Психогігієна зрілого віку

Клінічна психологія

Найбільш значущими сторонами життя, здатними стати джерелом особистісних переживань і викликати психологічний зрив або серйозніші психічні порушення, в зрілому віці є професійна діяльність, сім'я, побутові відносини.

Психогігієна похилого та старечого віку

Інтерес до психогігієни осіб похилого і старечого віку багато в чому пов'язаний з тим, що у віковій структурі населення частка осіб старших вікових груп вельми висока.

Комітетом експертів ВООЗ висунутий девіз: "Повноцінне життя в старості". Іншими словами, необхідно задовольняти специфічні потреби літніх людей і корінним чином змінити до них ставлення, у зв'язку з наміченими заходами щодо організації медичної допомоги і соціального забезпечення осіб похилого віку. У звітах комітету вказується, що, за численними даними, значна частина немолодих і старих людей страждає від убогості, ізоляції, невпевненості в своєму становищі і від загального неблагополучного стану. Ставиться питання про право літніх людей продовжувати трудову, по можливості професійну діяльність, відіграватити активну роль в суспільстві, вносячи посильний внесок до його розвитку.

Видатний російський учений І.І. Мечніков в книзі "Етюди оптимізму", що вийшла в 1911 р., похмурій картині патологічної старості з фізичною і психічною слабкістю, хворобами, соціальним занепадом протиставив "світлий образ старості – природної і здорової, повнокровної й гармонійної, мудрої і збагаченої досвідом".

Загальновідома французька приказка: "Кожен старіє так, як він жив", в якій підкреслюється, що процес старіння є індивідуальним. Проте, існують і такі зміни психіки, які властиві в тій чи іншій мірі всім літнім людям і є ознаками старості. У психології і психопатології старості виділяються найбільш типові пізньовікові зміни: це загострення рис вдачі, нерідко з розвитком егоцентризму, підвищеної чутливості, ранимості, образливості, повільність у прийнятті рішень, недовірливість, надмірне зосередження інтересів на фізичній і матеріальній сторонах власного буття. Вказані психологічні особливості обумовлені як фізіологічними, так і соціальними чинниками. До останніх можна віднести зниження соціального статусу людини в сім'ї і суспільстві, зміну звичних життєвих стереотипів після виходу на пенсію, погіршення економічного стану, самотність, пов'язану зі смертю шлюбного партнера, інших близьких і створенням дітьми власних сімей. Гірше переносять старіння і старість люди розумової праці, що займали високе соціальне положення. Дуже важливо, щоб людина на новому етапі свого життя знайшла новий сенс свого існування: виховання внуків, написання мемуарів, робота на присадибній ділянці і т.д.

Не можна не зважати на підвищену чутливість і вразливість осіб похилого віку, внаслідок чого можуть виникнути психічні розлади. Відхід літньої людини на пенсію і припинення трудової діяльності пов'язані з ломкою динамічного стереотипу її життя і тому є випробуванням для психіки. У зв'язку з цим в літньому віці доцільний не різкий, а ступінчастий перехід до легшого режиму звичної праці, поетапна зміна відповідальнішої роботи на менш відповідальну. Бажано залучати немолодих людей до роботи з неповним робочим днем, використовувати їх в підготовці кадрів.

Залучення літніх людей до трудової діяльності вимагає дотримання низки психогігієнічних вимог, оскільки у людей в цей період життя погіршується здатність психіки пристосовуватися до нових вимог і обставин, важче змінюються звички і стереотипи, знижуються увага і пам'ять. Переведення на іншу роботу зі зміною умов праці слід проводити тільки з урахуванням можливостей літньої людини і виробничої доцільності такого переведення. Не рекомендується продовжувати роботу за наявності сильних подразників (шум, вібрація, миготливе світло і т.д.). У зв'язку з меншою рухливістю психіки в літньому віці не рекомендується позмінна робота, особливо вночі, оскільки це зазвичай призводить до порушень сну. Важливими чинниками успішності праці літніх людей є її сувора ритмічність і можливість додаткового відпочинку, а також чергування розумової праці з неважкою фізичною працею, бажано на свіжому повітрі (наприклад, легка робота в саду). Хоча в літньому віці переважними є пасивні форми відпочинку, з психогігієнічної точки зору, відпочинок не повинен бути тільки пасивним. Навпаки, посильні активні форми відпочинку (прогулянки, риболовля і ін.), як і спеціальні комплекси фізичних вправ для немолодих і людей похилого віку фізіологічно цілком обґрунтовані. Необхідно приділяти увагу дотриманню режиму праці і відпочинку, раціональному харчуванню.

Найважливіше психогігієнічне і загальногігіснічне значення має повноцінний сон. Раннє пробудження і коротший сон можна вважати фізіологічною нормою для літніх і старих людей, але при цьому важливими психогігієнічними чинниками служать достатня глибина сну, його спокійне протікання, свіжість і бадьорість після пробудження. Режим харчування людей похилого віку припускає обмеження споживання тваринних жирів і вуглеводів, прийому таких збудливих напоїв, як кава, какао, чай. Важливі також різке скорочення прийому міциих спиртних напоїв і повне припинення або хоч би значне обмеження куріння.

Система охорони психічного здоров'я старшовікових контингентів населення повинна бути багатобічною і включати своєчасну якісну амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу, створення сприятливих домашніх умов, організацію побутової допомоги вдома (за рахунок соціальних служб), створення клубів для відпочинку літніх людей, спеціальних будинків-інтернатів для осіб похилого віку.

Крім того, психогігієнічні заходи практично співпадають з конкретними формами психопрофілактики стосовно тих або інших життєвих обставин і вікових періодів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогігієна зрілого віку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку
  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи