Існує багато підходів щодо класифікації неврозів. Відома систематика, яка відображає характер психогенії (невроз очікування, страху, ятрогенний невроз, екзаменаційний невроз, невроз невдачі та ін.). Однак такий поділ невротичних реакцій не враховує ні важкості стану, ні особливостей клінічної картини, крім того, в зв'язку з величезною розмаїтістю травмуючих психічних впливів і ситуацій число варіантів практично необмежене.
У деяких дослідженнях систематика неврозів ґрунтується на припущенні про патогенетичну залежність клінічної картини від віку, у якому відбувається маніфестація захворювання, – неврози дитячого віку, шкільний невроз, клімактеричний невроз та ін. Для неврозів дитячого віку характерне переважання страхів, соматовегетативних (енурез, блювання) і рухових розладів (логоневроз, тики, істеричні паралічі). Чим молодша дитина, тим одноманітніша невротична картина. Однак "вікова" систематика неврозів не включає яких-небудь специфічних для дітей або людей похилого віку невротичних психогенних реакцій.
На сучасному рівні знань широке поширення отримала синдромальна класифікація неврозів, відображена в МКХ-10. У цій класифікації хвороб невротичні розлади розташовані головним чином у рубриках F40 – F42 (панічний розлад; агорафобія; соціальна фобія; специфічні, ізольовані фобії; генералізований тривожний розлад; нав'язливі думки; компульсивні дії; деперсоналізаційно-дереалізаційніш синдром і ін.), але представлені також у розділах F44 – дисоціативні (конверсійні) розлади, F45.2 – нозофобії і F48 – неврастенія. В МКХ-10 в зв'язку з історично усталеною концепцією неврозу та залежністю від психологічних чинників, невротичні розлади об'єднані у рубриці F40-F48 з розладами, пов'язаними зі стресом, та соматоформними розладами.
Різноманітні класифікаційні розподіли неврозів, пропоновані різними авторами, відображають насамперед відсутність єдиного погляду на їх причини та формування. У зв'язку з цим, дотепер не припиняються спроби систематизації неврозів з використанням різних критеріїв.
Згідно класифікації хвороб МКХ-10 неврози можуть проявлятися такими характерними синдромами депресії і тривоги та обсесивно-компульсивними порушеннями:
• 1) Група – це тривожно-фобійні розлади, при яких домінує тривога пов'язана з зовнішньою ситуацією і з'являється депресія (F 40). Інтенсивність розладу – від легкого дискомфорту до відчуття жаху і паніки. Характерна поява у хворого страху: агорафобії – страху відкритого простору або соціальних фобій – страху опинитися в певних ситуаціях; специфічних фобій.
• 2) Група – панічні розлади. У хворого з'являється страх смерті, страх самотності, що супроводжується вираженими психовегетативними порушеннями.
• 3) Група – обсесивно-компульсивні розлади. У хворого з'являються нав'язливі переживання і думки (обсесії), при цьому він адекватно оцінює свій стан, відноситься критично до думок, але перебороти їх не може. Крім того, з'являються компульсії (нав'язливі рухи та дії).
• 4) Група – це розлади пов'язані з реакцією на тяжкий стрес (F.43 – за МКХ-10) та поділяються на:
– а) гостру реакцію на стрес. У хворого виникає стан оглушення, він дезорієнтований. Тривалість цього стану – від 1 год до 3-х діб;
– б) розлади адаптації – порушення адаптації хворого після стресу, стан триває довго – від 1 міс. до 2-х років, проявляється тривожністю, депресією.
• 5) Група –дисоціативні розлади – це симптоми, які характеризуються раптовим порушенням нормальної взаємодії функцій свідомості або контролю за рухами тіла, відчуттями.
• 6) Група – соматоформні розлади (F 45). Після психотравми у хворого з'являються соматичні розлади, які він лікує в соматичних стаціонарах, а треба лікувати депресивно-тривожні порушення.
Соматоформні розлади проявляються тим, що хворий скаржиться на шлунково-кишкового тракту або на порушення дихання і роботи серцево-судинної системи, на больові і сексуальні розлади. Об'єктивно симптомів соматичного захворювання немає, обстеження в лікарні не виявляє органічних змін в організмі хворого. У нього виникає недовіра до лікування і він занурюється в свою хворобу. Провідною скаргою є постійні болі в різних частинах тіла та системах органів пацієнта, що супроводжуються депресією. У хворого підвищена втомлюваність від фізичної і розумової праці, знижена працездатність. Він тривожний, пригнічений, дратівливий.
Небезпека цього захворювання криється не в його невиліковності, а у відношенні до цього захворювання, наприклад більшість батьків просто не звертають увагу на перші ознаки нервових розладів у своїх дітей, інші – якщо і звертають увагу, то відносяться досить поверхнево ("саме пройде”), і лише незначна частина батьків починає реальні дії для виправлення положення. На думку шкільних педагогів і психологів до середніх класів діагноз психічно-нервового розладу можна поставити більшості дітей, а фактично здоровими можна назвати лише одиниці. Якщо врахувати, що невроз з'являється не в шкільному віці, а набагато раніше, то до школи частина дітей приходить зі стійкими нервовими порушеннями.
З. Фройд виокремлював трансферні неврози (конверсійна істерія, невроз нав'язливих станів) і актуальні неврози (невроз страху, неврастенія, іпохондрія).
Невротичні розлади проявляються у вигляді наступних порушень.
Тривожно-фобійні розлади (F40). Група психічних розладів, при яких людина внаслідок впливу зовнішніх об'єктів, які, на думку оточення, не є для неї загрозливими, переживає почуття тривоги (страху), що супроводжується вегетативною дисфункцією. За даними статистики, поширеність розладу значна – понад 1% населення, а поодинокі приступи переживає до 20%. У більшості пацієнтів тривожно-фобійні розлади пов'язані з депресією, що пояснює патогенез розладу. Із психологічної точки зору, формування тривожно-фобійних розладів починається з появи відчуття страху, що має об'єктивні причини, який згодом перетворюється на нав'язливий спогад, і за наявності реальних чи уявних загроз виникнення подібних ситуацій призводить до приступів. Психоаналітична концепція пояснює виникнення розладу як захисного механізму при небезпеці травматичних уявлень пацієнта.
Обсесивно-компульсивный розлад (F42) – психічний розлад, що виявляється у наявності повторюваних болісних небажаних нав'язливих стереотипних думок (обсесій), які викликають тривогу, або у потребі здійснювати повторювані небажані рухи (компульсії), щоб знизити рівень тривоги. Хворі сприймають свої симптоми як недоцільні, надмірні та нездоланні, усвідомлюють, що вони є продуктом їх власної психіки, і розуміють їхню безпідставність. Якщо пацієнти намагаються загальмувати компульсивні дії, напруження і тривога досягають такої сили, що вони більше не можуть їм протистояти. Хворі усвідомлюють беззмістовність та неадекватність обсесій та компульсій, сприймають їх як болісні та обтяживі, однак самотужки позбутися не можуть.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація неврозів“ на сторінці 1. Приємного читання.
