Іншою характерною ознакою невротичних порушень є невідповідність клінічної картини дисоціативного (конверсійного) розладу клінічній картині подібних соматичних і неврологічних захворювань. Дисоціативні (конверсійні) прояви не відповідають симптомам справжніх неврологічних розладів, відображаючи наївні уявлення хворих про анатомічну інервацію (наприклад, характерна анестезія кінцівки; геміанестезія з межею чутливості, що проходить точно по серединній лінії). Ця невідповідність вкрай важлива при уточненні діагнозу.
Крім того, в етіопатогенезі невротичних симптомокомплексів відіграє велику роль використання захисних механізмів, особливо ідентифікації. Хворі часто несвідомо копіюють симптоматичні прояви, що спостерігаються ними у оточуючих, які для пацієнтів вкрай значущі, наприклад батьки. Таким чином пацієнти як бн ідентифікують себе з цими людьми. Типовими є випадки, коли, наприклад, після смерті батька у дорослої доньки розвивається дисоціативний параліч, схожий по клінічній картині з таким, що спостерігався у батька перед смертю.
Суттєвими ознаками дисоціатнвних (конверсі йних) розладів є наявність первинної та вторинної вигоди.
Первинна вигода полягає в тому, що за допомогою процесів дисоціації і конверсії хворому підсвідомо вдається уникнути внутрішніх психологічних конфліктів; наприклад при дисоціативній амнезії з пам'яті пацієнта випадають найбільш неприємні події.
Вторинна (соціальна) вигода полягає в тому, що хворі отримують істотні переваги в результаті свої хвороби. Хворим вдається уникнути обов'язкових і важких життєвих ситуацій, тому що їм все пробачається; з боку оточуючих вони отримують допомогу, підтримку і увагу, які б без цього не отримали; пацієнти, використовуючи свій стан, можуть маніпулювати почуттями інших людей. Наприклад, дисоціативний параліч допомагає пацієнтові відмовитися від небажаного для нього догляду за літнім родичем. У пацієнта зазвичай відсутнє адекватне усвідомлення вторинної вигоди. Незважаючи на характерність вторинної вигоди для дисоціативних і конверсійних розладів, вона не може бути використана при постановці діагнозу.
Таким чином, можна зробити висновок, що неврози – це психогенно (конфліктногенно) обумовлені зворотні нервово-психічні розлади, які проявляються емоційною нестійкістю, психічною виснаженістю, порушенням загального самопочуття, що виникають внаслідок стресових життєвих ситуацій за відсутності психотичних проявів та наявності усвідомлення своєї хвороби.
Раніше, залежно від наявності невротичних симтомокомплексів, виділяли такі клінічні форми неврозів, клінічна характеристика яких не втрачає актуальності й сьогодні: неврастенічний, істеричний невроз, невроз нав'язливих станів (обеесивно-компульсивний розлад, ананкастичний симтомокомплеке), депресивний невроз, іпохондричний невроз, дисморфофобічний невроз, фобічний невроз, системні неврози, нервова анорексія та булімія.
Характерними супутніми проявами невротичних симптомокомплексів є:
• 1. Порушення самопочуття – головний біль, загальна слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність, спад сил, поганий сон, внутрішній дискомфорт, неприємні, больові відчуття у різних частинах тіла.
• 2. Порушення пам'яті, уваги, мислення, сприйняття.
• 3. Емоційно-вольові порушення: емоційна нестриманість, вразливість, схильність до афектів, нестійкість настрою, схильність до депресивних реакцій, страхи, нав'язливості, недостатній вольовий контроль емоційних переживань.
• 4. Порушення ефекторної сфери – нервові тики, нав'язливі дії, функціональні паралічі, парези, тремор.
• 5. Вегетативні порушення – пітливість, приливи жару, тахікардія, лабільність AT і пульсу, диспептичні явища, задуха. Для хворих на неврози, в залежності від клінічної симптоматики та наявності внутрішніх конфліктів, виділяють наступні невротичні симптомокомплекси: неврастенічний, істеричний, ананкастичний.
Неврастенічний симптомокомплекс. Провідним є астенічний синдром. Характерна тріада: головний біль, підвищена дратівливість, порушення сну. Хворі скаржаться на загальну слабкість, швидке виснаження, погане самопочуття, розбитість. Поріг чутливості знижений (гіперестезія – не переносять денне світло, звичайні звуки "ріжуть вухо"). Головний біль мігруючий (лобний, скроневий, потиличний) з оперізуючим стисканням голови – "шолом неврастеніка". Характерні м'язова гіпотонія, тремор кінцівок при фізичних та емоційних навантаженнях, лабільність пульсу артеріального тиску стійкий червоний дермографізм на тлі суб'єктивного відчуття постійної втоми. Настрій негативно пригнічений з песимістичною оцінкою свого стану здоров'я. Поряд із тим позитивна ситуація легко відволікає хворого від хворобливих переживань. Характерними є явища дратівливої слабкості, слабкодухості, сльозливості.
Виділяють дві головні форми неврастенії: гіпер- та гіпостенічну. Гіперстенічна характерна для холериків – проявляється дратівливістю, безсонням, схильністю до афективних реакцій. Для гіпостенічної – характерна млявість, сонливість, загальна слабкість, зниження зацікавленості в оточенні.
Прогноз при неврастенії сприятливий. У більшості хворих після лікування наступає одужання.
Істеричний (дисоціативний, конверсійний) розлад. Жінки вдвічі частіше хворіють, ніж чоловіки. Окремі істеричні симптоми спостерігаються у 1/3 населення, а у соматичних лікарнях таких хворих – 15%. Для пацієнтів з істеричним неврозом характерна підвищена навіюваність, лабільність емоцій з демонстративністю, театральністю. Симптоми хвороби нерідко набувають характеру маніпуляції оточуючими і при вирішенні психотравмуючої ситуації слабнуть чи повністю зникають. Ці порушення носять захисний характер. Частіше розвивається у осіб художнього типу з ознаками психічного інфантилізму, емоційної незрілості, вразливості. Характерними є наступні групи симптомів:
• 1) афективні – лабільність емоцій, нестійкість настрою, бурхливість емоційних реакцій (від сліз до радості);
• 2) вегетативні – несправжні соматичні симптоми – біль у серці, серцебиття, втрата свідомості, нудота, блювання, напади задухи;
• 3) рухові:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)“ на сторінці 2. Приємного читання.
