Розділ 5. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ І РАЙОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

- наявність у промисловому районі раціонального поєднання (комплексу) галузей промислового виробництва, що створює додатковий економічний ефект завдяки комплексному використанню сировинних, паливно-енергетичних, трудових ресурсів, а також розвиненому кооперуванню і комбінуванню між підприємствами;

- формування спеціалізації (виробничого напряму) промисловості району в загальнодержавному територіальному поділі та інтеграції праці. За кожним промисловим районом закріплюються певні галузі спеціалізації з огляду на умови і фактори їх розвитку. Галузі спеціалізації беруть участь у міжрайонному обміні, формують міжрайонну функцію промислового району;

- орієнтація на перспективність розвитку промислового комплексу району, можливість освоєння всіх видів сировинних ресурсів для розвитку промислового виробництва, завершення ефективних виробничих циклів на основі поглибленої переробки промислової сировини і виробничих відходів.

5.4. Методологічні та методичні питання комплексного аналізу промислових вузлів

У розвитку і розміщенні продуктивних сил країни важливу роль відіграють промислові вузли, які в багатьох промислових районах є найважливішими формами територіальної організації промислового виробництва. В індустріально розвинених районах формування великих промислових вузлів часто розглядається як найбільш швидкий та економічно вигідний шлях вирішення важливих народногосподарських завдань. У нових промислових районах створення промислових вузлів дає змогу найефективніше залучити до виробництва значні сировинні та паливно-енергетичні ресурси.

В умовах науково-технічної революції значення промислових вузлів як ефективної форми територіальної організації продуктивних сил ще більше посилюється, оскільки їх формування дає змогу здійснювати концентрований і випереджаючий розвиток прогресивних галузей промисловості, оперативно впроваджувати у виробництво останні досягнення науки і техніки.

Створення великих промислових вузлів потребує значних капітальних вкладень протягом тривалого часу, однак після завершення їх будівництва досягається значний народногосподарський ефект і швидко окупаються вкладені кошти.

Зосереджені у великих вузлах спеціалізовані виробництва, як правило, міжрайонного значення відрізняються підвищеною фонде-- та електроозброєністю, що дає змогу досягти високої продуктивності праці і знизити собівартість продукції.

Важливими стають питання оптимізації складу та потужності підприємств промислових вузлів, комплексного поєднання розвитку промисловості та галузей сфери послуг, залучення необхідної кількості будівельників і робітників промисловості, забезпечення мінімальних термінів спорудження об'єктів і максимального скорочення витрат на їх створення. Отже, подальше удосконалення планування формування промислових вузлів в однією з актуальних проблем розвитку продуктивних сил країни.

Як зазначає В.Н. Красовський, вузлове розміщення промислових об'єктів різко скорочує всі витрати, а саме: за рахунок кооперування підприємств - до 55 %, під час створення спільних комунікацій - майже 30 %, у результаті компактного розміщення об'єктів на території - на 10 %, за рахунок інших факторів - до 5%.

Промислові вузли з економіко-географічного погляду є складовими промислового районування території. Розвиток промислових вузлів відрізняється великою складністю, що ставить перед наукою низку завдань теоретичного і методичного характеру. Ці завдання вирішують економіко-географи, економісти, спеціалісти з районного планування, інженери-технологи та ін. У зв'язку з цим важливо з'ясувати сутність поняття "промисловий вузол", методичні підходи до визначення території і складу промислового вузла, методику аналізу структури його промислового комплексу і виробничих зв'язків підприємств, оцінити основні фактори розвитку та визначити напрями спеціалізації.

Суттєве теоретичне і практичне значення має наукове визначення терміна "промисловий вузол". Незважаючи на те, що в літературі трапляються досить різні тлумачення цього поняття, абсолютна більшість учених вважає, що головною ознакою промислового вузла є виробничі зв'язки між підприємствами, розміщеними на території міста або декількох міських поселень.

Промисловий вузол - це комплексне утворення, завдяки якому забезпечується ефективність територіальної організації виробництва. Обов'язковою умовою такого утворення є взаємопов'язане поєднання підприємств на основі спільного використання природних, трудових ресурсів, місцевої матеріально-технічної бази, виробничої та соціальної інфраструктур.

Підприємства промислового вузла, на думку вчених і практиків, мають бути максимально пов'язані між собою в техніко-економічному, в тому числі в технологічному, аспектах. Одне підприємство може переробляти сировину і напівфабрикати іншого, використовувати відходи виробництва, виробляти устаткування, частини машин, деталі для підприємств вузла та ін.

В основу виявлення й обґрунтування промислових вузлів може бути покладено багато ознак. Основні з них досить повно висвітлено в роботах А.Т. Хрущова. Автор вважає, що до них належать: ступінь комплексності й особливості спеціалізації виробничо-територіального поєднання; єдність транспортно-географічного положення пов'язаних між собою підприємств; спільність інфраструктури, включаючи всі види виробничого обслуговування (будівельну базу, транспортні й енергетичні споруди, підсобні та допоміжні виробництва, водопостачання та ін.); спільність системи розселення людей (населених місць); економічну ефективність територіальної організації виробництва1.

Отже, промисловий вузол - це локалізоване виробничо-територіальне поєднання комплексного характеру, де за взаємного наближення підприємства об'єднані між собою тісними виробничими і виробничо-технологічними зв'язками, спільним транспортно-географічним положенням, системами інфраструктури і населених місць з метою найефективнішого використання матеріальних і трудових ресурсів.

Поняття "промисловий вузол" суттєво відрізняється від понять "промисловий центр" і "промисловий пункт". Останні є нижчими ієрархічними ступенями промислового районування, вони входять до складу промислових вузлів. Тому промисловий вузол може охоплювати, як правильно стверджує багато дослідників, два, три і більше поселень, розташованих на відстані, що доступна для щоденних трудових поїздок населення1. У цьому поєднанні насамперед досліджуються закономірності, особливості формування промислового комплексу, взаємодія всіх його складових виробництв із населенням і природою. Важливо також зауважити, що промислові вузли - це та основа, на якій формуються і розвиваються системи населених місць.

Одним із невирішених завдань під час вивчення промислових вузлів є встановлення (делімітація) території, що об'єднує весь промисловий комплекс вузла.

У зв'язку з різним розумінням науковцями терміна "промисловий вузол" встановлення його меж залишається дискусійним питанням. При цьому варто визвати, що в деяких дослідженнях такі межі досить часто бувають умовними, тобто до певної міри нереальними. Більшість учених вважає, що межі вузла формуються під дією декількох груп факторів, до яких належать: економічні, природно-географічні й адміністративно-організаційні. Всі вони, безумовно, мають бути враховані у процесі виявлення території вузла і його меж. Однак такий широкий комплексний підхід виправдовується лише за однієї умови, - коли буде акцентована увага на найсуттєвіших ознаках формування промислових вузлів. Найважливіша з них - виробнича, в основі якої лежить взаємозв'язок підприємств промислового комплексу із системою виробничого обслуговування. Тому на першому етапі виявлення меж промислового вузла методика передбачає аналіз виробничих зв'язків між різними галузями і встановлення його ядра, а вже потім уточнення меж і зарахування до його складу решти території, що тяжіє до ядра на основі єдності виробництва, розселення і транспорту. При цьому слід керуватися відомим положенням про те, що промисловий вузол має обмежуватись рубежем, за межами якого втрачаються переваги не лише компактного розміщення підприємств, а й розселення трудящих1.

Аналіз виробничих зв'язків між підприємствами дає змогу визначити конфігурацію виробничого комплексу вузла разом з інфраструктурою на основі єдності транспортно-географічного положення всіх підприємств. Ці зв'язки мають опосередкований характер і їх можна розглядати після остаточного уточнення розмірів і меж вузла.