Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

3.2.2. Київський економічний регіон

Територіально Київський регіон виділяється у складі Київської, Чернігівської, Житомирської і Черкаської областей. На його території знаходиться столиця України - м. Київ - головний промисловий, громадський і політичний центр держави.

Регіон належить до таких, що недостатньо забезпечені мінерально-сировинними ресурсами. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу переважають земельні ресурси - важлива умова розвитку агропромислового комплексу і промислових галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину. Мінеральні ресурси регіону представлені такими видами: паливні - нафта і природний газ (Гнідинцівське, Леляківське, Прилуцьке, Богданівське та інші родовища Чернігівщини), буре вугілля у Житомирській і Черкаській областях (Дніпровський буровугільний басейн), торф у поліських районах Київської, Чернігівської і Житомирської областей; рудні: титанові руди (ільменіти) на Житомирщині, у басейні р. Ірша; нерудні: фосфорити у Семенівському районі Чернігівської області; граніти і мармур у Житомирській області та у басейнах річок Рось, Тетерів, Ірпінь; глини, піски, крейда, мергелі, каолін у Київській і Житомирській областях та деякі інші види сировини для промисловості будівельних матеріалів.

У функціонально-галузевій структурі промислового комплексу регіону значне місце посідають такі міжгалузеві промислові комплекси: машинобудівний (виробництво устаткування і апаратури для різних галузей промисловості, хімічного машинобудування, приладів та електротехнічних виробів, устаткування для харчової промисловості, продукції дорожнього машинобудування); хімічний (нафтохімічна промисловість, виробництво хімічних волокон, лаків і фарб, гумотехнічних виробів, пластмас, мінеральних добрив, хіміко-фармацевтичної продукції, хімпрепаратів, предметів побутової хімії); лісопромисловий (лісозаготівля, деревообробка, меблева та лісохімічна галузі); комплекс виробництва товарів народного споживання (виробництво натурального шовку, тканин із льону, вовняна промисловість, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова); будівельно-індустріальний (залізобетонна, виробництво будівельних конструкцій, черепиці, облицювальних матеріалів); агропромисловий (молочна, м'ясна, цукрова, овочеконсервна).

Серед регіональних циклів виробництв найбільшого розвитку набули машинобудівний і агропромисловий. Однак машинобудівний цикл характеризується незавершеністю ряду стадій виробництва, а також відсутністю деяких виробничих ланок. Це зумовлює розвиток кооперування підприємств з галузями машинобудування інших регіонів України та сусідніх держав, зокрема Росії і Білорусі.

У територіальній структурі промислового комплексу Київського регіону домінуюча роль належить Київській промисловій агломерації та великим промисловим вузлам. Київська промислова агломерація - це складна система, ядром якої постає промисловий вузол міста-мільйонера Києва. її територія охоплює всі прилеглі до ядра адміністративні райони, пов'язані з ним виробничими, ресурсними, трудовими, комунікаційними, матеріально-технічними і транспортними зв'язками.

Великі промислові вузли функціонують в обласних центрах, які виконують ряд функцій, у тому числі одну з найважливіших функцій - промислову. На території Київського економічного регіону таких вузлів чотири: Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський і Черкаський. їх територія не обмежується лише межами обласних центрів, а охоплює всі ті поселення, що розміщені в зоні впливу великих міст.

Значними промисловими центрами є такі міста: Ніжин, Прилуки, Коростень, Бердичів, Умань та ін. Крім промислових вузлів і центрів функціонують малі міста і поселення міського типу, на території яких зосереджені різні промислові підприємства (будівельні, деревообробні, плодоовочеконсервні, м'ясні, молочні, цукрові тощо).

Київська промислова агломерація - це потужне промислово-територіальне утворення, що сформувалось на базі промислових об'єктів міста-мільйонера Києва (2693,1 тис. осіб) та прилеглих до нього поселень приміських районів. Крім Києва, до територіального складу промислової агломерації входять такі адміністративні приміські райони: на півночі Броварський, Вишгородський; на півдні - Васильківський, Обухівський, Фастівський, Кагарлицький; на заході - Києво-Святошинський, Бородянський, Макарівський, на сході - Бориспільський. До складу Київської агломерації, крім столичного міста, входять також: Ірпінь, Вишневе, Боярка, Буча, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Васильків, Українка, Обухів, Фастів, Кагарлик.

Розміщення промисловості склалось нерівномірно внаслідок впливу багатьох факторів, серед яких найбільше значення мали вигідне транспортне і економіко-географічне положення та наявність трудових ресурсів. Завдяки їх вирішальному впливу промисловість зосереджується у певних напрямках, починаючи з ядра агломерації і закінчуючи віддаленими від нього поселеннями. Головними напрямками (секторами) розміщення промисловості Київської промислової агломерації виступають: північно-східний (Броварський), північно-західний (Ірпінсько-Бучансько-Гостомельський), південно-західний (Васильківсько-Фастівський). Усі три сектори сформувались вздовж головних залізничних магістралей.

Київська промислова агломерація має складну галузеву структуру з переважанням машинобудування і металообробки. В її межах зосереджено близько 500 промислових підприємств різних галузей. Крім машинобудування, значного розвитку дістали хімічна і нафтохімічна, деревообробна, легка, харчова, будівельна і поліграфічна.

Провідна роль у галузевій структурі належить великій групі підприємств машинобудування і металообробки (понад 130 підприємств). Характерно, що переважна більшість підприємств машинобудівного комплексу розміщені у Києві, де найбільше виділяються виробництва електротехнічної, приладобудівної галузей та виробництва апаратури. У межах території міста виділяють внутрішньоміські промислові утворення з великими машинобудівними заводами, об'єднаннями і акціонерними товариствами, зокрема "Арсенал", "Атек", "Авіант", "Електронмаш", "Точелектроприлад", "Київторгмаш", "Більшовик", "Медапаратура", "Укркабель" та ін. На багатьох підприємствах, що працювали на військово-промисловий комплекс, розпочалася і продовжується конверсія.

У межах Києва склалася надмірна концентрація галузей хімічного та нафтохімічного комплексу, загального машинобудування, енергоємних та ресурсномістких галузей будівельної індустрії. Водночас для Києва актуальним є питання подальшого розвитку легкої і харчової промисловостей, високоточного машинобудування, приладобудування, верстатобудування, виробництва ЕОМ, побутової техніки та інших наукомістких галузей.

Хімічна і нафтохімічна промисловість представлені виробництвом хімічних волокон, гумотехнічних виробів, лаків, фарб, медичних препаратів, отрутохімікатів. Флагманом хімічної промисловості є Дарницький хімічний комбінат.

Підприємства легкої промисловості спеціалізуються на виробництві шовкових тканин, трикотажних і швейних виробів та шкіряного взуття. Найбільші з них: трикотажна фабрика "Киянка", експериментальне взуттєве об'єднання "Київ".

Одна з найбільш розвинених галузей - харчова промисловість, представлена всіма галузями, які повинні розвиватись у містах-мільйонерах. Особливо виділяють такі галузі: кондитерська, хлібопекарська, пивоварна, м'ясна, молочна.

У Києві працюють три домобудівні комбінати та підприємство "Будіндустрія". Добре розвинена деревообробна та поліграфічна галузі.

До Київської промислової агломерації належить багатогалузевий промисловий центр Бровари. Тут розміщені підприємства машинобудування, порошкової металургії, алюмінієвих будівельних конструкцій, виробництва пластмас, деревообробки, легкої і харчової галузей. Всі вони мають виробничі зв'язки з київськими підприємствами і виконують важливі функції у розвитку Київського промислового утворення.

Значними промисловими центрами є Фастів і Бориспіль. Фастів - це не тільки промисловий центр, а й великий залізничний вузол. Тут розміщені заводи машинобудування, меблева і швейна фабрики, кілька підприємств будівельної індустрії і харчової промисловості. Фастівський залізничний вузол виконує велику роботу з вантажообігу в межах Південно-Західної залізниці.

Бориспіль - промисловий центр, що знаходиться на схід від Києва на авто- та залізничній магістралях харківського напрямку. Провідними галузями промисловості Борисполя є легка, харчова та будівельна індустрія (швейна і ворсова фабрики, молочний і продовольчих товарів заводи, залізобетонне підприємство). Поблизу Борисполя функціонує міжнародний аеропорт.