В книзі "Психічне здоров'я дітей і підлітків" специфіка психологічного здоров'я описується наступним чином: "Якщо термін "психічне здоров'я" має відношення, з нашої точки зору, перш за все, до окремих психічних процесів та механізмів, то термін "психологічне здоров'я" відноситься до особистості в цілому, знаходиться в тісному зв'язку з вищими проявами людського духу і дозволяє виділити власне психологічний аспект проблеми психічного здоров'я на відміну від медичного, соціологічного, філософського та ін. Психологічне здоров'я робить особистість самодостатньою. Ми озброюємо (вірніше, повинні озброїти) дитину відповідно до її віку засобами саморозуміння, самоприйняття і саморозвитку у контексті взаємодії з оточуючими її людьми і в умовах культурних, соціальних, економічних та екологічних реалій навколишнього світу" (Дубровіна, 2000).
Як відзначалося вище, сам термін "психологічне здоров'я" був введений лише недавно, проте, особистісні особливості, які визначаються цим поняттям були предметом дослідження багатьох авторів і розглядались в різноманітних аспектах.
Іноді психологічне здоров'я описується як стан балансу між різними аспектами особистості людини (Р. Ассаджіолі), між потребами індивіда і суспільства, який підтримується постійними зусиллями (С. Фрайберг). Деякі дослідники розглядають психологічне здоров'я як процес життя особистості, в якому збалансовані рефлексивні, емоційні, інтелектуальні, комунікативні, поведінкові аспекти (Η. Р. Гаранян, А. Б. Холмогорова). Багато авторів роблять акцент на його функції: підтримання рівноваги між особистістю і середовищем, адекватна регуляція поведінки і діяльності людини, здатність протистояти життєвим труднощам без негативних наслідків для здоров'я (А. В. Петровський, Μ. Р. Ярошевський, П. Бейкер).
Необхідно виділити ряд рис, що описують психологічно здорову особистість. Насамперед, це – особистісна зрілість яка характеризується головним чином розвитком самоконтролю і засвоєнням реакцій, адекватних різноманітним ситуаціям у житті людини. Основою ж адекватної поведінки в життєвих ситуаціях є вміння визначати реальні та ідеальні цілі, межі між різними підструктурами Я – Я-бажаним і Я-необхідним, тобто прагнення до узгодженості мотивації "Я хочу" із закликом "Я повинен". За А. Ф. Лазурським (1925), одна з ознак здорової особистості передбачає вміння людини регулювати свої вчинки та поведінку в межах соціальних норм. Як відомо, в житті людині доводиться шукати рівновагу між адаптацією до реальності, з одного боку, і розвитком своїх творчих можливостей, які стверджують індивідуальність, – з іншого. Ось головні особливості "врівноваженої людини", як їх представляють собі різні автори (Годфруа, 1992).
• 1. У фізичному плані врівноважена людина має володіти відмінним тілесним здоров'ям. Психічної рівноваги неможливо досягнути, по суті, без серйозної уваги до свого тіла. І ми знову згадуємо вислів давньоримського вченого Ювенала: "У здоровому тілі – здоровий дух". Висновок простий: фізичне і психічне здоров'я нероздільні і взаємозалежні.
• 2. У сексуальному і афективному планах врівноважений індивід здатний встановлювати гармонійні інтимні стосунки з іншими людьми: піклуючись про себе, не забуває проявляти турботу про інших.
• 3. В інтелектуальному плані врівноваженим може вважатися той, хто володіє гарними розумовими здібностями, які дозволяють йому мислити і діяти продуктивно; хто завжди шукає і знаходить вихід із важких ситуацій; швидко переходить від думок і слів до справи; усвідомлює свої здібності і вміє ними користуватися; постійно удосконалює свої навички, прагнучи домогтися поставленої мети в розумні терміни; хто не позбавлений уяви і любить шукати нетрадиційні засоби вирішення проблем.
• 4. В етичному плані врівноважена людина володіє почуттям справедливості; схильна більше покладатися на власні судження, ніж на авторитети; завжди готова визнати свої помилки, не виставляючи їх, однак, напоказ.
• 5. У соціальному плані врівноважена людина, як правило, здатна встановлювати невимушені стосунки з іншими людьми. Вона рідко розраховує свої реакції заздалегідь, і ця безпосередність дозволяє їй легко спілкуватися як з тими, хто стоїть вінце неї на соціальній драбині, так і з тими, хто стоїть нижче.
• 6. Нарешті, в особистісному плані врівноважена людина – це оптиміст, добродушний і веселий, любить життя і відповідає на його вимоги, не відчуваючи при цьому почуття вимушеності; вона здатна брати на себе відповідальність, зріла, тверезомисляча; досить стійка у емоційному плані; полюбляє досягати бажаного власними зусиллями, а не скаргами або маніпуляціями. Вона з достатньою повагою ставиться до самої себе, але зберігає при цьому почуття гумору, яке заважає їй сприймати власну персону занадто серйозно.
Спробу описати інтегровану, здорову особистість робив і К. Роджерс, який виділив такі риси психологічно здорової людини:
• ці люди відкриті для внутрішнього і зовнішнього світу;
• цінують спілкування; відкидають лицемірство, обман, лукавство:
• відчувають певну недовіру до сучасної науки і технологій:
• більшою мірою прагнуть до цілісного життя:
• постійно перебувають у процесі самовдосконалення:
• піклуються про інших і завжди готові допомогти тим, хто потребує їх допомоги:
• відчувають безпосереднє єднання з природою і готові захищати її;
• відчувають антипатію до роздутих відсталих бюрократичних інститутів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення психічного та психологічного здоров'я“ на сторінці 1. Приємного читання.
