Психогігієна праці

Клінічна психологія

• незадовільні ділові відносини з керівництвом, підлеглими, колегами;

• недолік інформації про оцінку керівниками роботи працівника;

• невизначеність посадових завдань і обов'язків;

• невизначеність посадового зростання, відсутність можливості зростання;

• обмеження професійної активності, відсутність свободи для творчості;

• відсутність задоволеності результатами професійної діяльності, зокрема з матеріальної точки зору (низька заробітна плата) та ін.

Враховуючи надзвичайно високу спеціалізацію форм трудової діяльності, в рамках психогігієни праці виділені наступні розділи: психогігієна інженерна, військова, авіаційна, космічна та ін., що займаються конкретними проблемами, пов'язаними із специфікою кожної професії.

Не зважаючи на поширене впровадження в сучасне виробництво засобів механізації і автоматизації, як і раніше актуальним залишається розмежування психогігієни фізичної праці, розумової праці і творчої діяльності. Безумовно, творчість може бути властивою і фізичній, і розумовій праці, але її питома вага в цих видах праці часто залишається невисокою, оскільки впроваджувані системи автоматичних ліній, комп'ютерного управління та ін. обмежують можливості самостійного, творчого підходу до професійних обов'язків. Саме тому психогігієна праці повинна зберігати диференційований підхід до розробки заходів, направлених на збереження психічного здоров'я при різних формах фізичної, розумової і творчої праці.

На жаль, соціально-економічні і політичні умови не завжди сприяють гармонійному життю людини в суспільстві, а часто навіть є причиною стресів. В результаті спостерігаються високий рівень невротизації населення, велике число самогубств, випадків невмотивованої агресії, психосоматичних захворювань, званих "хворобами цивілізації". Прогресуюча дезадаптація людини в сучасному суспільстві нерідко служить причиною вживання алкоголю та інших психоактивних засобів, про що свідчить зростання алкоголізму і наркоманій.

Попередити виникнення дезадаптації людини в сучасному світі і її наслідків може тільки комплекс політичних, соціальних і медико-психологічних заходів. Крім зміни зовнішніх умов, важливо навчити людину методам саморегуляції, що дозволяють знімати психофізичну напругу, відновлювати порушені міжособисті відносини.

Особливо хотілося б зупинитися на психогігієні роботи лікаря. З одного боку, праця медичних працівників розглядається як робота у сфері обслуговування по таких ознаках, як невиробничий характер, необхідність постійного спілкування з великою кількістю осіб. Це дозволило авторам книги "Психофізіологічні аспекти роботи працівників сфери обслуговування" Л.В. Донському і Е.Е. Лінчевському включити в неї розділи, що стосуються психологічних аспектів праці і стану здоров'я лікарів. З іншого боку, праця лікаря характеризується значним інтелектуальним навантаженням, вимагає творчого підходу і особливої відповідальності. Це необхідно враховувати як при відборі з числа абітурієнтів в медичні вузи, так і надалі при виборі лікарської спеціалізації. Створення моделі професіограми лікаря вимагає обліку не лише його посадових і професійних обов'язків, рівня знань, але і певних особистих якостей (Данілін Е.Н., 1977). При моделюванні професіограми лікарів різних спеціальностей враховуються такі показники, як об'єм і складність контактів з хворими, їх родичами, офіційними особами, задоволеність своєю працею і т. д. Слід, проте, відзначити, що в діяльності практичних лікарів положення психогігієни частенько ігноруються в силу як поганої організації праці, так і недостатньої теоретичної підготовки самих лікарів в цій галузі. Негативними наслідками цієї ситуації є почастішання випадків станів хронічної втоми, синдрому "професійного вигорання", психосоматичної патології серед медичних працівників.

У психогігієні особлива увага повинна приділятися питанням охорони праці промислових робітників і усуненню можливих виробничих шкідливостей. Наслідком технічного прогресу є помітна зміна характеру праці на виробництві. Якщо автоматизація і механізація полегшують працю, то робота на напівавтоматах і конвеєрі вимагає значної напруги. Вібрація, виробничі шуми, прискорення рухомих механізмів впливають на нервову систему. Завдання по усуненню можливих шкідливостей на виробництві вирішуються психоневрологами спільно з профпатологамн і гігієністами, їх зусилля в цьому напрямі повинні бути інтегровані. Конкретне ж завдання психоневрології на виробництві полягає перш за все у вивченні впливу умов праці на нервово-психічне здоров'я, особливо на виробництвах, де в процесі роботи доводиться стикатися з шкідливими хімічними речовинами. Ретельний аналіз клініки психопатологічних порушень, особливо початкових стадій гострих отруєнь і розладів, що викликаються хімічною інтоксикацією або дією деяких фізичних чинників (шуми, вібрація, іонізація і тому подібне), може послужити основою для розробки конкретних профілактичних заходів. В деяких випадках за наявності наростаючих симптомів інтоксикації, порушення стану здоров'я, які не є проявами адаптації до умов виробництва, працівників слід усувати від роботи, пов'язаної з профшкідливостями, і направляти на лікування.

Наступне завдання психоневрології на промисловому виробництві полягає у виявленні ініціальних форм нервово-психічних захворювань і своєчасному направленні хворих на лікування. У його вирішенні істотне значення має контакт з лікарями інших спеціальностей, що працюють у фабрично-заводских поліклініках, в першу чергу з терапевтами і невропатологами. Психіатр та психолог повинні не лише проводити консультації, але і брати участь в заходах щодо диспансерізації і у вибіркових медичних оглядах осіб, що тривалий час працюють в цехах з підвищеною професійною шкідливістю, при цьому особлива увага повинна приділятися частоті і тривалості захворювань. При оглядах можуть бути, з одного боку, виявлені недоліки в умовах праці, а з іншого – діагностовані початкові стадії деяких нервово-психічних захворювань, що маніфестують в ранньому періоді різними астенічними, астеноіпохондричними та іншими станами.

Наступний розділ:

Психогігієна сім'ї

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогігієна праці“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці
  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи