Психогігієна праці

Клінічна психологія

Праця, діяльність є органічною потребою людини і за сприятливих умов – важливим чинником для збереження і зміциення здоров'я. Рядом досліджень показано, що позбавлення трудової зайнятості, неможливість працевлаштування супроводяться погіршенням психічного здоров'я і почастішанням соматичних хвороб. Працею можна не лише зміциити психічне здоров'я, розвинути здібності у здорових людей, але і лікувати психічно хворих. Трудова терапія широко застосовується в психіатричних клініках, де, як і всяка лікувальна дія, суворо дозується відповідно до тяжкості нервово-психічних розладів.

Праця приносить радість лише в тому випадку, якщо вона відповідає індивідуальним особливостям особистості. Відсутність певних якостей і здібностей робить неможливим і важконодоступним виконання тієї або іншої роботи. Забезпечити такого роду відповідність може ретельно проведений професійний відбір, що передбачає як професійну орієнтацію шкіл, так і спеціальні медичні і психологічні обстеження при влаштуванні на роботу.

Дуже важливо правильно вибрати професію відповідно до схильностей і можливостей людини. Зацікавленість роботою, прагнення до удосконалення і до все більшого оволодіння своєю спеціальністю приносять задоволення. Робота ж не до душі, що викликає лише негативні емоції, порушує самопочуття і може призвести до неврозу.

Професійному відбору, виявленню психофізіологічних можливостей особистості надасться все більшого значення. Сьогодні запропоновані методики, за допомогою яких можна перевірити час довільної реакції і реакції, що передбачає розгорнуте ухвалення рішення, стійкості уваги, здатність до її переключення і розподілу, тобто одночасному зосередженню на двох видах діяльності. Ці якості потрібні для багатьох сучасних професій. Наприклад, оператор, керівник об'єктом повинен одночасно спостерігати за показниками приладів, навколишнім мінливим оточенням, здійснювати управління і т. д. Специфічні вимоги пред'являються пілотам, космонавтам, водіям транспорту та інш. У зв'язку з цим з'явилися публікації по психогігієні стосовно конкретних професій (Донська Л.С., Лінчевський Е.Е., 1979; Стенько Ю.М, 1981, та ін.). Розвинена спеціалізація форм трудової діяльності зумовила виокремлення специфічних розділів психогігієни праці – інженерної, авіаційної, космічної і так далі.

Межа між розумовою і фізичною працею в сучасному суспільстві має тенденцію до розмивання. Проте, відмінності між розумовою і фізичною працею об'єктнвно існують, що дозволяє говорити і про відповідні розділи психогігієни. М.С. Лебединський вважає, що до розумової праці слід відносити "таку розумову роботу, яка ведеться в певному напрямі, по певному плану, для вирішення певних завдань, з метою здобуття певного результату, що має те або інше суспільне значення". У цьому розумінні до інтелектуальної праці відноситься широкий діапазон діяльності від чисто творчих процесів – відкриттів і винаходів – до складання і виконання звітності і так далі. Тому доцільно доповнити приведене формулювання, підкресливши, що результати розумової праці досягаються внаслідок інтелектуальних зусиль, а фізичні зусилля, які при ній також є (наприклад, при письмі, читанні), не визначають результативність витраченої енергії.

Коли говорять про інтелект як синонім мислення або рівня розумового розвитку людини, зазвичай мають на увазі цілу гамму якостей: ясність, логічність, кмітливість, глибину, широту, самостійність, критичність і гнучкість розуму. Ці якості інтелекту цікавлять нас, щонайменше, в трьох аспектах: професійна спроможність особистості, уміння раціонально будувати свої взаємини з оточуючими, нарешті, вміння розумно витрачати свої сили і в той же час розкривати резервні можливості.

При неправильній організації розумової праці і недотриманні психогігієнічних вимог часто виявляється стан, означений як "відчуття мозкового дефіциту". Цей термін, введений в медичну науку і практику видатним французьким клініцистом Дежеріном (1849-1917), досить точно розкриває стан емоційної напруги у хворих, астенізацію, зниження потенційних можливостей особистості. Це явище не має жодного відношення до психічних розладів, зниження критики, аморфного мислення, маревних ідей і так далі. Під ним розуміються такі розлади, як виснажуваність активної уваги, "провали" пам'яті, коливання загального фону настрою, шум, тяжкість, дзвін в голові, пригноблений стан, невпевненість в собі, зниження працездатності, думки про професійну неспроможність, постійний страх перед уявною важкою недугою.

Для профілактики перевтоми і пов'язаною з цим астенізацією необхідна правильна організація розумової праці, що передбачає виконання ряду загальних і особистих умов. До першої групи відносяться раціональне збалансоване харчування, активний відпочинок, що включає систематичні прогулянки і дихальну гімнастику. До другої групи – достатня освітленість і вентиляция приміщення, оптимальне обладнання робочого місця, зручне розташування додаткових "вузлів" – довідкової літератури, архівних матеріалів, картотек та ін. (Георгіївський А. 3., 1981).

Одним з основних правил психогігієни розумової праці є зібраність, чітке визначення мети роботи, здатність внаслідок цього зосередитися на головному, не відволікаючись від поставленого завдання. Інакше виникає ряд невиправданих труднощів, що вимагають витрати додаткових зусиль, а це, у свою чергу, неминуче позначається на якості роботи, термінах її виконання і, що, саме головне, на самопочутті працюючих.

Складовою частиною психогігієни праці, є психогігієна професійної діяльності. Початок систематичної трудової діяльності, особливо сучасні форми праці, пов'язані з тривалою психофізичною напругою, освоєнням і використанням складних технічних пристроїв, можуть породжувати різноманітні психологічні проблеми, здатні спричиняти негативний вплив на психіку. Серед чинників професійної діяльності, незалежно від професії, які можуть призводити до емоційної нестабільності, стресу і пов'язаної з ними дезадаптації, виділяють:

• перевантаженість роботою;

• радикальні зміни посадових обов'язків або умов праці;

• процес "входження" в нову посаду;

• підвищену відповідальність за прийняття рішень:

• дефіцит часу;

• недолік повноважень для прийняття рішень;

• можлива небезпека роботи для життя і здоров'я співробітника;

• загроза особистому і професійному авторитету;

• необхідність часто йти на компроміс заради кар'єри;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогігієна праці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці
  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи