– а) гіперкінези (тики, тремор голови, судомні напади). Зникають після ліквідації чи дезактуалізації психотравмуючих впливів.
– б) акінезії – порушення ходи "астазія – абазія", коли хворі не можуть стояти та ходити за відсутності органічних порушень (ноги "ватні", "тяжкі", "заплітаються"),
• 4) сенсорні – оніміння кінцівок, відчуття повзання мурашок, печії. Хворі заявляють про це пафосно – біль "нестерпний". Істеричні алгії різноманітні, наприклад: головний біль у вигляді "забитого цвяха".
Ананкастичний симптомокомплекс. Він характеризується нав'язливими страхами (фобіями), нав'язливими думками (обсесіями), нав'язливими діями (компульсіями), тривогою, уявленнями, які оволодівають свідомістю хворого і від яких він не може позбавитись вольовим зусиллям. Ного іноді позначають "розумовою жуйкою". Думки "приходять в голову" ніби автоматично, тривожать пацієнта, заважають йому займатися звичайною діяльністю. Часто зустрічається нав'язливий потяг запам'ятовувати імена та назви (ономатоманія), нав'язливий рахунок (арифмоманія), при якому людина схильна постійно підраховувати які-небудь предмети – таблиці на стінах, вікна в будинках, сходи, номера автомобілів. Нав'язливі думки (обсееії) виникають поза бажанням хворого, сприймаються як абсурдні, хворого переслідують думки про вірність прийнятих рішень і дій чи – вимкнув газ, світло, замкнув двері тощо. Нав'язливі сумніви часто супроводжуються ритуалами.
Обсесивно-компульсивні розлади зустрічаються у 1,5-2% випадків у пацієнтів з соматичною патологією, у практиці психіатрів – до 1% серед хворих. Компульсії проявляються нав'язливими діями, які не піддаються корекції та повному контролю. До них відносяться, наприклад, нервові тики, часте кліпання повіками, нав'язливе непереборне обкусування і ковтання нігтів (онігофагія), висмикування волосся (трихоптіломанія), смоктання пальців.
Фобії складають найбільш багаточисленну групу нав'язливих станів. Нараховують більше 300 форм нав'язливих страхів. До найбільш відомих відносяться такі:
• 1) агорафобія – боязнь відкритих просторів, транспорту, натовпу, що супроводжується вегетативними проявами (тахікардія, профузний піт, тремор, абдомінальний біль, задуха, нудота):
• 2) соціальні фобії – страх потрапити у центр уваги (відповідь у школі, виступ перед аудиторією), який супроводжується тривогою.
• 3) іпохондричні фобії (нозофобії ) – нав'язливий страх важко захворіти, через що хворі обмежують контакти, відмовляються від деяких видів діяльності;
• 4) специфічні (ізольовані) фобії – фобії, які обмежені певного ситуацією (висота, стоматологічні маніпуляції тощо):
Невроз нав'язливих станів, у клініці яких переважають прояви ананкастичного снмтомокомплексу, перебігає хронічно. Одужання спостерігається рідко. Такі хворі часто соціально дезадаптуються.
Крім того, невротичні порушення можуть проявлятися іпохондричним симптомокомплексом – неадекватно перебільшеною заклопотаністю станом власного здоров'я.
Дисморфофобічний невротичний симптомокомплекс характеризується появою надцінних думок про зміну власного тіла, потворність, фізичні вади. Ці думки підлягають частковій критиці та ситуаційній корекції, однак мають стійкий характер.
Майже усі неврози супроводжуються психосоматичними функціональними симптомами (системними неврозами). Такі "соматизовані" форми неврозів іноді називають неврозами органів або вегетоневрозами. На відміну від психогенної конверсії, окремі симптоми тут не мають специфічного символічного значення, а є неспецифічним наслідком соматичного (фізіологічного) супроводження емоцій чи інших подібних до них психічних станів. Зокрема, деякі варіанти ендогенних депресій часто імітують певне соматичне захворювання, "маскуються" під нього. Такі депресії прийнято називати маскованими або соматизованими депресіями. Усі види невротичних симптомокомплексів супроводжуються масивною вегето-соматоневрологічною симптоматикою. Сюди відносять: вегетосудинну дистонію, кардіоневроз, ларінгоспазм, невротичні ікання, невротичний сурдомутизм, невротичну анестезію.
Значимим для діагностики невротичних симптомокомплексів і відмежування їх від неврозоподібних станів є описана К. Яеперсом тріада невротичних порушень:
• 1. Невроз викликається психічною травмою.
• 2. Життєва подія робиться психотравмою і проявляється в клінічних симптомах у випадках підвищеної значимості (вона підходить до особистості "як ключ до замка").
• 3. Після зникнення психічної травми або через деякий час невротичні симптоми зникають.
Психосоматичні порушення і захворювання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)“ на сторінці 3. Приємного читання.
