• довіряють своєму досвіду і відчувають недовіру до зовнішніх авторитетів;
• частіше всього байдужі до матеріальних стимулів і нагород, можуть жити в достатку, але не зазнають сильної потреби в цьому;
• це люди, які знаходяться в духовному пошуку, які хотіли б знайти сенс і мету життя.
Розглядаючи зрілу особистість, необхідно виділити такі характеристики, як свобода і відповідальність, цілісність і гармонійність, актуалізація та реалізація всіх можливостей. Зрілість особистості виражається в дисципліні розуму, емоцій та вчинків. Така особистість має здатність врівноважувати свої думки, почуття та дії, адекватно приймає рішення відносно того, які почуття повинна відчувати і яким чином їх виражати. Також ознакою психологічного здоров'я є конгруентність особистості, яка виражається у відповідності вчинків та переживань.
Консолідація особистості, її максимально можлива узгодженість зі своїм внутрішнім світом (конгруентність особистості) має суттєве значення як для оцінювання психічного здоров'я людини, так і для оцінювання її досконалості. Не менш важливою характеристикою зрілої особистості є її спрямованість до аутентичності, природності вираження самої себе. Хвороба проявляється в результаті складнощів в адекватному усвідомлюванні і вираженні власної внутрішньої сутності.
Характеристикою психологічного здоров'я особистості є її моральнісна позиція, яка залежить від її відношення до себе, інших людей і оточуючого світу, – в цілому від відношення до життя. Важливим еволюційним завоюванням людини в процесі розвитку високих моральних якостей буде, за висловленням В. Франкла (1990), зміна позиції від "Що я хочу від життя?" до "Що життя хоче від мене?". Мінімум нейтральності, байдужості, егоїзму, максимум активності по відношенню до всього суспільно значимого – це, на думку С.Л. Рубінштейна, характеризує максимально розвинену особистість.
Крім того, "зрілість" особистості проявляється також в її емоційній стійкості.
Поняття "хвороба", "здоров'я", "психічне здоров'я", "психологічне здоров'я" не можна вважати на даний час концептуально визначеними і однозначними. Хворобу мн розуміємо як результат дії сукупності руйнівних процесів в організмі людини, наслідком чого є не лише погіршення фізичного самопочуття хворого, а й зміни його особистості, відхилення в емоційно-вольовій та мотиваційній сферах. З огляду на таку позицію, повернення до здоров'я передбачає усунення негативних наслідків хворобливих переживань, небажаних установок, невпевненості у власних силах, тривожності та інших хворобливих і пограничних станів. Здоров'я можемо визначити як глобальний психічний стан особистості, для якого характерна динамічна гармонійність внутрішніх переживань і пов'язані з цим ефективність і успішність діяльності людини.
Психічне здоров'я слід розуміти як аспект здоров'я взагалі, який підкреслює стан душевного комфорту, відсутності патологічних психічних проявів та здатності до ефективної діяльності і саморегуляції у відповідності до власних цілей і інтересів людини.
Якщо поняття психічного здоров'я є конкретизацією (звуженням щодо сфери психіки) явища здоров'я взагалі, то психологічне здоров'я не відповідає цій логіці. Цей термін виник у зв'язку з необхідністю диференціювати стани соматично і психічно здорової людини стосовно її становлення як цілісної особистості, її рівня й змісту вищих духовних переживань і процесів смислоутворення. Як слушно зазначає І.В. Дубровіна, психологічне здоров'я найбільш евристично розуміти з погляду повноти і розмаїття розвитку особистості. Безумовно, здоров'я загалом і психічне зокрема є необхідними умовами психологічного здоров'я, але водночас останнє (тобто можливість повноцінно розвиватися) впливає на соматичну і психічну сфери людини.
Більшість теорій особистості розглядає питання психічного здоров'я особистості. Зигмунд Фройд вважав, що функціонування зрілої особистості характеризується здатністю продуктивно працювати і підтримувати доброзичливі міжособистісні відносини (два критерії – любов та праця).
Карл Роджерс вводить п'ять ознак психологічно здорової – повноцінно функціонуючої особистості:
• 1. Відкритість переживанням. Людина сміливо ставиться до того, що вона переживає, вона приймає будь-які свої емоційні прояви.
• 2. Ведення екзистенційного способу життя. Це тенденція жити повно і насичено в кожен момент існування, так, щоб кожне переживання сприймалось як унікальне, відмінне від того, що було раніше. Екзистенція – це глибинне існування.
• 3. Організмічна довіра – здатність людини приймати до уваги свої внутрішні відчуття і розглядати їх як основу для вибору поведінки.
• 4. Емпірична свобода. Особистість переживає можливість свободи. Вона вільна не тільки від світу, але й від себе. Людина може вільно жити так, як хоче, без обмежень чи заборон.
• 5. Креативність. Людина не просто творчо обдарована, а здатна до цілепокладання, до продукування власних цілей.
Повноцінно функціонуюча людина відкрита своєму досвідові, тобто може сприймати його без захисних механізмів, без страху, що усвідомлення своїх почуттів та думок вплине на її самоповагу. Її "Я" є результатом її зовнішнього та внутрішнього досвіду, який не деформується, аби співпасти зі сталим уявленням про себе, а уявлення про себе відповідає досвіду, який правдиво проявляється за допомогою вербальних чи невербальних засобів комунікації. Така людина не лицемірить, висловлюючи те, що відчуває.
Максимально реалізуючись, вона насичено живе у кожен момент свого життя. їй властива рухливість, високий ступінь пристосування до нових умов, терпимість до інших. Це емоційна і водночас рефлексивна людина. Вона довіряє своєму цілісному організму, а як джерело інформації використовує лише свої відчуття, почуття, думки, а не поради інших людей.
Такі люди, як зазначає К.Роджерс, вільні у виборі свого життєвого шляху. Попри всі обмеження вони завжди мають можливість вільно вибирати й несуть відповідальність за наслідки свого вибору. Самореалізуючись, вони стають більш творчими.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення психічного та психологічного здоров'я“ на сторінці 2. Приємного читання.
