Термін "деонтологія" (від гр. deon – "належне, необхідність" і logos – "учення") запропонував на початку XIX століття англійський філософ І. Бентам, що опублікував в 1834 р. роботу "Деонтологія, або наука про мораль". Цю назву закріпили за наукою про обов'язок, моральні зобов'язання, професійну етику. Деонтологія особливо важлива в тих галузях професійної діяльності, в яких найшнрше використовуються різні форми складних міжлюдських взаємин, взаємовпливів і відповідальних взаємодій. До таких галузей відносяться педагогіка, журналістика, юриспруденція. Проте, поняття "деонтології" перш за все пов'язується з медичною діяльністю, в якій істотну роль відіграють різноманітні форми психологічного впливу медичних працівників на хворого. Тому медична деонтологія виділена в самостійний розділ клінічної психології, в якому визначаються моральні і етичні сторони професії лікаря, зобов'язувальність медичних працівників перед хворим.
Професійна діяльність лікаря багато в чому залежить від того, як складаються його відносини з хворими, а ці відносини, у свою чергу, визначаються особистісними особливостями лікаря і його пацієнтів. Складність відносин між лікарем і пацієнтом полягає в тому, що особистість хворого, нерідко зазнає несприятливих змін під впливом фізичного страждання.
Робота лікаря ніколи не буває легкою. Описуючи складні умови роботи практичного лікаря, С.П. Боткін підкреслював: "Необхідно мати справжнє покликання до діяльності практичного лікаря, щоб зберегти душевну рівновагу за різних несприятливих умов його життя, не впадаючи при невдачах у смуток або самовтіху при успіхах".
Особистість лікаря
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий“ на сторінці 1. Приємного читання.
