Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

Регіональна економіка

Таблиця 9.2. Виробництво нафтопродуктів в Україні у 1990— 2009 рр., млн т [28]

Виробництво нафтопродуктів в Україні у 1990— 2009 рр., млн т

Тривалий час нафтопереробні заводи України простоювали, переробка нафти на них не забезпечувала навіть 40 % внутрішнього споживання. З приходом нових власників (компаній "ТНК-Україна" (Лисичанський НПЗ), "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ), ВАТ "Лукойл-Україна" (Одеський НПЗ), "Казахойл" та Група "Альянс" (Херсонський НПЗ), "Альфа-Нафта", "Уотфорд" і Приватбанк (Надвірнянський та Дрогобицький НИЗ)) заводи набули ритмічності в роботі, постачання нафти почали здійснюватися регулярно, що стало стабілізуючим чинником.

Основними шляхами виходу України з енергетичної кризи є розвідка родовищ, розробка нетрадиційних нафтогазоносних об'єктів — глибинних зон кристалічної земної кори на суходолі України і зон гідратоутворення на дні Чорного моря. Одна з таких зон лежить на північному боці Дніпровсько-Донецької западини, вздовж її північного крайового глибинного розламу. Тут на території завдовжки 250 км і завширшки 30—35 км у 1989—1991 рр. було відкрито 12 промислових родовищ нафти й газу із загальними запасами 219 млн т нафтового еквівалента.


Газова промисловість


Це наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу удвічі дешевше, ніж нафти. Крім того, з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали.

Основна проблема видобутку газу в Україні пов'язана з тим, що понад 15 % запасів газу за критеріями рівня виснаження запасів, колекторських характеристик порід належать до категорії важковидобувних. Вилучення таких запасів потребує застосування специфічних, наукомістких і високовитратних технологій та обладнання. Крім цього понад 75 % газових родовищ мають початкові видобувні запаси менше 10 млрд м3.

Газова промисловість України сформувалася у післявоєнні роки на базі розвіданих у країні родовищ природного газу, найбільшого розвитку набула у першій половині 70-х років. У 2009 р. видобувалось 21,4 млрд м3 газу (30 % до рівня 1975 р.).

Першою була освоєна Передкарпатська нафтогазоносна область. Тепер на неї припадає 3,1 % всього видобутку газу в Україні. Тут розташовані Бориславський та Волинський, а також Гливсько-Розбишівський, Гнідинцівський, Качанівський, Шебелинський та Яблунівський газопереробні заводи.

Дніпровсько-Донецьку газоносну область виявлено поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині.

У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито й експлуатується 17 газових родовищ із загальними запасами газу 14,3 млрд м3.

Специфічною рисою розміщення газовидобувної промисловості є високий рівень її територіальної концентрації та орієнтація видобутку на найвигідніші умови експлуатації родовищ.

Приблизно 4/5 видобутого природного газу йде на потреби промисловості. Використання газу в комунальному господарстві має сезонний характер. Оскільки газ упродовж року подається рівномірно, актуальним завданням є будівництво газосховищ.

Супутні гази, які є на деяких невеликих нафтових родовищах, — дуже цінна сировина для промисловості органічного синтезу. З них на газобензинових заводах виробляють бензин.

Україна володіє потужною газотранспортною системою (ГТС), яка складається з 37,6 тис. км газопроводів різного призначення та продуктивності1, 73 компресорних станції із 110 компресорними цехами, 1607 газорозподільних станцій, 13 підземних сховищ газу загальною місткістю за активним газом понад 32,0 млрд м3 та об'єктів інфраструктури. "На вході" ГТС здатна прийняти 287,7 млрд м3, а "на виході” передати 176,2 млрд м3 природного газу, у тому числі 140,2 млрд м8 до країн Західної та Центральної Європи. За 2009 р. територією України передано (транзитом) 95,2 млрд м8 природного газу.

Близько 29 % газопроводів в Україні відпрацювали амортизаційний термін, майже 60 % експлуатуються від 10 до 33 років, третина газоперекачувальних агрегатів виробили моторесурс або близькі до цього і потребують реконструкції.

Останнім часом постає завдання з реорганізації і технічного переоснащення ГТС, технічний стан якої не зовсім задовільний. ІЗ її загальної довжини (36,7 тис км) уже відпрацювали свій амортизаційний термін майже 23 % газопроводів. З кожним роком ГТС України старіє і, безумовно, виникає потреба у збільшенні фінансування робіт з її реконструкції та капітального ремонту, заміни газоперекачувальних агрегатів, переоснащення підземних сховищ газу, механізації систем автоматики, телемеханіки, газовимірювань, автоматичного контролю та реконструкції транспортних потоків газу.


Торф'яна промисловість



Електроенергетика


Ця галузь впливає не тільки на розвиток господарства, а й на територіальну організацію продуктивних сил. Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддаленості районів споживання.

Концентрація електроенергетики залежить переважно від наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії. Нині майже третина електроенергії виробляється у районах споживання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • 1.2. Предмет і об'єкти дослідження, мета, завдання й методи сучасної регіональної економіки

  • 1.3. Теорії та концепції регіональної економіки

  • Розділ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

  • Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

  • 3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)

  • 3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів

  • 3.4. Районне планування

  • Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ

  • 4.2. Територіальний поділ праці й територіальна організація господарства

  • 4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології

  • 4.4. Структура економічного регіону

  • 4.5. Проблемні регіони та їх типологія

  • 4.6. Регіони зі спеціальним режимом інвестування — спеціальні економічні зони

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

  • 7.2. Природно-ресурсний потенціал України

  • 7.3. Виробничий потенціал

  • 7.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка

  • Розділ 8. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ
  • 9.2. Металургійний комплекс України

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хіміко-лісовий комплекс України

  • 9.5. Будівельний комплекс

  • 9.6. Агропромисловий комплекс України

  • 9.7. Легка промисловість України

  • 9.8. Соціальний комплекс України

  • 9.9. Транспортний комплекс і зв'язок

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

  • Розділ 11. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Частина III. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ

  • Розділ 13. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

  • 13.2. Донецький економічний район

  • 13.3. Придніпровський економічний район

  • 13.4. Північно-Східний економічний район

  • 13.5. Причорноморський економічний район

  • 13.6. Карпатський економічний район

  • 13.7. Подільський економічний район

  • 13.8. Центральний економічний район

  • 13.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

  • Частина IV. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

  • 14.7. Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

  • 16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

  • 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

  • 16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

  • 16.8. Екосистемні виплати і відшкодування

  • 16.9. Екологічне страхування

  • 16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища

  • Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  • Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи