Хвороба-особа

Клінічна психологія

Принцип-альтернатива "хвороба-особа" е основним в діагностичному феноменологічно орієнтованому процесі. Він зумовлює підхід до будь-якого психологічного феномену з двох альтернативних сторін: або спостережуваний феномен е психопатологічним симптомом (ознакою психічної хвороби), або він є ознакою особистих особливостей, наприклад, світогляду людини, традиційного для її етносу, культурної або релігійної групи, стереотипу поведінки.

Особливо яскраво альтернатива "хвороба-особа" може бути продемонстрована на прикладі такого феномену як переконаність в чому-небудь, яку можна представити у вигляді альтернативи марення-світогляд, марення-забобон. Як відомо, марення – це помилковий висновок, що не піддасться корекції і що виникає на хворобливій основі. Проте, поширене визначення марення натрапляє на серйозні складнощі при проведенні диференціації між маренням та іншими ідеями, думками, висновками, що не піддаються корекції. Наприклад, релігійна ідея в представленні атеїста може бути визнана помилковою і такою, що не піддасться корекції, тобто атеїстові не переконати віруючого. Чи виходить з цього факту, що віра – це марення? Критерій хворобливої основи в даному випадку нічого не дає для диференціації, оскільки незрозуміло як визначити хворобливу основу, якщо ще не вироблений діагностичний пошук, не з'ясовано чи є симптоми хвороби. З іншого боку, близьким за значенням до наведеного вище визначення слід визнати дефініцію світогляду. Світогляд – система принципів, поглядів, цінностей, ідеалів і переконань, що визначають напрям діяльності і відношення до діяльності окремої людини, соціальної групи або суспільства в цілому. Де ж кордон між релігійним переконанням як світоглядною системою і маревними ідеями?

Сучасна психіатрія, намагаючись обійти подібний риф на дорозі діагностики, ввела нове визначення марення. Марення – це помилкова, непохитна упевненість в чому-небудь, не дивлячись на безперечні і очевидні докази і свідоцтва протилежного, якщо ця упевненість не властива іншим членам даної культури або субкультури. Найбільш істотною в даному визначенні є не традиційна оцінка марення як помилкового висновку, а вказівка на значущість этнокультурального аналізу. Отже, хворобливою подібна упевненість буде визнана лише в разі неспростовних доказів, або тоді, коли для мікросоціального середовища, вихідцем з якого є обстежуваний, подібне переконання є чужорідним.

Особливо складною є диференціація в рамках альтернативи "марення-забобон". Основним опорним пунктом в даному випадку також повинен стати этнокультуральный підхід. Якщо конкретний забобон типовий для даного мікросоціуму, то переконаність не може стати основою для діагностики психопатологічного симптому. Необхідно буде шукати інші психічні феномени і доводити їх психопатологічний характер. Тобто для того, щоб з високою вірогідністю віднести переконаність в чому-небудь до маревних ідей, необхідно оцінити її (переконаність) як унікальне і суб'єктивне явище, що не знаходить аналогів в субкультурі аналізованої людини. Наприклад, переконаність людини в тому, що її погане самопочуття пов'язане з "наведенням порчі" частіше трактується в нашому культуральному середовищі на теперішньому історичному етапі як забобон, а не як симптом, оскільки переконання в можливості "наводити порчу, пристріт" є досить типовою світоглядною установкою. В той же час переконаність людини в тому, що подібне погане самопочуття і навіть хвороба обумовлені тим, що на вулиці повз неї проїхали три машини червоного кольору неможливо обгрунтувати традиційними віруваннями і внаслідок цього високо вірогідною є оцінка їх з точки зору психопатологічних позицій.

Декілька десятиліть тому переконаність людини в тому, що вона знаходиться під впливом "енергетичних вампірів" тлумачилась би психіатрами як маревна, сьогодні – вона найчастіше трактується як світоглядна установка..

Наступний розділ:

Нозос-патос


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороба-особа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа
  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи