Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

Клінічна психологія

В основі постановки клінічного діагнозу покладено три прийоми: спостереження, порівняння та класифікація. Ціль постановки медичного діагнозу – передбачення розвитку подій (протікання хвороби) та результату (одужання, хронізація, смерть). В основі класифікації лежить принцип типологізація пошук стійких ознак та їх типових поєднань. Логічна схема типологізація теж, на перший погляд, досить проста: симптом – синдром – нозологія (назва хвороби).

Синдром – це сукупність симптомів, при чому одні й ті ж симптоми в різному поєднанні можуть формувати абсолютно різні синдроми. Користуючись психологічною термінологією, синдром – це гештальт, ціле, яке формується тут і зараз. Відповідно, синдром – це образ стану пацієнта, який складається в свідомості лікаря. Його "цеглинками" є симптоми, тобто менші, перемінливі ознаки. Як і в теорії гештальта, синдром (ціле) не зводиться до простої суми частин (симптом і в) аналогічно тому, як готовий будинок не зводиться до купи цеглин, з яких він побудований. В свою чергу характерне поєднання і зміна синдромів у часі дозволяє їх об'єднати в більші класифікаційні одиниці – "нозології", тобто назви хвороб. Так само, як і синдроми, подібні (але не ідентичні) симптоми можуть зустрічатися при різних хворобах. Дещо спрощуючи, можна сказати, що синдром – це характерний хворобливий стан, в той час як хвороба – це характерна сукупність різних станів, зміна яких визначена специфікою саме даної хвороби.

Існування синдромів як сукупностей симптомів, які постійно спостерігаються, відображає об'єктивні закономірності, які лежать в основі виникнення та протікання хвороби, що дозволяє їх вивчити та запропонувати адекватні міри лікування. В основі підбору лікування лежить так званий етіопатогенетичний принцип. Він передбачає закономірний зв'язок двох рядів подій: етіології (тобто походження, причин) хвороби та факторів її розвитку (патогенезу). Так від класифікації ми переходимо до мети будь- якої науки – пояснення причин та закономірностей факторів, що спостерігаються, динаміки розвитку об'єкта вивчення. В медицині ціна знання цих причин та закономірностей часто рівна ціні людського життя.

Після цього короткого екскурсу в методологію постановки клінічного діагнозу варто зробити суттєве доповнення. Ні симптоми (наприклад, больове відчуття), ні синдроми (наприклад, больовий синдром, який включає окрім больового відчуття, ряд суміжних ознак: серцебиття, потовиділення і т.п.) не ідентичні для різних нозологій (хвороб). Це означає, що якою логічною не була б методологія і класифікація, що використовується, остаточний діагноз можливий лише при співставленні великої кількості фактів та умов, причому в основі завжди лежить розуміння внутрішніх закономірностей їх поєднань (інсайт). Таке розуміння формується з роками практики по мірі накопичення клінічного досвіду. Кожен пацієнт – це унікальний випадок, який вимагає індивідуального вивчення. Неможливо вивчити медицину лише по підручникам, тому і не існує заочних медичних факультетів. Навчання відбувається методом вказівки, тобто при безпосередньому спілкуванні між учнем та вчителем.

Це абсолютно спараведливо і для оволодіння клінічними методами психодіагностики особистості. В клінічній психології описана вище методологія пристосована для потреб психодіагностики. В розділах клінічної психології, які близько стоять до медицини, цей зв'язок більш очевидний. Ми говоримо про "патопсихологічні" або "нейропсихологічні" синдроми, розуміючи під цим закономірне поєднання виявлених в дослідженні пато- та нейропсихологічних порушень. Відносно особистисних характеристик подібні закономірності не такі помітні, але такі ж суттєві.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики
  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи