В даний час як за кордоном, так і в нашій країні відмічається все зростаюча тенденція до узагальнення позитивного досвіду різних психотерапевтичних шкіл і напрямів. Прикладом такого синтезу в нашій країні з'явилася особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія, що має в своїй основі систему патогенетичної психотерапії, що спирається на "Я"-концепцію і систему міжособистісних стосунків (по В.Н. Мясищеву). Поетапне усвідомлення і емоційне відреагування психотравмуючої ситуації, в системі патогенетичної психотерапії служить основою регуляції, потреб, яка на своїх вищих рівнях пов'язана з самовихованням, формуванням свідомих відносин (М'ясищев В.Н., 1960). Поняття "реконструктивна" розглядається в плані відтворення минулого досвіду пацієнта для розуміння причин, які призвели до безвиході в розвитку особи з подальшою розробкою стратегії відновлення і подальшого будівництва майбутнього.
Цілями і завданнями особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії є:
• 1) глибоке і всесторонне вивчення особистості хворого, особливостей його емоційного реагування, мотивації, функціонування системи стосунків;
• 2) виявлення і вивчення механізмів, що сприяють виникненню і збереженню стану дезадаптації особистості (невротичної симптоматики);
• 3) досягнення у пацієнта усвідомлення і розуміння причинно-наслідкового зв'язку між особливостями його системи відносин і його захворюванням (проблемою):
• 4) допомога пацієнтові в розумних рамках в осмисленні психотравмуючої ситуації, зміні відношення до неї, корекція неадекватних реакцій і форм поведінки:
• 5) допомога пацієнтові в зміні стосунків у напрямку зростання їх зрілості, що веде до відновлення повноцінності його соціального функціонування.
В особистісно-оріентованій психотерапії сам психотерапевтичний процес заснований на збалансованому використанні впливу на когнітивні, емоційні і поведінкові механізми функціонування цілісної особи. Вважають, що зміни на якому-небудь одному рівні спричиняють відповідні перебудови на інших і. як наслідок – ліквідацію конкретних симптомів з відновленням психосоціального функціонування. Сфера впливу, з врахуванням трьох площин очікуваних змін, визначає вибір методів, прийнятих у відповідних напрямах психотерапії.
На кожному з перерахованих рівнів вирішуються відповідні завдання як для індивідуальної, так і для групової психотерапії:
I. Пізнавальна сфера (когнітивний рівень, інтелектуальне усвідомлення) – процес психотерапії повинен допомогти пацієнту усвідомити зв'язок між психогенними чинниками і виникненням, розвитком та збереженням невротичних розладів: неконструктивность ряду своїх звичних стереотипів поведінки і її мотивів: внутрішні психологічні проблеми і конфлікти; характерні захисні психологічні механізми; більш глибокі причини переживання, способів поведінки і емоційного реагування, починаючи з дитинства, та ін.
II. Емоційна сфера – процес психотерапії повинен допомогти пацієнтові отримати емоційну підтримку, емоційно відреагувати і пережити позитивні емоції, навчити пацієнта розуміти і вербалізувати свої відчуття, більш вільно виражати їх, виробити емоційну корекцію своїх стосунків і т. п.
III. Поведінкова сфера – процес психотерапії повинен допомогти пацієнтові побачити власні неадекватні поведінкові стереотипи, навчитися їх долати, розвинути навички більш вільного спілкування і ефективної саморегуляції на основі досягнень в пізнавальній і емоційній сферах.
Механізми лікувальної дії в ході психотерапії, що орієнтована на особистісні зміни, можуть бути позначені як конфронтація, що коригує емоційний досвід і навчання.
Конфронтація розуміється як зіткнення із самим собою, своїми проблемами, конфліктами, стосунками і установками, емоційними і поведінковими стереотипами. Вона здійснюється за рахунок забезпечення зворотного зв'язку між учасниками психотерапевтичного процесу в групі або з лікарем при індивідуальній психотерапії. Матеріалом для усвідомлення проблем є всіляка інформація пацієнта про самого себе – як його сприймають інші, наскільки адекватним є його сприйняття інших людей і їх і тому подібне.
Коригуючий емоційний досвід включає переживання і аналіз свого минулого, (включаючи дитинство), і теперішнього емоційного досвіду, а також емоційну підтримку. Емоційне прийняття пацієнта групою (психотерапевтом) сприяє розвитку співпраці, зменшує опір, полегшує засвоєння психотерапевтичних норм, створює умови для саморозкриття. Аналіз і опрацювання різних емоційних ситуацій в групі, явищ проекції дитячого емоційного досвіду в психотерапевтичні ситуації дозволяє пацієнтові глибше зрозуміти себе і виробити адекватніші способи емоційного реагування.
Навчання в рамках психотерапії здійснюється як прямим, так і не прямим методами. Групова психотерапія більше сприяє реалізації поведінкових механізмів порівняно з індивідуальною. У групі пацієнт виявляє свої неконструктивні стереотипи, в групі він також має можливість їх коригувати. Все це створює сприятливі передумови для використання отриманих поведінкових навичок в різних ситуаціях реального життя.
Протягом всього курсу психотерапії постійно здійснюються два взаємопов'язані процеси – усвідомлення і реконструкція відносин особистості. Усвідомлення (інсайт) полягає в поступовому розширенні сфери самосвідомості хворого в плані розуміння ним дійсних джерел своїх хворобливих симптомів, конфліктів. Усвідомлення і емоційне відреагування психотравмуючої ситуації є основою для регуляції і перебудови стосунків особистості на пізнавальному, емоційному і поведінковому рівнях. Глибина усвідомлення може бути різного рівня:
• 1-й рівень може стосуватися розуміння пацієнтом лише деяких уявлень про свою дезадаптивну поведінку в умовах патогенної ситуації:
• 2-й рівень відображає осмислення пацієнтом тих неадекватних стосунків, які лежать в основі його невротичної поведінки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія“ на сторінці 1. Приємного читання.
