Психогігієна дитячого і підліткового віку

Клінічна психологія

Психогігієна дитинства розробляється з урахуванням особливих якостей психіки дитини, що дозволяють забезпечити гармонійне її формування.

Головна особливість діяльності дитини дошкільного віку полягає в тому, що вона завжди проявляється в іграх. Ні у якому іншому віці гра не має такого важливого значення для психічного розвитку, як в період дошкільного дитинства. Саме тому правильна послідовно-ускладнювана організація ігрової діяльності дитини – запорука найбільш повноцінного формування її психіки.

Формування психіки дитини не повинне бути результатом стихійних поєднань безпосередньо пережитих нею життєвих ситуацій, а більшою чи меншою мірою забезпечуватися за допомогою систем виховання, що історично склалися. Повсякденне життя з його часом несподіваними подіями, різноманітність людських індивідуальностей, можливість природженого аномального формування психіки – все це свідчить про те, що виховання дитини не може бути неорганізованим, а повинно скеровуватися сім'єю і вихователями дошкільних установ та грунтуватися на принципі послідовності, етапності. Виховання стає дієвим знаряддям формування гармонійної, психічно здорової особистості лише в тому випадку, якщо враховується її індивідуальність і суворо дотримуються психогігієнічні вимоги.

У деяких дітей, особливо з астенічними і тривожними рисами особистості, при поміщенні їх у дитячий садок можуть виникати невротичні зриви, нічні страхи, сноходіння, заїкання та ін. У таких випадках слід відстрочити оформлення дитини до дошкільної установи, дати їй можливість відновити душевну рівновагу. До відвідування ДНЗ дитину треба готувати поступово, пробуджувати у неї виникнення "дитсадківської мотивації". На початку слід раніше забирати її додому та ін.

У дитинстві відбувається послідовний розвиток і ускладнення вразливості. Значення вражень (роль яких, природно, зберігається і пізніше – все життя) особливо наочно простежується до 12-14-річного віку. У цей період дитина живе головним чином враженнями від об'єктів і явищ безпосередньої дійсності, на основі яких формується, в першу чергу, її психічна діяльність. Відомо, що в своїх іграх діти часто відтворюють ситуації з життя дорослих ("Тато прийшов додому п'яним і кривдить маму" та ін.). Тому настільки важлива психологічна атмосфера, в якій виховується дитина.

На відміну від цього підліток, починаючи з 12-14-річного віку, будує свої думки і висновки вже не тільки на основі безпосередніх вражень від дійсності, але і на поєднанні образів, викликаних безпосередніми враженнями, з образами уявлень, що зберігаються в пам'яті. На основі суб'єктивних операцій з такими образами з'являється рефлексія, що є необхідною умовою для розвитку особистості. Це відрізняє, зокрема, психіку підлітка від психіки дитини.

Виховання – безперервний процес, який вже на ранніх етапах життя дитини включає елементи навчання. Проте, з початком відвідин ніколи головним засобом виховання стає вже система навчання. Остання не тільки збагачує знання і навички дитини, але, що важливіше, при правильній організації оздоровлює психіку, забезпечує її гармонію. Успішність адаптації до школи багато в чому залежить від рівня психічної зрілості і готовності дитини до школи, а також від особистості першого вчителя. Дефекти навчання можуть призвести до порушення або спотворення ще не розвинених психічних властивостей дитини, сприяти уповільненню (ретардації) або прискоренню (акселерації) розвитку окремих елементів психіки і, отже, стати джерелом формування аномальних рис особистості.

Представники порівняльно-вікового напряму в психогігієні важливу роль в повноцінному психічному розвитку підлітків відводять психогігієні статевого життя. Відомо, що саме в пубертатному періоді розвитку з'являються перші, нерідко "підсвідомі відчуття", що є відображенням змін, пов'язаних із статевим дозріванням і початком статевої зрілості. Складні біологічні зміни, що починаються у підлітка, завжди позначаються на оцінці ним дійсності, сім'ї, колективу, суспільства. Життєва практика свідчить, що всі ці зміни протікають значно менш хворобливо і не порушують формування психіки підлітка, якщо останній підготовлений до їх початку, якщо йому надана підтримка з боку дорослих, якщо його самосприйняття і світовідчуття коригуються в міру виникнення неусвідомлених і незрозумілих почуттів Цим і виправдовується виділення психогігієни статевого дозрівання, яка досліджує його і розробляє заходи, спрямовані на гармонійне формування сексуальності в пубертатному періоді.

Правильний режим дня, чергування навантажень і відпочинку, фізичної і розумової праці, позашкільні захоплення (музика, театр, колекціонування та ін.), спортивні заняття дозволяють уникнути перевтоми і психічної травматизації підлітка.

Психогігієнічна робота з дітьми повинна проводитися на всіх етапах їх розвитку, в сім'ї, в дошкільних установах, в школі. Провідна роль в забезпеченні психогігієнічних заходів належить батькам і педагогам, які повинні мати певну підготовку. Психогігієнічна робота поза школою повинна бути направлена на ослаблення дії на дитину або підлітка хворобливих побутових і психологічних умов у сім'ї, впливу неформального оточення (дворових компаній, неформальних угрупувань). З урахуванням особливостей психіки підлітка, важливо знайти розумний баланс між вимогливістю і терпимістю, прагнути до збереження контакту з ним, прагнути не втратити його довіру. Необхідно з розумінням відноситися до проблем підлітка, допомогти знайти цікаві заняття (хобі, спорт і ін.) і всіляко підтримувати його корисні захоплення, здатні зменшити ризик залучення до асоціальних компаній, утримати від вживання алкоголю, наркотиків, інших психоактивних засобів.

Протягом останніх 10 років на державному рівні робляться спроби поліпшити підготовку педагогів в галузі психогігієни і, відповідно, реалізувати необхідні психогігієнічні вимоги в школах та інших учбових закладах. Вводяться такі предмети, як статеве виховання, валеологія (наука про індивідуальне здоров'я людини), які повинні сприяти формуванню, починаючи з дитячого віку, життєвих пріоритетів, ціннісних установок на здоров'я, здоровий спосіб життя, оволодінню методами саморегуляції і самокорекції.

Одним із завдань психогігієни є формування правильного ставлення дитини до свого здоров'я і надання медичної допомоги.

У сім'ї закладається підвищена увага або, навпаки, зневажливе ставлення дитини до свого здоров'я. Надалі це небезпечно патологічним реагуванням на захворювання, у тому числі і в зрілому віці. Особиста установка щодо медичних працівників також формується в сім'ї. Часто батьки у виховних цілях лякають дитину "людьми в білих халатах": "Не слухатимешся – прийде лікар і зробить тобі укол" та ін. Іноді формуванню страху дитини перед наданням йому медичної допомоги сприяє і неправильна поведінка самих медичних працівників, які, підіграючи батькам, лякають дітей. У формуванні негативного ставлення хворої дитини до лікаря має значення минулий досвід звернення по медичну допомогу або знаходження в медичній установі (пережитий страх, біль, самотність і т.д.). Тому істотна роль у психогігієні хворої дитини належить створенню сприятливого психологічного клімату в дитячих поліклініках і лікарнях. Крім уважного і дбайливого ставлення лікарів і медперсоналу, для дітей важливі улюблені іграшки, книги, що привносять атмосферу тепла і затишку, а також спілкування з родичами і друзями.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогігієна дитячого і підліткового віку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку
  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи