Соматопсихічні впливи

Клінічна психологія

Усі вузькопрофесійні знання лікаря виявляються недостатніми для успішної лікувально-діагностичної діяльності, якщо в її основу не закладено цілісне розуміння людини. При підході до стану хворого на основі цілісного розуміння людини завжди беруть до уваги складне співвідношення між його психічним станом і хворобою. Психічна напруга, конфліктні ситуації можуть відбиватися на соматичному стані хворого і викликати так звані психосоматичні захворювання. Соматичне ж захворювання, у свою чергу, чинить вплив на настрій, сприйняття навколишнього світу, поведінку, плани і психічний стан людини в цілому. Соматотісихічний синдром – комплекс симптомів, що характеризують розлади психіки і поведінки, зумовлений вторинною реакцією центральної та периферичної нервової системи у відповідь на первинну дисфункцію соматичної системи. Тому діагностика його у соматичного хворого має бути такою ж ретельною, як і діагностика основного захворювання внутрішніх органів.

Захворювання, що відносяться до групи соматичних, вельми численні і різноманітні, тому можна виділити лише загальні усереднені характеристики особистісних реакцій хворих на соматичне захворювання. Крім особливостей особистості хворих, на внутрішню картину хвороби і реакцію людини на хворобу в клініці внутрішніх хвороб найбільш значущий вплив мають такі чинники самої хвороби, як:

• труднощі у визначенні характеру патологічного процесу;

• локалізація патологічного процесу (серце, шлунок, пряма кишка і т.д.):

• вираженість больового синдрому;

• порушення функції органу або системи;

• наявність інтоксикації;

• гострота початку захворювання;

• тривалість захворювання і його можлива хроніфікація;

• виліковність захворювання та ін.

На психічний стан хворих соматичними захворюваннями також чинять вплив і супутні шкідливі чинники. Так, наприклад, пневмонія або інфаркт міокарду протікають з великими порушеннями психічної діяльності у осіб, що зловживають алкоголем. Зокрема, у них можуть виникати психотичні явища. Не меншу роль в зміні психічної діяльності хворого при соматичних захворюваннях відіграє реактивність організму, пов'язана з конституціональними особливостями, перенесеними захворюваннями і іншими чинниками. Несприятливий вплив на психіку хворого, безумовно, мають неправильна тактика лікаря щодо конкретного пацієнта, включаючи ятрогенії і лікарські помилки.

Психічні порушення при соматичних захворюваннях залежно від тяжкості, тривалості і характеру хвороби можуть виражатися різними синдромами, спектр яких поширюється від неспецифічних астенічних, різних невротичних розладів, афективних порушень до симптоматичних соматогенних психозів і психоорганічних проявів.

Психіка хворого з початку захворювання опиняється в незвичайному стані, оскільки у зв'язку з хворобою порушується звичний ритм життя, праці, відпочинку, сну і неспання. Особливої значущості для хворого набувають відчуття або "темні валові відчуття" (за І.М. Селеновим), які викликаються великою кількістю інтероцептивних сигналів від внутрішніх органів унаслідок наявних в них морфофункціональних змін. Спочатку суб'єктивно сприймані дифузні або локальні (в ділянці серця, шлунку, печінки і т.д.) невизначені відчуття трактуються як диекомфортні. Разом з ними можуть з'являтися і больові відчуття, які, проте, не завжди є об'єктивним показником наявної патології. Фізіологічний дискомфорт і больові відчуття, у свою чергу, пов'язані з афективними переживаннями у вигляді відчуття тривоги і страху. При наростаючій інтоксикації у хворих виникає гіперестезія, коли шум, світло, розмови, дотик одягу стають неприємними, з'являються дратівливість, підвищена образливість і плаксивість. Звичні шуми робляться нестерпними, світло ліхтаря з вулиці –дратівливим, розмови оточуючих призводять хворого до стану нервово-психічного збудження. Порушується вітальний тонус. Апетит знижений, сон стає поверхневим, хворі легко прокидаються. При безсонні нерідко виникають напливи спогадів про минуле, роздуми про хворобу і її можливі наслідки, що також заважають заснути. Не кожен хворий може зізнатися лікареві, що вночі відчував страх, через хибний сором за свій психічний стан або через небажання виглядати "боягузом". Лікар повинен зрозуміти хворого в такому стані, уважно поставитися до його скарг і, по можливості, усунути подразники, помістивши в тихішу палату, на зручніше місце і т.п.

Соматогенія – комплекс порушень у нервово-психічній сфері людини при кисневому голодуванні, больовому симптомі та при інтоксикації. Може проявлятись при різноманітних психічних розладах, починаючи від неврозоподібних реакцій і до психотичних станів з маячнею.

Астенія – найтиповіше явище при соматогеніях. Наразі у зв'язку з патоморфозом соматогенних психічних розладів, обумовленим сучасними засобами і методами терапії, що дозволяють зменшити тяжкість перебігу багатьох захворювань і попередити їх ускладнення, вона може бути єдиним проявом психічних змін. Деякі автори (Смулєвіч А.Б. і ін., 1991) схильні розглядати астенію лише в рамках соматопсихічних розладів, заперечуючи її психогенний характер (психічні травми, перевтома і ін.). Астенічні стани мають різні варіанти прояву, але типовими завжди є надмірна стомлюваність, іноді з самого ранку, важкість концентрації уваги, уповільнення сприйняття. Спонтанна млявість виникає без навантаження або при незначному навантаженні, тримається тривалий час і не проходить після відпочинку. Характерні також емоційна лабільність, підвищена ранимість і образливість, виражена відволіканість. Хворі не переносять навіть незначної емоційної напруги, швидко втомлюються, засмучуються через будь-які дрібниці. Часто має місце гіперестезія, що виражається в нестерпності різких подразників у вигляді гучних звуків, яскравого світла, запахів, дотиків. Іноді гіперестезія буває настільки вираженою, що хворих дратують навіть неголосні шуми, звичайне світло, дотик білизни до тіла. Часті різноманітні порушення сну.

Глибина астенічних розладів зазвичай пов'язана з тяжкістю основного захворювання. Іноді за астенію помилково може бути прийнята м'язова слабкість при захворюваннях м'язової і нервової системи. Крім астенії в чистому вигляді, досить часто зустрічається її поєднання з іншими варіантами психічних порушень. На тлі симптомів астенії можуть виникати невротичні реакції і стани, найбільш частими серед яких є депресія, страхи за своє здоров'я або не властиві раніше істеричні реакції.

У соматичні відділення можуть надходити хворі з іпохондричними фобіями і нозофобіями (кардіофобіею, канцерофобіею і ін.) за відсутності соматичного захворювання, і від правильності поведінки лікаря та персоналу щодо такого хворого залежить успіх лікування. Пацієнт з нав'язливим страхом перед якимось захворюванням тимчасово задовольняється роз'ясненням лікаря, що у нього немає важкого небезпечного захворювання. У хворого на істеричний невроз, прояви якого завжди носять характер "умовної приємності і бажаності", оскільки "звільняють", "захищають" від нестерпної для нього ситуації, може спостерігатися полегшення симптомів і стану, якщо лікар не виявить належної уваги до його стану і постійно підкреслюватиме легкість і несерйозність страждання, руйнуючи тим самим "психологічний захист" хворого.

Особливе місце в клініці внутрішніх хвороб займають афективні розлади. Вони широко поширені і відрізняються клінічною різноманітністю. Найбільш частими є депресивні стани або субдепресії, причинами яких можуть служити самі соматичні хвороби (за типом нозогеній або соматогеній) або інші психогенні чинники, але вони можуть бути і проявом типових або атипових форм ендогенних психічних захворювань. Зокрема, завжди треба пам'ятати про можливість соматизованих проявів депресій у вигляді безлічі "масок", що імітують різні захворювання. Такі хворі часто пригнічені, похмурі, малоактивні. Вони відчувають тривогу у передранкові години, розбитість і слабкість.

Значно рідше зустрічаються хворі з гіпоманіакальними станами, що також мають різну генезу. Але частіше такі стани є проявами інтоксикації з наростаючою гіпоксією мозку або фазами психічних афективних розладів. Характеризуються гіпоманії не властивою раніше хворим балакучістю і жвавістю: вони жартують, сміються, веселять оточуючих, легковажно відносяться до рекомендацій і призначень лікарів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соматопсихічні впливи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи
  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи