Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ГАЛУЗЕВОГО І РЕГІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Окрім одиничних методів дослідження промислових комплексів, спрямованих на визначення конкретних часткових показників їх розвитку і розміщення, є синтетичні методи. Вони передбачають комплексний аналіз взаємопов'язаного впливу окремих елементів промислового комплексу, що дає змогу оцінити його інтегральний вплив на ефективність господарювання та процеси життєдіяльності людей. Від методів, розглянутих вище, вони відрізняються цілісністю підходу та комплексним урахуванням усієї різноманітності передумов і факторів.

У суспільно-географічних дослідженнях досить гостро постає питання комплексного оцінювання впливу факторів розвитку і функціонування промислових комплексів. Вирішення цих питань можливе за допомогою методу факторного аналізу, який передбачає зведення множини часткових показників до декількох найсуттєвіших факторів, а також встановлення рівня їх навантаженості. Метою такого аналізу є представлення величини %ц - елемента матриці стандартизованих вихідних даних - у вигляді лінійної комбінації деяких гіпотетичних змінних:

де Zv - значення і-го показника в ;-му промисловому районі, одержаного в результаті перетворення вихідних даних; aik - навантаження загальних факторів на і-й показник; иі - навантаження характеристик факторів на і-й показник, pk. - значення фактора для у'-го промислового району.

Слід зазначити, що особливість факторного аналізу полягає в розподілі факторів на загальні, тобто такі, що містять декілька високих навантажень показників, і характерні, що містять одне навантаження. Такий підхід дає достовірні результати, однак у зв'язку зі складністю розрахунків застосовується переважно на ЕОМ (пакет програм Statistica 6.0 (© StatSoft, Inc., 1984-2001)).

Для інтегральної оцінки впливу факторів також використовують метод кластерного аналізу. Його математичний апарат досить складний і належить до стандартного набору програм Statistica 6.0 (© StatSoft, Inc., 1984-2001). За допомогою цього аналізу можна виділити групи (кластери) промислових районів (вузлів, агломерацій), подібних за характером та інтенсивністю розвитку суспільно-географічних факторів, процесів і явищ. Таке групування дає змогу здійснити типізацію і районування промислових районів.

До системних методів дослідження промислових комплексів також належить метод побудови нейромереж. Кохоннена та гравітаційної моделі поля потенціалів. За такими методами встановлюють характер та інтенсивність вияву синергетичних емерджентних властивостей промислових комплексів на основі нелінійних залежностей між окремими елементами цілісної системи (нейромереж Кохоннена), а також на основі визначення гравітаційного поля тяжіння периферійних поселень до ядра системи (метод потенціалів). їх аналіз та суспільно-географічна інтерпретація досить складні, тому не будемо детально аналізувати їх у цьому розділі.

Невід'ємною складовою економічного обґрунтування розміщення промислових підприємств є економічне оцінювання території. Методика розміщення промислового виробництва на території країни та економічних регіонів передбачає два аспекти: галузевий і територіальний. Вони реалізуються у схемах розміщення продуктивних сил, що поділяються на загальні, галузеві, і регіональні. Загальні схеми розробляють з метою виявлення стратегічних напрямів у розміщенні продуктивних сил країни та її регіонів; галузеві - для аналізу ефективності розміщення окремих галузей промисловості; регіональні - для прогнозування розвитку продуктивних сил у межах макрорайонів, промислових і сільськогосподарських зон, територіально-виробничих комплексів, а також адміністративних областей, районів і міських поселень. Останні представлені особливим напрямом, що дістав назву районного планування.

Схеми районних планувань передбачають оцінювання території за низкою ознак, що враховуються при визначенні ефективності будівництва і функціонування об'єктів у межах адміністративних одиниць та міських поселень. Здійснюється функціональне зонування території, виділяються ядра тяжіння (основні центри господарської діяльності) та зони безпосереднього тяжіння навколо центрів. На території великих і середніх міст зонування провадиться за функціональними ознаками (визначаються адміністративно-діловий центр, промислово-транспортна, сельбищна та рекреаційна зони). Функціональне зонування території дає змогу виявити майданчики і цілі ділянки для промислового і житлового будівництва, для сільського господарства та організації масового відпочинку трудящих. Після функціонального зонування території аналізуються блоки: природні умови і ресурси, населення і трудові ресурси. Головна увага приділяється оцінюванню природно-ресурсного потенціалу та аналізу демографічної ситуації. На основі такого оцінювання можна здійснити економічний аналіз території, а в його межах - визначення напрямів спеціалізації виробництва, передбачення можливостей для розвитку кооперації концентрації, комбінування, розширення виробничої і соціальної інфраструктури.

За результатами природно-ресурсного та економічного аналізів здійснюється інтегральна оцінка території, що полягає в обґрунтуванні оптимального варіанта використання території для розвитку і розміщення виробництва та сфери послуг у певний час і на перспективний період (напрями використання природних і трудових ресурсів, доцільність розміщення виробництв, визнання обсягів виробництва, прогноз соціально-економічного розвитку регіону). Інтегральна оцінка території є науковою основою для розробки конкретних рішень щодо її використання. В умовах ринкових відносин такі розробки не мають директивного характеру, але їх використовують регіональні органи влади з метою вдосконалення управління територією.