Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

На північний захід від Києва розташовані промисловий центр Ірпінь та населені пункти Буча і Ворзель, а на південний захід - промисловий центр Боярка. У промислових центрах розміщені філіали Київських машинобудівних заводів, працюють підприємства меблевої, шкіргалантерейної, легкої і харчової галузей промисловості.

На південний захід від Києва знаходиться Васильків - багатогалузевий промисловий центр з переважанням галузей: машинобудування (завод холодильників та "Електропобутприлад"), легкої промисловості (шкіряний завод і шкіряне об'єднання, фабрика художніх виробів і майоліковий завод), харчової промисловості (цукрової, м'ясної, молочної).

До складу Київської промислової агломерації належить гідровузол поблизу м. Вишгород - Київська ГЕС і Київська ГАЕС. Він відіграє важливу роль в енергопостачанні Києва і приміської зони.

На території Київської області південніше Києва сформувався Білоцерківський промисловий вузол - моноцентричне утворення, ядром якого виступає м. Біла Церква (200 тис. осіб). До складу цього вузла входять поселення, що знаходяться в зоні тяжіння до ядра (виробничі зв'язки, трудові поїздки, комунікаційні зв'язки, матеріально-технічні, сировинні).

Вузол має вигідне транспортно-геграфічне положення відносно Києва і промислових центрів Придніпров'я, що сприяє його промисловому розвитку. Профілюючими галузями вузла є: хімічна промисловість (об'єднання "Білоцерківщина"), машинобудування і харчова промисловість. Розвинута легка промисловість і галузі будівельної індустрії. Машинобудування представлено підприємствами, які спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської техніки, електроприладів, ремонтних операціях для певних галузей. Розвинені також галузі легкої і харчової промисловості, а саме: взуттєва, трикотажна, м'ясна, овочеконсервна. Є підприємства деревообробної промисловості (найбільше з них - меблева фабрика) та будівельної промисловості (домобудівний комбінат і "Будіндустрія").

За промисловим потенціалом Білоцерківський промисловий вузол може прирівнюватись до тих вузлів, які сформувались на базі обласних центрів України і Київського економічного регіону.

Чернігівський промисловий вузол розміщений на перетині залізничних, автомобільних та річкових шляхів, на правому березі Десни за 141 км від Києва. Для нього характерне моноцентричне розміщення промислових підприємств у межах ядра - м. Чернігова (305 тис. осіб). Економіко-географічне положення вузла - один з провідних факторів, які впливають на його формування. Вузол має постійні виробничі зв'язки з Києвом і головними промисловими центрами Чернігівської області - Ніжинським, Прилуцьким.

У структурі зайнятості населення провідне місце займає промисловість, транспорт, зв'язок і будівництво. Основними галузями промисловості виступають: машинобудування і металообробка (радіоприладобудування, виробництво автомобільних запасних частин, інструменту, металоконструкцій і металооснащення); легка (камвольно-суконний комбінат, швейне виробниче об'єднання, взуттєва, валяльно-войлочна фабрики та первинна обробка шерсті); хімічна (виробниче об'єднання "Хімволокно", фабрика гумотехнічних виробів); харчова (хлібний, м'ясний і птахокомбінати, кондитерська і макаронна фабрики, овочесушильний завод, виробниче об'єднання пивобезалкогольної промисловості "Десна" та ін.). Унікальне підприємство - Чернігівська фабрика музичних інструментів.

Зовнішня зона промислового вузла охоплює територію переважно сільських поселень прилеглих до Чернігова районів, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської сировини для промислової переробки.

На Чернігівщині виділяються два найбільші полігалузеві промислові центри - Ніжинський і Прилуцький.

Основними галузями промисловості Ніжина є: сільськогосподарське машинобудування (завод "Ніжинсільмаш"), хімічна (побутова хімія, виробництво гумотехнічних виробів), харчові (виробниче об'єднання консервної промисловості, молочна, жиркомбінат та ін.). Розвинені такі галузі: швейна, меблева, виробництво будівельних матеріалів.

Прилуцький промисловий центр розміщений на відстані 156 км від Чернігова. Він спеціалізується на виготовленні машин для будівельної промисловості, тваринницьких ферм та протипожежного устаткування, на виробництві пластмас, будівельних матеріалів, меблів та виробів легкої промисловості (чулочне, швейне, взуттєве, шкіряно-галантерейне, прядильне виробництва). Розвинені галузі харчової промисловості (плодоконсервна, м'ясо-молочна і тютюнова). Діє нафтогазопромисел (видобуток нафти і газу та первинна переробка).

Ніжинський і Прилуцький промислові центри розміщені на перетині важливих залізничних і автомобільних шляхів. Поступово з розвитком промисловості вони можуть стати ядрами однойменних промислових вузлів.

Житомирський промисловий вузол знаходиться на відстані 135 км від Києва. Зі столицею України його зв'язує першокласна автомобільна магістраль і залізниця. Як обласний центр Житомир (284 тис. осіб), крім промислової функції, виконує й деякі інші функції і виступає ядром промислового вузла.

Головні галузі промисловості такі: машинобудування і металообробка (виробництво електровимірювальних приладів, верстатів-автоматів, автозапчастин), легка (лляна, чулочна, хутрова, швейна, взуттєва), харчова (кондитерська, м'ясна, молочна, консервна), деревообробна (меблева, фабрика музичних інструментів, іграшок і сувенірних виробів), хімічна (завод "Хімволокно"). Працюють підприємства будівельної промисловості та дзеркальна фабрика. У зоні впливу Житомирського промислового вузла знаходяться промисловий центр Бердичів, розміщений на відстані 43 км від Житомира, районний центр Коростишів за 29 км та місто Андрушівка за 47 км.

Головними промисловими центрами на території Житомирської області є Бердичів, Коростень і Новгород-Волинський.

Бердичів - друге за чисельністю населення місто на Житомирщині з переважним значенням промислових функцій. Основні промислові підприємства міста: заводи хімічного машинобудування, шкіряно-взуттєвий комбінат, рафінадний завод, м'ясокомбінат та ін. Розвинена комбікормова, меблева, друкарсько-офсетна, швейна галузі.

Коростень розміщений на північ від Житомира на відстані 87 км і виступає вузлом автомобільних і залізничних шляхів. Тому він належить до промислово-транспортних центрів. Промисловість центру спеціалізується на випуску дорожніх машин, залізобетонних шпал, металоконструкцій і залізобетонних виробів, а також фарфоровій і деревообробній галузях. Розвивається швейна, бавовнопрядильна та харчова промисловості. Діють підприємства з видобутку й обробки граніту.

Новоград-Волинський знаходиться на заході області і віддалений від Житомира на 87 км. Він є значним вузлом залізничних і шосейних доріг і районним центром. Основні промислові підприємства: заводи сільськогосподарських машин, ремонтно-механічні, кормових антибіотиків, металовиробів, будівельних матеріалів та деяких інших підприємств харчової промисловості.

На території Черкаської області територіальна структура промисловості представлена Черкаським і Уманським промисловими вузлами та промисловими центрами.