Розділ «3.2. Особливості економічного розвитку індустріально-аграрних регіонів України»

Розвинена рибна промисловість, м'ясна і молочна галузі, а також ефіроолійна та борошномельно-круп'яна. Центри рибної і рибоконсервної промисловості - Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Найбільші м'ясокомбінати і молочні підприємства зосереджені у великих містах. Олійножирові комбінати використовують насіння соняшника; вони розміщені в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Вознесенську. Унікальне виробництво - переробка ефіроолійних культур з метою одержання розмаринової, лавандової, трояндової та ладанникової олії - зосереджено в Автономній Республіці Крим. Крім цих галузей, розвинені кондитерська, пивоварна, хлібопекарська, тютюново-ферментаційна і багато інших галузей продовольчого комплексу.

Значного розвитку набула легка промисловість, яка працює на місцевій і довізній сировині. Найважливіші її галузі - текстильна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова. Регіон має велику частку за виробництвом в Україні бавовняних і джутових тканин. Херсонський бавовняний комбінат і Одеська джутова фабрика - найбільші підприємства цього профілю в державі. Виробництво вовняних тканин зосереджено на фабриках в Одесі і Татарбунарах. В усіх обласних центрах працюють підприємства швейної, трикотажної і шкіряно-взуттєвої промисловості.

Хімічна та нафтохімічна промисловості виробляють фосфатні добрива, сірчану кислоту, фармацевтичні препарати, реактиви, фарби та емалі (Одеса). Працює припортовий завод у межах Одеського промислового вузла, який переробляє аміак, що надходить аміакопроводом з Поволзького району Росії (Тольятті). На території Північного Криму (Красноперекопськ, Саки) розгорнуто виробництво соди, брому, окису магнію, діоксиду титану на базі переробки морської солі Сиваша. Нафтохімічна промисловість зосереджена на заводах Одеси і Херсона, а виробництво різноманітних пластмас - у Сімферополі й Одесі.

Гірничорудна промисловість розвивається на базі покладів залізних руд Керченського півострова та флюсових і цементних вапняків (Балаклавське родовище). У Криму також видобуваються й обробляються вапняки (черепашник), які використовуються як будівельний матеріал (Інкерманське, Євпаторійське родовища).

Причорноморський економічний регіон на сьогодні є паливо-дефіцитним. Вугілля сюди довозиться з Донбасу, а нафта і природний газ надходять трубопроводами з України та Росії. З місцевих енергетичних ресурсів використовуються природні горючі гази Кримських родовищ (Глібівське, Задорненське, Джанкойське, Стрілкове). Електроенергетика представлена найпотужнішими Південноукраїнською АЕС, Каховською ГЕС та іншими ТЕЦ і дрібними електростанціями.

Територіальна структура промисловості характеризується лінійно-фасадним розміщенням промислових утворень уздовж узбережжя Чорного моря (приморський тип). Головним промисловим утворенням є Одеська промислова агломерація. Далі виділяють найбільші промислові вузли: Миколаївський, Херсонський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський та ряд середніх і невеликих промислових центрів. Промислова агломерація і найбільші промислові вузли утворюють каркас територіальної структури промисловості.

Одеська промислова агломерація охоплює територію Овідіопольського, Біляївського, Комінтернівського, частково Білгород-Дністровського районів Одеської області і тісно пов'язані з ядром міста-супутники: Іллічівськ, Южне, Теплодар, Біляївка, Білгород-Дністровський. На сьогодні в Одеській промисловій агломерації зосереджено близько 1,3 млн жителів, а це майже половина населення області. У м. Одесі проживає 1029 тис. осіб. Одеська промислова агломерація - це найбільший портово-промисловий комплекс в Україні, розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря між Дністровським і Телігульським лиманами. її справедливо називають морськими воротами України.

Приміська зона Одеси охоплює прилеглі адміністративні райони - Овідіопольський, Біляївський, Комінтернівський, у межах яких зв'язки з Одесою найбільш інтенсивні. На території цих районів розміщені елементи приміської інфраструктури. Тут діють товарні станції, енергетичні підстанції, транспортно-комунікаційні вузли і кільцеві системи об'їзних доріг, склади і газосховища тощо. У приміську зону, яка виконує важливі господарські функції, виносять екологічно небезпечні виробництва, а також нові підприємства.

Периферійні райони приміської зони Білгород-Дністровський, Роздільнянський, Іванівський, Березівський - пов'язані з ядром промислової агломерації виробничими, трудовими, сировинними, транспортними, комунікаційними зв'язками, а також ринковими поїздками населення до Одеси. З розвитком промислової функції міста райони периферії поступово "прилучаються" до території з високою концентрацією виробництва і населення.

Провідна галузь промислового комплексу Одеси - машинобудування і металообробка. Комплекс машинобудівних підприємств спеціалізується на верстатобудуванні, сільськогосподарському, технологічному машинобудуванні, виробництві Інструменту, сталепрокатному і канатно-дротяному виробництвах, ремонті суден тощо. До нього входять найбільші виробничі об'єднання "Продмаш", "Одесхолодмаш", верстатобудівне, важкого кранобудування, "Одесаґрунтомаш". Сформувались і функціонують науково-виробничі об'єднання "Кисеньмаш" і "Харчпромавтоматика". Найбільш відома продукція одеських машинобудівних підприємств - це крани великої вантажопідйомності, тракторні плуги для всіх сільськогосподарських зон, холодильна апаратура, верстати з програмним керуванням, поліграфічна техніка, автогенне устаткування, гідравлічні машини, сталеві канати і троси та інша продукція.

Друге місце за чисельністю промислово-виробничого персоналу займає харчова промисловість з переліком майже всіх підприємств, що входять до складу продовольчого комплексу. У цьому комплексі головними галузями є: борошномельна, цукрова, м'ясна, молочна, рибна, консервна, олійножирова, спиртогорілчана, виноробна, кондитерська та ін. До найбільших підприємств належать: консервний завод, чаєрозважувальна і харчових концентратів фабрики, заводи шампанських вин і винно-коньячний, рибопереробний та цукрорафінадний.

Третя галузь спеціалізації - легка промисловість, й головна продукція - швейні вироби, вовняні тканини, трикотаж, галантерейні вироби, взуття, джутові вироби, технічні тканини.

Значного розвитку в Одесі набули хімічна і нафтохімічна галузі (припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи). Працює виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання.

З інших галузей можна виділити виробниче об'єднання "Одесбудматеріали", цементний завод, підприємства деревообробної, целюлозно-паперової, скляної та ювелірної галузей.

Важливі функції в Одеській промисловій агломерації виконують порти Іллічівський і Южний. Через них здійснюються транспортно-економічні зв'язки з промисловими центрами України та із зарубіжними країнами.

Іллічівськ - морський торговий порт багатофункціонального типу, розташований за 30 км на південний захід від Одеси. Він має сучасний контейнерний термінал та дві міжнародні паромні переправи: Іллічівськ - Варна (Болгарія) та Іллічівськ - Поті (Грузія). Готується техніко-економічна розробка паромної лінії Іллічівськ - Батумі (Грузія). У структурі вантажообігу переважають експортні вантажі.

Южне - морський торговий порт, розташований на північно-східному узбережжі Одеської затоки в Аджалицькому (Григорівському) лимані. Через нього здійснюється цілорічна навігація. Переважають експортні хімічні вантажі. У зоні порту Южне на відстані 20 км в сторону моря споруджується Одеський нафтовий термінал потужністю до 40 млн т імпортної нафти на рік. Порт має сучасне складське господарство, об'єднаний під'їзними залізницями й автомагістралями.

Значним промисловим центром є Ізмаїл у західній частині Одеської області. Місто розташоване на лівому березі Кілійського гирла Дунаю за 80 км від моря і є важливим річковим портом. Головними галузями промисловості цього центру є харчова і машинобудівна. Харчова промисловість представлена рибною, овочеконсервною, винограднопереробною, м'ясною, кондитерською та іншими галузями. З машинобудівних підприємств відомі судноремонтний, судноремонтно-механічний, ремонтно-технологічного устаткування заводи.

Поблизу впадіння Дністра в Чорне море розташований невеликий промисловий центр Білгород-Дністровський. У місті переважає харчова промисловість (м'ясна, рибоконсервна, маслоробна, виноробна). Є також підприємства швейної, меблевої, картонної, будівельних матеріалів промисловості. У приміській зоні знаходиться с. Шабо, відоме як центр виноградарства і виноробства.

У північній частині Одещини розташоване м. Котовськ - багатогалузевий промисловий центр на залізничній станції. Тут працюють заводи авторемонтний та "Південремверстат". Головна галузь промисловості - харчова (цукрова, м'ясна, молочноконсервна). Є підприємства, що обслуговують залізничний транспорт.