Особливості психічного стану жінки в період вагітності протягом багатьох років привертають увагу фахівців. При цьому відзначається як емоційно негативна, так і позитивна роль вагітності. Про сприятливий вплив вагі тності на різні психічні розлади писав ще Гіппократ, зазначаючи: "Істеричним дівчатам я наказую заміжжя, щоб вони вилікувалися вагітністю". У період вагітності спостерігається типова динаміка психологічних проявів. Звичайно в перші місяці вагітна відчуває себе невпевненою, залишається амбівалентною відносно майбутнього материнства. Страх перед невідомістю може призвести до пригніченості. Так, у разі небажаної вагітності в І триместрі відзначається тривога та депресія.
Реактивна депресія, що розвивається на початковому етапі вагітності, у більшості випадків припиняється до 4 – 5-го місяця, не дивлячись на те, що ситуація нерідко залишається напруженою. За наявності виражених психопатичних рис депресія набуває затяжного характеру, триває до кінця вагітності.
За літературними даними, реактивна депресія на початковому етапі вагітності часто зумовлена несприятливою сімейною ситуацією. У більшості випадків депресивні стани тривали до 3-го місяця вагітності, деякі жінки робили аборт. Іноді реактивний стан, незважаючи на переривання вагітності, набував затяжного характеру, причому в клінічній картині вже домінувала не депресія, а дратівливість та примхливість.
У разі бажаної вагітності молода жінка більш чи менш задоволена своїм станом, їй хочеться бути предметом уваги і турботи, у той самий час вона відчуває, що дорослішає, у ній борються немовби дві тенденції – інфантильність та дорослість. Ця подвійність, яка часто зумовлює тривогу, може стати причиною зміни настрою, що не завжди зрозуміло оточуючим.
У II триместрі спостерігається відносний спокій у стані вагітної, близькі ставляться до неї дбайливо, оберігають від різних проблем.
Основна риса III триместру – "занурення у дитину". У цей період можуть виникати страх перед майбутніми пологами та неспокій, пов'язаний із невпевненістю у нормальному розвитку плода. Дитина є зосередженням помислів, інтересів та занять майбутньої матері.
Безпосередньо перед пологами збільшується тривога, що проявляється гіперактивністю вагітної, яка бажає прискорити події.
На 6–8-му місяці вагітності може спостерігатися декомпенсація психопатичних рис характеру, які частіше за все зумовлені неповноцінністю ендокринно-діенцефальної системи.
Психопатологічні симптоми в період вагітності частіше виникають у жінок, в анамнезі яких є раніше перенесені психічні розлади, а також, ймовірно, наявність яких-небудь серйозних проблем зі здоров'ям, що впливають на перебіг вагітності, наприклад, цукрового діабету. Хоча серед вагітних поширені незначні афективні симптоми, однак серйозні психічні розлади у них спостерігаються рідше, ніж у не вагітних того самого віку. Поліпшення стану в таких жінок відзначається через кілька місяців після пологів.
Показник поширеності психічних розладів у вагітних коливається від 6% до 34%. Вони представлені як донозологічними проявами психіфізіологічної дезадаптації, так і клінічними психопатологічними симптомами.
Шизофренія, що проявляється в період вагітності, відрізняється несприятливим перебігом та призводить до тяжких змін особистості. Так само несприятливий перебіг відзначається і в разі ендогенної депресії. Як шизофренія, так і ендогенна депресія, що виникла в період вагітності, не пов'язані із соматичними змінами, які відбуваються в цей період в організмі.
Важливою психосоматичною проблемою є гестоз вагітних. Відомо, що в жінок з вираженим небажанням мати дитину частіше спостерігається тяжка форма гестозу, на відміну від жінок з запланованою вагітністю. Представники зарубіжної медицини, користуючись концепцією символічної мови органів, інтерпретують блювання вагітних як символічний прояв небажання вагітності та народження дитини. Інші вчені, виходячи з принципів вчення
З. Фройда, розглядають ранні гестози вагітних як наслідок "ослаблення волі до материнства у зв'язку з розвитком цивілізації" або як прояв підсвідомої огиди до чоловіка.
У вітчизняній медицині більшість авторів оцінюють феноменологію гестозів залежно від функціонального стану нервової системи та психологічного статусу (в тому числі характерного преморбідного фону) вагітної.
За даними літератури, виділяють дві групи пацієнток. До першої групи належать жінки з незнаними афективними порушеннями, що проявляються дратівливістю, сльозливістю та образливістю. Ці порушення виникають на висоті гестозу та швидко минають після зникнення блювання і нормалізації загального стану. У всіх жінок цієї групи психологічна характеристика практично не відрізняється від такої у здорових вагітних. Є позитивна установка відносно вагітності, сприятлива сімейна ситуація, їх характеризує гармонійний склад особистості, реалістичний підхід до життєвих труднощів.
Аналізуючи причини гестозу та афективних розладів, що його супроводжують, у пацієнток цієї групи, слід пам'ятати, що будь-яка вагітність, у том числі й абсолютно нормальна, сама по собі є джерелом більшого або меншого психологічного напруження, внаслідок чого незначні у минулому чинники середовища і ситуації набувають іншого суб'єктивного значення і стають причиною особистісних реакцій.
У другій групі картина захворювання відрізняється значним поліморфізмом: крім блювання та нудоти, у вагітних часто відзначаються озноби з гіпертермією, головний біль, непритомність, лабільність настрою, гіпергідроз. Афективні порушення спостерігаються чатіше і носять більше виражений характер: у жінок виникають тривога, почуття безпредметного неспокою та напруження. У багатьох відзначаються невротичні розлади і вегетативні порушення, яких не було раніше. Виражені розлади настрою й інші емоційні зміни тривалий час розглядалися як характерні фізіологічні особливості вагітних, однак ці прояви є психічними порушеннями. У жінок у пізні терміни вагітності розвиваються інтровертність, пасивна залежність, депресивність, відсутність упевненості у своїх силах та страх перед майбутнім материнством.
У вагітних, як правило, виявляють декілька видів тривожного стану:
• 1. Генералізований.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічні складові акушерства та гінекології“ на сторінці 1. Приємного читання.
