А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач

Загальна психологія: Хрестоматія


Психологічні особливості розуміння творчих задач



Специфіка процесу розуміння в ході розв'язання задачі


Проблема розуміння задач - найменш вивчений аспект психологи розуміння, її розглядають здебільшого в працях, присвячених вивченню процесу розв'язування задач, де розуміння виступає як перший етап цього процесу. У цих дослідженнях автори підкреслюють, що суб'єкт не досягає повного розуміння після завершення згаданого етапу: задача вважається повністю зрозумілою лише тоді, коли суб'єкт, розв'язавши її, знайшов правильний результат <...>. Про це Л. Л. Гурова пише так: "Розв'язання практичної або теоретичної задачі ґрунтується на розумінні закономірностей, яким підпорядковується сфера ЇЇ існування та її конкретна умова. Розуміння в цьому разі полягає не тільки в установленні предметних властивостей та відношень між об'єктами задачі, а й у використанні набутих протягом життя знань, що включають теоретичні знання і оперування ними за допомогою сформованого логічного апарата. Розуміння стає розгорнутим мислительним процесом і в своєму результаті збігається з ним: повного розуміння задачі досягають внаслідок її розв'язання" <...>.

Значний внесок у вивчення процесу мислення в ході розв'язання творчих задач та в розробку спеціальних методів експериментального дослідження зробили праці гештальтпсихологією <...>. Згідно з їх теорією розв'язання задачі складається з ряду перетворень початкової ситуації, внаслідок чого людина, яка бачила задачу спочатку в одному плані, починає бачити її інакше і розв'язує її. Внаслідок переструктурування суб'єктові відкриваються її функціональні властивості. Тому мислення - це саморозвиваючий процес, який не можна вивести тільки з минулого досвіду суб'єкта. Зводячи мислення до саморозвитку проблемної ситуації, гештальтисти не враховують активної діяльності з боку мислячого суб'єкта.

Дослідженню розв'язання творчих задач присвячені фундаментальні праці К. Дункера <...>. Саме він розробив систему експериментальних задач для вивчення творчого мислення в лабораторних умовах. Зміст цих задач мав практичну спрямованість, а вербальна форма подання робила їх посильними для розуміння. Однак для успішного розв'язання кожної задачі потрібно було розкрити деяку сутнісну структуру або "гештальт", що знімало проблемність описаної в тексті ситуації задачі, а реалізація знайденого знання забезпечувала її розв'язання. Самі задачі добиралися так, що більшість піддослідних не могли розв'язати їх відразу й правильно, потрібні були самостійність міркування, кмітливість тощо. Лабораторні дослідження пошуку розв'язання задач розглядались як експериментальна модель вивчення творчого мислення.

Спеціальному аналізу підлягали інтелектуальні особливості структурування проблемної ситуації задачі і засоби функціональної реалізації знайденого гештальта для знаходження відповіді. Така інтелектуалістична дослідницька установка дала можливість К. Дункеру, М. Вертгеймеру та іншим гештальтистам розкрити динаміку процесу розв'язання творчих задач і встановити закономірності продуктивного мислення.

У праці М. Вертгеймера процес продуктивного розв'язання задачі розглядається як перехід від початкової ситуації до кінцевої через усвідомлення неминучості "змінити" її. Схема продуктивного розв'язання задачі, за М. Вертгеймером, така: 1) сприймання фігури, в умовах якої розв'язувалась задача; 2) зіставлення цього уявлення з новою фігурою і перебудова цієї нової фігури; 3) сприймання складових фігури, внутрішніх відношень між елементами; 4) розв'язання задачі.

Смисл розв'язання задачі полягає в "перецентруванні", "переконструюванні" ситуації, зокрема рисунка. Таку операцію учень здійснював тоді, коли переконувався, що початкова ситуація не "насичена" і не задовольняє вимоги задачі, оскільки сама мета знаходиться не на своєму місці. Ситуація ж підштовхувала його до пошуку інших підходів". З таким поясненням важко не погодитись, апе цього недостатньо. Адже автор не досліджує, як саме учень приходить до усвідомлення необхідності переосмислити ситуацію, які розумові протиріччя забезпечують можливість переосмислення умови задачі.

За М. Вертгеймером, складний процес розв'язання задачі зводиться до акту безпосереднього "бачення". Вивчаючи мислення, він не розкриває його специфічні закономірності, а переносить на мислення структурні закономірності сприймання.

Не можна не згадати праць Л. Секея, які становлять інтерес у плані постановки експериментального дослідження й аналізу методів розв'язання складних проблем психології мислення. Піддослідним пропонувались задачі проблемного характеру; їм потрібно було помічати в предметах такі якості, які в звичайному контексті аналізу лишаються непоміченими. Тим самим Л. Секей намагався підкреслити провідну роль синтезування при розв'язанні творчих задач.

В одному з досліджень Л. Секея піддослідному, перед яким був ряд предметів, запропонували здійснити з останніми такі дії (через накладання їх на зрівноважений дерев'яний стержень), які б, не порушуючи цілісності предметів, привели до усунення рівноваги. Ця задача мала на меті розкрити особливості мислення особистості при зіткненні з нешаблонною задачею, що вимагає нового підходу до речей і предметів, з якими вона має справу в звичайних умовах.

Л. Секей зазначає, що суб'єкт, розв'язуючи задачу, не завжди охоплює ЇЇ цілком, хоч вона й чітко сформована, тут має місце те, що 0. Зельц назвав "частковою дійовістю" задачі, оскільки суб'єкт дістав "нову тему" для роздумів. Сутність експерименту Л. Секея зводилась до того, що піддослідний повинен був розглядати зрівноважені предмети, подивитися на свічку, яка була серед них, не як на тверде тіло, а як на тіло, яке може зменшуватися при горінні. Це вимагало перегляду старих прийомів і способів міркування. В інших аналогічних експериментах Л. Секей показував, як легко можна розв'язати задачу про зміну рівноваги, коли серед предметів буде склянка з ефіром.

Розроблена гештальтистами техніка експерименту становить методичну базу сучасних досліджень продуктивного мислення, а висунуті ними деякі вихідні положення є теоретичними передумовами конкретного психологічного дослідження.

Найповнішу характеристику процесу розуміння творчих технічних задач дає у своїх працях В.О.Моляко. Він розглядає основні закономірності й механізми процесу розуміння конструктивно-технічних задач, його основні етапи, виділяє причини нерозуміння та неправильного розуміння змісту задачі. Психологічну сутність процесу розуміння автор вбачає у зіставленні нової інформації про конструкцію з наявними в суб'єкта еталонами. Ефект розуміння досягається тоді, коли в уяві суб'єкта є відповідні еталони, які суттєво подібні до нового технічного пристрою.

Момент встановлення такої суттєвої подібності, важливої спільності і є моментом настання розуміння.

Процес розуміння творчих задач молодшими школярами досліджує С.Д. Максименко. Він дійшов висновку, що більш-менш успішне досягнення мети суттєво залежить від розуміння задачі і мисленого пере формулювання її з урахуванням адекватного співвідношення вимог з умовами, в яких вона розглядається. Розуміння безпосередньо залежить від сприймання змісту задачі, його запам'ятовування, збереження І мисленої переробки інформації про задачу.

Болгарський психолог Генно Пирьов розглядав особливості розуміння на матеріалі розв'язання технічних задач, що потребували "монтажних та демонтажних операцій". Результати проведеного ним дослідження дали змогу автору з'ясувати специфічні особливості процесу розуміння при розв'язуванні задач певного виду. При монтажі технічного об'єкта розуміння спрямоване на осмислення "значень" окремих частин як складових елементів цілого, а при виконанні демонтажу провідну роль відіграє усвідомлення залежності частин, що дає змогу бачити будову механізму в цілому і розуміти принцип його дії. Взагалі розв'язання задачі характеризується тісною залежністю між перцептивно-моторною діяльністю і розумінням. Ця залежність проявляється в тому, що спостереження і дії були основою, на якій виникають мислительні процеси, які надають діям піддослідних все більш усвідомлюваного характеру.

Автор встановив факти, які показують певні взаємозв'язки між методом проб та помилок і розумінням. Уникнення помилкових ходів у процесі розв'язання задач дає змогу піддослідному правильно зрозуміти будову механізму та залежність між його частинами. Генчо Пирьов зазначає, що "метод проб і помилок не може бути протиставлений розумінню: не ідентифікуючись з останнім, він є раннім і значною мірою необхідним етапом при розв'язанні скільки-небудь складної технічної і задачі".

Аналіз літератури з проблеми розуміння задач свідчить про те, що, незважаючи на певні успіхи в розробці проблеми розуміння різноманітних задач (технічних, математичних, геометричних та ін.), питання й досі відкрите, хоч потреба у його вивченні існує <...>.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • А. А. Смирнов. Внесок ш.сеченова у розвиток наукової психології в Росії

  • Розвиток психіки у філогенезі

  • Р. Вудвортс. Решение проблем животными

  • Н. А. Тих. Предыстория общества

  • Экспериментальное исследование по воспитанию новых средств общения и проблема происхождения речи

  • С. Л. Рубинштейн. Самосознание личности и ее жизненный путь

  • П. Р. Чамата. Зміст і основні форми прояву самосвідомості

  • Шляхи самопізнання особистості

  • Т. С. Яценко. Функціонально-структурні особливості цілісного феномену психіки (модель внутрішньої динаміки психіки)

  • Розділ II. Психічні процеси

  • Материалы к психологической теории ощущения

  • Некоторые вопросы теории восприятия

  • О. И. Скороходова. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир

  • Самонаблюдения осязание

  • Обоняние

  • Вибрационное чувство

  • Температурные ощущения

  • Пам'ять. Р. Аткинсон. Человеческая память: система памяти и процессы управления

  • Процессы управления в памяти

  • Л. С. Выготский. Память и ее развитие в детском возрасте

  • Б. Ф. Ломов. Память и антиципация

  • А. Р. Лурия. Маленькая книжка о большой памяти

  • Синестезии

  • Трудности

  • П. Линдсей, Д. Норман. Системы памяти

  • Виды памяти

  • С. Л. Рубинштейн. Память

  • Представления

  • Виды памяти

  • А. А. Смирнов. Произвольное и непроизвольное запоминание

  • Ц. Флорес. Память

  • Влияние материала

  • Роль упражнения

  • Мислення

  • Вікові аспекти розвитку процесу мислення

  • А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач
  • В. Ю. Середа. Вчись мислити логічно

  • Типи помилок. Що таке логічна помилка

  • Чому виникають логічні помилки

  • Роль практики і знань у профілактиці логічних помилок

  • Основні закони логічного мислення

  • О. К. Тихомиров. Психология мышления

  • О.К.Тихомиров. Психология мышления

  • М. А. Холодная. Психология интеллекта: парадоксы исследования

  • Уява

  • Взаємини з дорослими і ровесниками та власне "Я"

  • Уява і творчість дітей

  • Уява як засіб саморегуляції поведінки

  • А. В. Брушлинский. Воображение и познание

  • Л. С. Коршунова. Воображение как отражение действительности

  • Единство воображения и чувственного отражения

  • Связь воображения с чувственным рациональным познанием

  • В. А. Моляко. Психология творческой деятельности

  • Увага

  • Нейрофизиологические механизмы активации

  • В. И. Страхов. Психологические исследования внимания

  • Н. Ф. Добрынин. Об организованности внимания

  • Организованность внимания у младших школьников

  • Емоції та почуття

  • С. Л. Рубинштейн. Эмоции

  • Различные виды эмоциональных переживаний.

  • Аффекты.

  • Эмоциональные особенности личности.

  • А. Н. Леонтьев. Потребности, мотивы и эмоции

  • Эмоциональные процессы

  • К. Изард. Определение эмоций. связь эмоций с когнитивными процессами, поведением и личностью

  • Теория дифференциальных эмоций

  • А. Я. Чебыкин. Внешние и внутренние факторы, детерминирующие генезис эмоциональной сферы

  • Э. Фромм. Искусство любить: исследование природы любви

  • Воля

  • С Л. Рубинштейн. Природа воли

  • В. И. Селиванов. Волевое усилие. волевое действие. волевые процессы. волевые состояния

  • В. А. Иванников. Критерии воли

  • В. Е. Дружинин. Волевая регуляция поведения

  • В. К. Котырло. Основные понятия. воля как процесс, состояние, действие

  • В. К. Калин. Классификация волевых качеств

  • Д. Бех. Модель рефлексії як складника вольового процесу

  • Розділ III. Особистість у діяльності і спілкуванні

  • А. Г. Асмолов. Принципы деятельностного подхода - конкретно-научной методологии изучения человека в психологии

  • А. В. Петровский. Личность в психологии: парадигма субъективности

  • Особистість та міжособові стосунки

  • С. Д. Максименко. Метод дослідження особистості

  • С. Д. Максименко. Особистість починається з любові

  • Н. В. Чепелєва. РОЗУМІННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ

  • Т. М. Титаренко. Життєвий вибір у концепції В. А. Роменця

  • В. О. Татенко. Суб'єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології

  • Суб'єктна парадигма; історія і сучасність

  • Вчинковий вимір у психології

  • Суб'єктно-вчинкова парадигма

  • Т. М. Титаренко. Простір життєвого світу і його типи

  • Простір індивідний, соціальний та особистісний

  • Типи психологічного простору

  • Полюсність психологічного простору

  • С Б. Кримський. ЗАКЛИКИ ДУХОВНОСТІ XXI СТОЛІТТЯ

  • Психологія спілкування

  • Б. Ф. Ломов. Проблема общения в психологии

  • Функции и структура общения

  • В. А. Кан-Калик. Технология профессионально-педагогического общения

  • Речевые способности и их роль в педагогическом общении

  • С.Л. Рубинштейн. Речь и общение. Функции речи

  • А. Б. Добрович. Воспитателю о психологии и психогигиене общения

  • Примитивные межличностные реакции и их предпосылки

  • Что значит "исполнять роли"?

  • Фазы контакта

  • А. А. Бодалев. Личность и общение

  • Формирование первого впечатления о другом человеке

  • Заключение

  • Індивідуально-психологічні властивості особистості

  • Я. Стреляу. Роль темперамента в психическом развитии. основные концепции темперамента

  • Конституциональные типологии темперамента и их значение для педагогики

  • Факторные теории темперамента

  • А. Е. Личко. Психопатии и акцентуации характера у подростков

  • Циклоидный тип

  • Лабильный тип

  • Астено-невротический тип

  • Сенситивный тип

  • Психастенический тип

  • Шизоидный тип

  • Эпилептоидный тип

  • Истероидный тип

  • Неустойчивый тип

  • Конформный тип

  • К. Леонгард. Акцентуированные личности

  • Педантические личности

  • Застревающие личности

  • Возбудимые личности

  • Гипертимические личности

  • Аффективно-лабильный темперамент

  • Тревожные (боязливые) личности

  • Н. Д. Левитов. Проблема компенсации в психологии

  • Ф. Н. Гоноболин. Психологический анализ педагогических способностей

  • Знание учителем своих учащихся

  • Способности учителя передавать знания учащимся

  • Речевая одаренность учителя

  • Организационные способности учителя

  • О способностях учителя к воспитательной работе

  • Г. С. Костюк. здібності та їх розвиток у дітей. Навчання і праця - шлях розвитку здібностей