Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

Клінічна психологія

Іншою характерною ознакою невротичних порушень є невідповідність клінічної картини дисоціативного (конверсійного) розладу клінічній картині подібних соматичних і неврологічних захворювань. Дисоціативні (конверсійні) прояви не відповідають симптомам справжніх неврологічних розладів, відображаючи наївні уявлення хворих про анатомічну інервацію (наприклад, характерна анестезія кінцівки; геміанестезія з межею чутливості, що проходить точно по серединній лінії). Ця невідповідність вкрай важлива при уточненні діагнозу.

Крім того, в етіопатогенезі невротичних симптомокомплексів відіграє велику роль використання захисних механізмів, особливо ідентифікації. Хворі часто несвідомо копіюють симптоматичні прояви, що спостерігаються ними у оточуючих, які для пацієнтів вкрай значущі, наприклад батьки. Таким чином пацієнти як бн ідентифікують себе з цими людьми. Типовими є випадки, коли, наприклад, після смерті батька у дорослої доньки розвивається дисоціативний параліч, схожий по клінічній картині з таким, що спостерігався у батька перед смертю.

Суттєвими ознаками дисоціатнвних (конверсі йних) розладів є наявність первинної та вторинної вигоди.

Первинна вигода полягає в тому, що за допомогою процесів дисоціації і конверсії хворому підсвідомо вдається уникнути внутрішніх психологічних конфліктів; наприклад при дисоціативній амнезії з пам'яті пацієнта випадають найбільш неприємні події.

Вторинна (соціальна) вигода полягає в тому, що хворі отримують істотні переваги в результаті свої хвороби. Хворим вдається уникнути обов'язкових і важких життєвих ситуацій, тому що їм все пробачається; з боку оточуючих вони отримують допомогу, підтримку і увагу, які б без цього не отримали; пацієнти, використовуючи свій стан, можуть маніпулювати почуттями інших людей. Наприклад, дисоціативний параліч допомагає пацієнтові відмовитися від небажаного для нього догляду за літнім родичем. У пацієнта зазвичай відсутнє адекватне усвідомлення вторинної вигоди. Незважаючи на характерність вторинної вигоди для дисоціативних і конверсійних розладів, вона не може бути використана при постановці діагнозу.

Таким чином, можна зробити висновок, що неврози – це психогенно (конфліктногенно) обумовлені зворотні нервово-психічні розлади, які проявляються емоційною нестійкістю, психічною виснаженістю, порушенням загального самопочуття, що виникають внаслідок стресових життєвих ситуацій за відсутності психотичних проявів та наявності усвідомлення своєї хвороби.

Раніше, залежно від наявності невротичних симтомокомплексів, виділяли такі клінічні форми неврозів, клінічна характеристика яких не втрачає актуальності й сьогодні: неврастенічний, істеричний невроз, невроз нав'язливих станів (обеесивно-компульсивний розлад, ананкастичний симтомокомплеке), депресивний невроз, іпохондричний невроз, дисморфофобічний невроз, фобічний невроз, системні неврози, нервова анорексія та булімія.

Характерними супутніми проявами невротичних симптомокомплексів є:

• 1. Порушення самопочуття – головний біль, загальна слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність, спад сил, поганий сон, внутрішній дискомфорт, неприємні, больові відчуття у різних частинах тіла.

• 2. Порушення пам'яті, уваги, мислення, сприйняття.

• 3. Емоційно-вольові порушення: емоційна нестриманість, вразливість, схильність до афектів, нестійкість настрою, схильність до депресивних реакцій, страхи, нав'язливості, недостатній вольовий контроль емоційних переживань.

• 4. Порушення ефекторної сфери – нервові тики, нав'язливі дії, функціональні паралічі, парези, тремор.

• 5. Вегетативні порушення – пітливість, приливи жару, тахікардія, лабільність AT і пульсу, диспептичні явища, задуха. Для хворих на неврози, в залежності від клінічної симптоматики та наявності внутрішніх конфліктів, виділяють наступні невротичні симптомокомплекси: неврастенічний, істеричний, ананкастичний.

Неврастенічний симптомокомплекс. Провідним є астенічний синдром. Характерна тріада: головний біль, підвищена дратівливість, порушення сну. Хворі скаржаться на загальну слабкість, швидке виснаження, погане самопочуття, розбитість. Поріг чутливості знижений (гіперестезія – не переносять денне світло, звичайні звуки "ріжуть вухо"). Головний біль мігруючий (лобний, скроневий, потиличний) з оперізуючим стисканням голови – "шолом неврастеніка". Характерні м'язова гіпотонія, тремор кінцівок при фізичних та емоційних навантаженнях, лабільність пульсу артеріального тиску стійкий червоний дермографізм на тлі суб'єктивного відчуття постійної втоми. Настрій негативно пригнічений з песимістичною оцінкою свого стану здоров'я. Поряд із тим позитивна ситуація легко відволікає хворого від хворобливих переживань. Характерними є явища дратівливої слабкості, слабкодухості, сльозливості.

Виділяють дві головні форми неврастенії: гіпер- та гіпостенічну. Гіперстенічна характерна для холериків – проявляється дратівливістю, безсонням, схильністю до афективних реакцій. Для гіпостенічної – характерна млявість, сонливість, загальна слабкість, зниження зацікавленості в оточенні.

Прогноз при неврастенії сприятливий. У більшості хворих після лікування наступає одужання.

Істеричний (дисоціативний, конверсійний) розлад. Жінки вдвічі частіше хворіють, ніж чоловіки. Окремі істеричні симптоми спостерігаються у 1/3 населення, а у соматичних лікарнях таких хворих – 15%. Для пацієнтів з істеричним неврозом характерна підвищена навіюваність, лабільність емоцій з демонстративністю, театральністю. Симптоми хвороби нерідко набувають характеру маніпуляції оточуючими і при вирішенні психотравмуючої ситуації слабнуть чи повністю зникають. Ці порушення носять захисний характер. Частіше розвивається у осіб художнього типу з ознаками психічного інфантилізму, емоційної незрілості, вразливості. Характерними є наступні групи симптомів:

• 1) афективні – лабільність емоцій, нестійкість настрою, бурхливість емоційних реакцій (від сліз до радості);

• 2) вегетативні – несправжні соматичні симптоми – біль у серці, серцебиття, втрата свідомості, нудота, блювання, напади задухи;

• 3) рухові:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)
  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи