Психогігієна сім'ї

Клінічна психологія

Сім'я є малою групою, яка відрізняється цілим рядом специфічних особливостей. Ці особливості обумовлені традиціями, що склалися, стосунками між старшим і молодшими поколіннями, єдністю житла, побуту і іншими чинниками. Сім'я може сприяти розкриттю творчих можливостей людини, стимулювати її до корисної діяльності або сковувати ініціативу, підривати морально. Шлюб виявляється щасливим в тих випадках, коли духовна і фізична близькість складають гармонійну єдність. У розробці психогігієнічних проблем сім'ї спеціалістами створена концепція, відповідно до якої все різноманіття стосунків між подружжям може бути представлено у формі взаємодії 5 шлюбних чинників: фізичного, матеріального, культурного, сексуального і психологічного. По певній формулі обчислюють так званий шлюбний потенціал. Якщо переважаючою є спрямованість шлюбних чинників на зміциення сім'ї, то шлюбний потенціал виражається позитивною величиною, в протилежному випадку ця величина виявляється негативною. При негативному шлюбному потенціалі, а це і є дійсні сексуальні дисгармонії (дисгамії), порушуються родинні зв'язки і сексуальні взаємини. При первинно особистих невідповідностях завжди порушується сексуальне життя і розпад сім'ї настає швидше, ніж це відбувається при первинній сексуальній несумісності. Для більш високого рівня родинної адаптації, гармонійного розвитку родинних взаємин необхідні достатній рівень розвитку особистості, зрілість думок і емоційних стосунків.

Найбільш дієвий шлях до профілактики родинних конфліктів – ретельна підготовка до шлюбу. Сюди відноситься турбота про стан здоров'я вагітних, профілактика патології пологів, забезпечення правильного психофізичного розвитку і виховання дітей, спеціальна підготовка осіб, що вступають в шлюб, діагностична і лікувальна робота у випадках родинно-сексуальних дисгармоній.

Виховання дітей має бути чітко орієнтоване на статево-рольове функціонування людини – в хлопчиках заохочується мужність, сміливість, а у дівчаток – жіночність. Інакше можливі порушення психосексуального розвитку з формуванням неадекватних еротичних установок із закріпленням девіантних форм сексуальної поведінки.

Інтерес до психологічних аспектів внутрішньосімейних стосунків серед психологів і психіатрів зростає. До сьогодення склалися такі поняття, як родинна психіатрія (термін запропонованийй Гоуелсом, який інтенсивно розробляв цей напрям психіатрії) і родинна психотерапія. Порушення внутрішньосімейних стосунків може бути причиною неврозів, сприяти формуванню психопатичних рис вдачі у дітей. Обстеження сім'ї і кожного з її членів завершується постановкою родинного діагнозу. Розпізнавання родинно-сексуальної дисгармонії виробляється на трьох рівнях: описовому, генетичному і динамічному. Описовий рівень передбачає виклад симптомів патології родинних взаємин (сексуальна невідповідність, сварки, алкоголізм, невротичні розлади, психосоматичні порушення). На генетичному рівні розглядається еволюція подружніх взаємин, розкриваються причини невдач у шлюбі (передчасність шлюбу, випадковість, корисливі мотиви та ін.). На динамічному рівні визначаються скрижалеві конфлікти, способи їх вирішення, родинні ролі та їх спотворення.

Психогігієна сім'ї безумовно є найважливішим розділом психогігієни, що займається розробкою і регламентацією заходів, що упорядковують життя сім'ї та створюють сприятливі умови для оздоровлення і вдосконалення психічної індивідуальності кожного її члена. Психогігієна сім'ї, крім відносин в інтимній сфері, охоплює психологічні нюанси подружніх відносин, питання гармонійного шлюбу, попередження сімейних конфліктів і можливого розпаду сім'ї.

Сім'я є осередком суспільства, що має властиві тільки їй особливості. Це обумовлено багатогранними взаєминами чоловіка і дружини, кровними спорідненими зв'язками всередині сім'ї, відносинами між батьками і дітьми. Особливості сім'ї як колективу визначаються також єдністю житла, побуту, своєрідністю індивідуальної власності на предмети домашнього вжитку та ін.

Статистика свідчить, що в останні десятиліття значно збільшилося число розлучень, що невдалий шлюб грає велику роль в розвитку алкоголізму, злочинності. Діти, що виховуються в неповних сім'ях (одним з батьків), опиняються в складній ситуації, яка часто негативно позначається на їх психіці. Пограничні форми психічної патології в неповних сім'ях виникають значно частіше, ніж в повноцінних, благополучних сім'ях.

У зв'язку з цим, виникає нагальна необхідність правильної підготовки до шлюбу, створення умов для гармонійних шлюбів, розробки системи заходів, направлених на зміциення, вдосконалення сімейних відносин.

Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, вважає питання створення сім'ї і проблеми родинної психогігієни надзвичайно актуальними, приділяє їм підвищену увагу, розробляє програми, що стосуються планування і створення сім'ї. Міжнаціональний інститут по вивченню проблем сім'ї (США) веде активну наукову роботу в цій галузі. Так, за даними цього інституту, загальна народжуваність дітей знизилася у зв'язку з появою сучасних методів запобігання вагітності. В той же час народжуваність дітей у психічно неповноцінних жінок, навпаки, збільшилась. Sherer і співавтори (1968) відзначають, що значний стрибок в підвищенні народжуваності збігся з введенням в клінічну практику фенотназину та інших психотропних лікарських препаратів, які змінили всю суть діяльності психіатричних лікарень і дозволили більшості їх пацієнтів покинути клініки, вести спосіб життя, властивий психічно здоровим людям.

Слід, проте, пам'ятати, що вагітність, пологи, турботи, пов'язані з доглядом за дитиною, можуть сприяти рецидивам психотичних епізодів. Тому жінки, що мають в анамнезі нервово-психічні захворювання, повинні знаходитися під особливо ретельним лікарським спостереженням, по відношенню до них треба обов'язково проводити профілактичний курс відповідної психотерапії. Небажана дитина, народжена психічно неповноцінною жінкою, значно більше схильна до ризику виникнення патології соціально-психологічного порядку. Вказуючи на цю обставину Abernethy і Grune-baum (1972) підкреслюють необхідність ширшої організації консультацій по вживанню контрацептивів для психічно хворих осіб і визначення медичних показань для штучного переривання вагітності. Права розумово відсталих осіб по створенню сім'ї обговорювалися в 1967 р. на Стокгольмській нараді міжнародних суспільств по захисту психічно неповноцінних осіб.

Психогігієна, будучи частиною загальної гігієни, в той же час є самостійною галуззю зі своїми цілями, завданнями і методами дослідження та складовою клінічної психології.

Відміна між психопрофілактикою та психогігієною полягає в тому що перша більше націлена на попередження психічних захворювань або психічних порушень, в той час, як мета психогігієни – розробка системи заходів, спрямованих на формування, підтримку і зміциення психічного здоров'я. Психогігієна пов'язана також з психокорекцією і психотерапією, що використовують прийоми і методи, які дозволяють усувати відхилення в психічній діяльності і сприяють гармонізації особистості.

Охорона психічного здоров'я населення стосується багатьох сторін життя і діяльності людини, починаючи від вікових особливостей і закінчуючи умовами праці. Тому існують, крім вищезазначених, наступні розділи психогігієни, що вивчають деякі аспекти людського життя: вікова психогігієна, психогігієна побуту, психогігієна хворої людини тощо.

У численних роботах, присвячених підтримці психічного здоров'я необхідними умовами для цього називаються:

• наявність відчуття захищеності;

• наявність сенсу життя:

• пошана і самоповага:

• відповідность психічних навантажень рівню індивідуальної переносимості:

• необхідність і можливість усунення емоційної напруженості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогігієна сім'ї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї
  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи