Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

— транскордонний рух капіталів;

— міжнародний кредит;

— міжнародні валютно-фінансові відносини;

— міжнародна міграція робочої сили;

— участь у діяльності міжнародних економічних організацій;

— міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних і культурних сферах;

— спільне розв'язання економічними засобами глобальних проблем розвитку [7].

Важливою рисою е постійна еволюція форм міжнародних економічних зв'язків, що відповідає зміні матеріальних, культурних, політичних передумов співробітництва, а також меті підвищення ефективності економічної діяльності. Міжнародні економічні зв'язки — це суперечливий комплекс економічних відносин між окремими країнами, регіональними об'єднаннями, окремими підприємствами і корпораціями. Знайти ці суперечності, відшукати шляхи їх вирішення — завдання економістів і політиків. Водночас, виходячи із законів діалектики, потрібно мати на увазі, що їх вирішення можливе лише на певний період.

В умовах інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу практика організації замкнутих національних анклавів або навіть в межах певної групи країн виявилася неефективною. У світовій економіці це і зумовило інтенсифікацію інтеграційних процесів, формування транснаціональних корпорацій, міжнародних кредитно-фінансових інститутів тощо. Усе це дало змогу підвищити загальну ефективність національних економік, зміцнити матеріально-технічну базу ринкового господарства, підвищити ефективність практично всіх форм реалізації зовнішньоекономічних зв'язків.

10.3. Зовнішньоторговельний баланс країни

Україна — ще молодий суб'єкт зовнішньої торгівлі із зарубіжними країнами, оскільки у складі колишнього СРСР вона мала обмежені можливості для укладання зовнішньоторговельних контрактів та здійснення експортно-імпортних операцій. Внаслідок цього в державі не було відповідної інфраструктури.

За час своєї незалежності Україна змогла налагодити зовнішньоторговельні відносини з 213 країнами світу і створити свої торговельно-економічні місії у 35 державах на всіх континентах.

Загальна тривала економічна криза в Україні вплинула і на стан зовнішньої торгівлі. Нинішній обсяг експорту не відповідає можливостям вітчизняних товаровиробників і не забезпечує потреб держави у валютних надходженнях, необхідних для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат.

Зовнішньоторговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту товарів чи послуг за певний проміжок часу (як правило за рік ). Конкретна величина сальдо торговельного балансу становить різницю між вартістю їх експорту та імпорту.

За офіційними даними експорт товарів і послуг у 2009 р. становив 49,29 млрд дол. США., що на 37 % менше, ніж у 2008 р., а імпорт в 2008 р. становив 92 млрд дол. США — на 82 % більше, ніж у 2009 р. Значною мірою цьому сприяло вивезення товарів та послуг у країни СНД, частка яких у 2009 р. становила 40 %. Обсяги експортно-імпортних операцій зазначені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами, млн дол. США [11]

Як видно з табл. 10.1, порівняно з 2007 р. експорт товарів зменшився на 24 %, імпорт — на 24,6 %. Від'ємне сальдо становить 5,7 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становить 0,85.

У товарній структурі експорту переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості.

У загальному обсязі експорту товарів за 2009 р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась частка жирів та олії тваринного або рослинного походження, недорогоцінних металів та виробів з них, електричних машин і устаткування. Натомість зменшилася частка молока і молочних продуктів, яєць, меду, зерна, полімерних матеріалів і пластмас.

Україна імпортує з різних країн світу енергоносії, промислове устаткування, медичне обладнання, хімічні товари, цитрусові, продукцію легкої промисловості.