Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

Клінічна психологія

  – а) гіперкінези (тики, тремор голови, судомні напади). Зникають після ліквідації чи дезактуалізації психотравмуючих впливів.

  – б) акінезії – порушення ходи "астазія – абазія", коли хворі не можуть стояти та ходити за відсутності органічних порушень (ноги "ватні", "тяжкі", "заплітаються"),

• 4) сенсорні – оніміння кінцівок, відчуття повзання мурашок, печії. Хворі заявляють про це пафосно – біль "нестерпний". Істеричні алгії різноманітні, наприклад: головний біль у вигляді "забитого цвяха".

Ананкастичний симптомокомплекс. Він характеризується нав'язливими страхами (фобіями), нав'язливими думками (обсесіями), нав'язливими діями (компульсіями), тривогою, уявленнями, які оволодівають свідомістю хворого і від яких він не може позбавитись вольовим зусиллям. Ного іноді позначають "розумовою жуйкою". Думки "приходять в голову" ніби автоматично, тривожать пацієнта, заважають йому займатися звичайною діяльністю. Часто зустрічається нав'язливий потяг запам'ятовувати імена та назви (ономатоманія), нав'язливий рахунок (арифмоманія), при якому людина схильна постійно підраховувати які-небудь предмети – таблиці на стінах, вікна в будинках, сходи, номера автомобілів. Нав'язливі думки (обсееії) виникають поза бажанням хворого, сприймаються як абсурдні, хворого переслідують думки про вірність прийнятих рішень і дій чи – вимкнув газ, світло, замкнув двері тощо. Нав'язливі сумніви часто супроводжуються ритуалами.

Обсесивно-компульсивні розлади зустрічаються у 1,5-2% випадків у пацієнтів з соматичною патологією, у практиці психіатрів – до 1% серед хворих. Компульсії проявляються нав'язливими діями, які не піддаються корекції та повному контролю. До них відносяться, наприклад, нервові тики, часте кліпання повіками, нав'язливе непереборне обкусування і ковтання нігтів (онігофагія), висмикування волосся (трихоптіломанія), смоктання пальців.

Фобії складають найбільш багаточисленну групу нав'язливих станів. Нараховують більше 300 форм нав'язливих страхів. До найбільш відомих відносяться такі:

• 1) агорафобія – боязнь відкритих просторів, транспорту, натовпу, що супроводжується вегетативними проявами (тахікардія, профузний піт, тремор, абдомінальний біль, задуха, нудота):

• 2) соціальні фобії – страх потрапити у центр уваги (відповідь у школі, виступ перед аудиторією), який супроводжується тривогою.

• 3) іпохондричні фобії (нозофобії ) – нав'язливий страх важко захворіти, через що хворі обмежують контакти, відмовляються від деяких видів діяльності;

• 4) специфічні (ізольовані) фобії – фобії, які обмежені певного ситуацією (висота, стоматологічні маніпуляції тощо):

Невроз нав'язливих станів, у клініці яких переважають прояви ананкастичного снмтомокомплексу, перебігає хронічно. Одужання спостерігається рідко. Такі хворі часто соціально дезадаптуються.

Крім того, невротичні порушення можуть проявлятися іпохондричним симптомокомплексом – неадекватно перебільшеною заклопотаністю станом власного здоров'я.

Дисморфофобічний невротичний симптомокомплекс характеризується появою надцінних думок про зміну власного тіла, потворність, фізичні вади. Ці думки підлягають частковій критиці та ситуаційній корекції, однак мають стійкий характер.

Майже усі неврози супроводжуються психосоматичними функціональними симптомами (системними неврозами). Такі "соматизовані" форми неврозів іноді називають неврозами органів або вегетоневрозами. На відміну від психогенної конверсії, окремі симптоми тут не мають специфічного символічного значення, а є неспецифічним наслідком соматичного (фізіологічного) супроводження емоцій чи інших подібних до них психічних станів. Зокрема, деякі варіанти ендогенних депресій часто імітують певне соматичне захворювання, "маскуються" під нього. Такі депресії прийнято називати маскованими або соматизованими депресіями. Усі види невротичних симптомокомплексів супроводжуються масивною вегето-соматоневрологічною симптоматикою. Сюди відносять: вегетосудинну дистонію, кардіоневроз, ларінгоспазм, невротичні ікання, невротичний сурдомутизм, невротичну анестезію.

Значимим для діагностики невротичних симптомокомплексів і відмежування їх від неврозоподібних станів є описана К. Яеперсом тріада невротичних порушень:

• 1. Невроз викликається психічною травмою.

• 2. Життєва подія робиться психотравмою і проявляється в клінічних симптомах у випадках підвищеної значимості (вона підходить до особистості "як ключ до замка").

• 3. Після зникнення психічної травми або через деякий час невротичні симптоми зникають.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)
  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи