Екзогенне-ендогенне-психогенне

Клінічна психологія

Принцип-альтернатива "экзогенне-эндогенне-психогенне" відноситься, в першу чергу, до психопатологічних феноменів, оскільки він відображає тип психічного реагування при наявності патології.

Розробка цього принципу заснована на постулаті психіатрії про те, що для певної групи психічних розладів існують виявлені і верифіковані етіопатогенетичні механізми. На підставі досліджень Бонгхоффера, Мейера і Мебіуса, проведених в кінці минулого століття, було визначено, що деякі симптоми і синдроми можуть виникати переважно внаслідок одного з трьох етіопатогенетичних варіантів – екзогенного, ендогенного або психогенного.

До екзогенного типу психічного реагування належать психічні реакції, стани і розвиток, що виникають унаслідок органічних уражень головного мозку. Під органічними причинами в медичній науці прийнято розуміти будь-які нефункціональні (непсихогенні) причини, що безпосередньо впливають на головний мозок людини. До них відносяться черепно-мозкові травми, судинні та інфекційні захворювання головного мозку, пухлини, а також інтоксикації.

До психогенного типу психічного реагування відносять психічні реакції, стани і розвиток, причини яких криються в психотравмуючому впливі життєвих подій. Будь-яка подія, конфлікт, фрустрація або життєва ситуація можуть викликати розлад, що відноситься до психогенного типу.

Під ендогенним типом психічного реагування мають на увазі психічні реакції, стани і розвиток, викликані внутрішніми (ендогенними), спадково-конституціональними причинами.

Деякі психопатологічні синдроми не укладаються ні в один з трьох вище наведених традиційно виділених типів психічного реагування. Внаслідок цього, запропоновано виділяти разом з екзогенним, психогенним і ендогенним, особистісний тип психічного реагування. У нього слід включати, в першу чергу, істеричний та іпохондричний симптомокомплекси, а також деякі симптоми однозначного соціального звучання (наприклад, копролалія, клептоманія, піроманія і деякі інші). Не викликає сумнівів той факт, що істеричний та іпохондричний синдроми не можуть бути тільки викликані ендогенними або екзогенними чинниками. Вони є проявом соціально опосередкованого відношення до дійсності і власного місця в суспільстві. їх можна позначити, як особистісні реакції на соціально значимі події або зміни свого статусу. Неможливо собі пояснити їх виникнення іншими механізмами, наприклад, біологічним (що підтверджується їх відсутністю при моделюванні психічних феноменів на тваринах). Проблематично відносити їх і до психогенного типу психічного реагування, оскільки принципове значення в їх виникненні мають не особливості психотравмуючого впливу, а особистісні характеристики пацієнта. Якщо порівняти істеричний та іпохондричний симптомокомплекси з іншими, які часто ставляться в один ряд з ними (синдром нав'язливостей, фобійний, депресивний), то безперечними є їх разючі відмінності. Синдром нав'язливостей, фобійний або депресивний синдроми можуть виникати як внаслідок особистісних, так і інших механізмів (екзогенного, ендогенного, психогенного). Істеричний та іпохондричний синдроми ніяк не здатні формуватися поза особистісним типом реагування.

Спірним є віднесення симптому копролалії (насильницького і мимовільного вимовляння лайливих слів) до екзогенного типу реагування на підставі його належності як істотного і патогномонічного симптому до синдрому Жиля де ля Туретта. Теоретично можливо уявити виникнення насильницьких рухів м'язів, що приймають участь у мовленні, і обгрунтувати з нейрофізіологічних позицій. Проте, пояснити чому вимовлені слова, які мають насильницький, виникаючий поза волею пацієнта характер, носять нецензурний зміст (певне смислове навантаження) нейрофізіологічними механізмами не є правомірним. Морально-етичні критерії, корекція власної поведінки і спрямування її в етично заохочуване русло залежить лише від особистих властивостей людини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екзогенне-ендогенне-психогенне“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне
  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи