пролягають залізничні та автомобільні магістралі, що сполучають правобережні і лівобережні регіони України, а водний дніпровський шлях дає вихід до Чорного моря. Формуванню промислового вузла сприяли такі фактори: транспортно-географічне положення, наявність трудових ресурсів, виробничі зв'язки з промисловими підприємствами Києва, перетворення Черкас (295 тис. осіб) на обласний центр.

Основними галузями промислового вузла є хімічна, харчова і машинобудівна. Серед хімічних підприємств виділяють виробничі об'єднання "Азот" та "Хімволокно", завод хімічних реактивів і побутової хімії "Аврора". Харчова промисловість представлена консервною, м'ясною, цукровою, молочною і молочноконсервною, тютюновою та іншими галузями. Найбільші машинобудівні підприємства - НВО "Ротор", заводи "Строймашина", "Фото-прилад", спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури.

У Черкасах розвинена легка промисловість (виробництво шовку, трикотажу, швейних і художніх виробів, валяльно-войлочва). Працюють підприємства меблевої (ВО "Черкасмеблі") та будівельної індустрії (ВО "Черкасизалізобетон").

Уманський промисловий вузол розвивається на базі промислового центру однойменного району, що розташований на південному заході Черкаської області на р. Уманка за 194 км від Черкас. Основні галузі промисловості: машинобудування (заводи "Маго-метр", "Вега", оптико-механічний, ВО "Уманьферммаш"); харчова (птахокомбінат, продтоварний, молочний, пивобезалкогольний заводи); легка (швейна, взуттєва, художніх виробів фабрики). Працює також вітамінний завод, підприємства будівельної промисловості і будівельної індустрії. У зоні впливу промислового вузла знаходяться залізничний вузол Христинівка, районні центри Монастирище і Тальне.

Найбільші промислові центри Черкаської області - Сміла і Золотоноша. У промисловому виробництві цих центрів переважають галузі машинобудування і харчової промисловості. Обидва центри знаходяться в зоні впливу Черкаського промислового вузла.

Інші центри спеціалізуються переважно на розвитку галузей харчової промисловості, виробництві будівельних матеріалів, виконують транспортні функції.

3.2.3. Львівсько-Карпатський економічний регіон

Територія Львівсько-Карпатського регіону простягається по обидва боки Карпат у межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Регіон розташований на заході України і займає вигідне пограничне положення з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Через його територію пролягають міжнародні залізничні та шосейні шляхи, газо- і нафтопроводи, лінії високовольтних електропередач.

Природні ресурси для розвитку промисловості регіону представлені паливними (природний газ і нафта, кам'яне вугілля), хімічними (калійні і кухонні солі, природні сірчані руди), різними будівельними матеріалами, а також каолінами, алунітами і навіть покладами золотоносних руд. Винятково важливе значення мають лісові ресурси Карпат, а також водні і рекреаційні ресурси.

Нафта і газ видобуваються у Передкарпатському нафтогазоносному басейні (Битківське, Долинське, Орів-Уличнянське - нафтові; Опарське, Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке - газові). Кам'яне вугілля залягає на території Львівської області (Червоноградський і Сокальський райони). Незначні залягання бурого вугілля виявлені у Закарпатті, Передкарпатті і Придністров'ї. Виявлені великі запаси менілітових сланців у Передкарпатті, придатних для хімічної переробки. У межах території Івано-Франківської та Львівської областей видобувають і переробляють поклади калійної солі (Калуське і Стебницьке родовища), а на Львівщині - природні сірчані руди (Роздольське і Яворівське родовища). У Закарпатській області розробляються ртутні руди, алуніти, поліметали (Берегівське і Біганське родовища), а у Передкарпатті - залягання озокериту (Бориславське родовище).

У межах Карпат виявлено й освоєно багато мінеральних джерел, які використовують для лікувальних потреб і для постачання населенню усіх областей України. Промислове освоєння цих джерел здійснено у Трускавці, Поляні Квасовій, Сваляві, Шиянах, Моршині.

Промисловий комплекс регіону представлений такими галузями: машинобудування і металообробка, галузі основної і органічної хімії, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і лісохімічна, легка, харчова і будівельна. Кожна галузь охоплює групи підприємств, що формують комплекси певного напряму розвитку. Основою таких промислових комплексів є енерговиробничі цикли, які у переважній більшості незавершені (за винятком лісопромислового БВЦ).

У функціонально-галузевій структурі перевага надається тим галузям, які є трудомісткими і базуються на переробці місцевих мінерально-сировинних, лісових та сільськогосподарських ресурсів.

Машинобудівний комплекс Львівсько-Карпатського економічного регіону об'єднує підприємства, пов'язані у виробничому циклі на основі спеціалізації і кооперування. Цей цикл охоплює здебільшого верхні поверхи виробництв, які характеризуються низькою металомісткістю і високою трудомісткістю. Такий напрям його розвитку вважається найбільш ефективним, оскільки регіон віддалений від головних металургійних баз України і добре забезпечений трудовими ресурсами.

Найбільші підприємства машинобудування зосереджені у великих містах, серед яких виділяють Львів, Івано-Франківськ, Чернівці. Деякі заводи розміщені у середніх містах - Дрогобичі, Стрию, Коломиї, Мукачеві, Ужгороді. Потужні виробничі об'єднання машинобудівного комплексу мають філіали у середніх і невеликих містах.

Провідні галузі машинобудування - автомобільна (виробництво автобусів, автомобільних кранів, автонавантажувачів), приладобудівна, електро- і радіотехнічна, інструментальна, верстатобудівна та виробництво сільськогосподарських машин.

Хімічний комплекс розвивається на базі промислових покладів калійних солей, природних сірчаних руд, нафтогазової сировини, озокериту. Основними підприємствами хімічної промисловості є ВО "Оріана" (м. Калуш), Стебниківський калійний завод, ВО "Сірка" (м. Новий Роздол), Яворівський гірничо-сірчаний завод (м. Новояворівськ), Дашавський завод технічного вуглецю, лакофарбові підприємства у м. Львові, Бориславі, Чернівцях, хіміко-фармацевтичний завод у Львові.

Паливно-енергетичний комплекс включає вугільну, нафтову і нафтопереробну, газову промисловість та електроенергетику. Видобуток кам'яного вугілля зосереджено у Червоноградському районі на Львівщині (територія Львівсько-Волинського басейну), нафтова і нафтопереробна галузі розвинуті у Долині, Надвірній, Дрогобичі, Львові; промислова переробка газу - на Бориславському газоліновому заводі. Найбільшими електростанціями є Бурштинська (Івано-Франківська область, 2,4 млн кВт) і Добротвірська ДРЕС (Львівська область, 700 тис. кВт). Діють ТЕЦ у великих та середніх містах і Теребле-Ріцька ГЕС у Карпатах.

Лісопромисловий комплекс має повний цикл виробництв зі стадіями: лісоексплуатації, деревообробки і лісохімії. Він об'єднує понад 70 підприємств, розміщених на території чотирьох карпатських областей. На сьогодні ліси у Карпатах зазнали надмірного вирубування, тому виробництво продукції лісопромислового комплексу і, зокрема, лісоексплуатація скорочуються. Необхідно вести велику роботу з відновлення лісу, а для цього знадобляться десятки років.

Заготівля деревини ведеться переважно у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Круглий ліс заготовляють лісокомбінати і відправляють його на лісопильні заводи, а далі продукція надходить на деревообробні підприємства. Низькосортна деревина та відходи деревообробки переробляються на лісохімічних підприємствах. Деревообробна промисловість виготовляє меблі, фанеру, паркет, будівельні деталі тощо. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Стрий, Свалява, Берегомет. Целюлозно-паперова промисловість розвивається у Жидачеві на Львівщині (найбільше підприємство в Україні), Рахові, Львові, Коломиї. Лісохімічні підприємства розміщені у Великому Бичкові, Сваляві і Перечині (Закарпатська область), Вигоді (Івано-Франківська область). Вони випускають гідролізний спирт, оцтову есенцію, фурфурол, кормові дріжджі та іншу продукцію.