Класифікація неврозів

Клінічна психологія

Існує багато підходів щодо класифікації неврозів. Відома систематика, яка відображає характер психогенії (невроз очікування, страху, ятрогенний невроз, екзаменаційний невроз, невроз невдачі та ін.). Однак такий поділ невротичних реакцій не враховує ні важкості стану, ні особливостей клінічної картини, крім того, в зв'язку з величезною розмаїтістю травмуючих психічних впливів і ситуацій число варіантів практично необмежене.

У деяких дослідженнях систематика неврозів ґрунтується на припущенні про патогенетичну залежність клінічної картини від віку, у якому відбувається маніфестація захворювання, – неврози дитячого віку, шкільний невроз, клімактеричний невроз та ін. Для неврозів дитячого віку характерне переважання страхів, соматовегетативних (енурез, блювання) і рухових розладів (логоневроз, тики, істеричні паралічі). Чим молодша дитина, тим одноманітніша невротична картина. Однак "вікова" систематика неврозів не включає яких-небудь специфічних для дітей або людей похилого віку невротичних психогенних реакцій.

На сучасному рівні знань широке поширення отримала синдромальна класифікація неврозів, відображена в МКХ-10. У цій класифікації хвороб невротичні розлади розташовані головним чином у рубриках F40 – F42 (панічний розлад; агорафобія; соціальна фобія; специфічні, ізольовані фобії; генералізований тривожний розлад; нав'язливі думки; компульсивні дії; деперсоналізаційно-дереалізаційніш синдром і ін.), але представлені також у розділах F44 – дисоціативні (конверсійні) розлади, F45.2 – нозофобії і F48 – неврастенія. В МКХ-10 в зв'язку з історично усталеною концепцією неврозу та залежністю від психологічних чинників, невротичні розлади об'єднані у рубриці F40-F48 з розладами, пов'язаними зі стресом, та соматоформними розладами.

Різноманітні класифікаційні розподіли неврозів, пропоновані різними авторами, відображають насамперед відсутність єдиного погляду на їх причини та формування. У зв'язку з цим, дотепер не припиняються спроби систематизації неврозів з використанням різних критеріїв.

Згідно класифікації хвороб МКХ-10 неврози можуть проявлятися такими характерними синдромами депресії і тривоги та обсесивно-компульсивними порушеннями:

• 1) Група – це тривожно-фобійні розлади, при яких домінує тривога пов'язана з зовнішньою ситуацією і з'являється депресія (F 40). Інтенсивність розладу – від легкого дискомфорту до відчуття жаху і паніки. Характерна поява у хворого страху: агорафобії – страху відкритого простору або соціальних фобій – страху опинитися в певних ситуаціях; специфічних фобій.

• 2) Група – панічні розлади. У хворого з'являється страх смерті, страх самотності, що супроводжується вираженими психовегетативними порушеннями.

• 3) Група – обсесивно-компульсивні розлади. У хворого з'являються нав'язливі переживання і думки (обсесії), при цьому він адекватно оцінює свій стан, відноситься критично до думок, але перебороти їх не може. Крім того, з'являються компульсії (нав'язливі рухи та дії).

• 4) Група – це розлади пов'язані з реакцією на тяжкий стрес (F.43 – за МКХ-10) та поділяються на:

  – а) гостру реакцію на стрес. У хворого виникає стан оглушення, він дезорієнтований. Тривалість цього стану – від 1 год до 3-х діб;

  – б) розлади адаптації – порушення адаптації хворого після стресу, стан триває довго – від 1 міс. до 2-х років, проявляється тривожністю, депресією.

• 5) Група –дисоціативні розлади – це симптоми, які характеризуються раптовим порушенням нормальної взаємодії функцій свідомості або контролю за рухами тіла, відчуттями.

• 6) Група – соматоформні розлади (F 45). Після психотравми у хворого з'являються соматичні розлади, які він лікує в соматичних стаціонарах, а треба лікувати депресивно-тривожні порушення.

Соматоформні розлади проявляються тим, що хворий скаржиться на шлунково-кишкового тракту або на порушення дихання і роботи серцево-судинної системи, на больові і сексуальні розлади. Об'єктивно симптомів соматичного захворювання немає, обстеження в лікарні не виявляє органічних змін в організмі хворого. У нього виникає недовіра до лікування і він занурюється в свою хворобу. Провідною скаргою є постійні болі в різних частинах тіла та системах органів пацієнта, що супроводжуються депресією. У хворого підвищена втомлюваність від фізичної і розумової праці, знижена працездатність. Він тривожний, пригнічений, дратівливий.

Небезпека цього захворювання криється не в його невиліковності, а у відношенні до цього захворювання, наприклад більшість батьків просто не звертають увагу на перші ознаки нервових розладів у своїх дітей, інші – якщо і звертають увагу, то відносяться досить поверхнево ("саме пройде”), і лише незначна частина батьків починає реальні дії для виправлення положення. На думку шкільних педагогів і психологів до середніх класів діагноз психічно-нервового розладу можна поставити більшості дітей, а фактично здоровими можна назвати лише одиниці. Якщо врахувати, що невроз з'являється не в шкільному віці, а набагато раніше, то до школи частина дітей приходить зі стійкими нервовими порушеннями.

З. Фройд виокремлював трансферні неврози (конверсійна істерія, невроз нав'язливих станів) і актуальні неврози (невроз страху, неврастенія, іпохондрія).

Невротичні розлади проявляються у вигляді наступних порушень.

Тривожно-фобійні розлади (F40). Група психічних розладів, при яких людина внаслідок впливу зовнішніх об'єктів, які, на думку оточення, не є для неї загрозливими, переживає почуття тривоги (страху), що супроводжується вегетативною дисфункцією. За даними статистики, поширеність розладу значна – понад 1% населення, а поодинокі приступи переживає до 20%. У більшості пацієнтів тривожно-фобійні розлади пов'язані з депресією, що пояснює патогенез розладу. Із психологічної точки зору, формування тривожно-фобійних розладів починається з появи відчуття страху, що має об'єктивні причини, який згодом перетворюється на нав'язливий спогад, і за наявності реальних чи уявних загроз виникнення подібних ситуацій призводить до приступів. Психоаналітична концепція пояснює виникнення розладу як захисного механізму при небезпеці травматичних уявлень пацієнта.

Обсесивно-компульсивный розлад (F42) – психічний розлад, що виявляється у наявності повторюваних болісних небажаних нав'язливих стереотипних думок (обсесій), які викликають тривогу, або у потребі здійснювати повторювані небажані рухи (компульсії), щоб знизити рівень тривоги. Хворі сприймають свої симптоми як недоцільні, надмірні та нездоланні, усвідомлюють, що вони є продуктом їх власної психіки, і розуміють їхню безпідставність. Якщо пацієнти намагаються загальмувати компульсивні дії, напруження і тривога досягають такої сили, що вони більше не можуть їм протистояти. Хворі усвідомлюють беззмістовність та неадекватність обсесій та компульсій, сприймають їх як болісні та обтяживі, однак самотужки позбутися не можуть.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація неврозів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів
  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи