Критерії розуміння
У повсякденному житті людині постійно доводиться оцінювати правильність розуміння як чогось свого, так й інших людей. При цьому вона користується неусвідомлюваними критеріями розуміння.
У психологічній науці до цього часу не вироблено гнучких критеріїв розуміння, хоч передумови для цього, на думку ряду дослідників, уже є. Розробка їх могла б допомогти людям не тільки в повсякденному спілкуванні між собою, а й у педагогічній діяльності для об'єктивної перевірки результатів розуміння.
Проблема критеріїв розуміння дуже часто випадає з поля зору дослідників. Вивчаючи процес розуміння, вони, як правило, обмежуються простою констатацією деяких з них.
У педагогічній практиці користуються здебільшого такими критеріями, як уміння відповідати на запитання, поставлені до тексту (наукового, художнього тощо), або переказувати його. Але такі критерії не можуть бути досить надійними, тому що переказати текст та відповісти на поставлені за ним запитання можна, не розуміючи, а лише запам'ятавши його (широко використовувана в загальноосвітній школі практика "зазубрювання" навчального матеріалу свідчить про те, що запам'ятати матеріал набагато легше, ніж зрозуміти його, навіть тоді, коли потрібно завчити досить великі за обсягом тексти). Тут не йдеться про ті випадки, коли текст переказується "своїми словами", що потребує попереднього його переосмислення.
При комп'ютерному моделюванні розуміння природної мови в ряді випадків досягалися дуже цікаві результати. Так, У. Г. Ленерт описує систему, здатну опрацьовувати тексти з 20 різних тем завдяки введенню до її бази знань, які відповідають цим темам, формалізованих сценаріїв, скриптів. Внаслідок обробки тексту система не тільки здатна відповідати на різні запитання за змістом тексту, а й дає скорочений переказ, не розуміючи його. Це ще раз підтверджує сумніви щодо ненадійності такого критерію, як відповіді на запитання, поставлені до тексту, та його переказ.
Складні проблеми критеріїв розуміння найбільше розроблені в працях, присвячених розумінню текстів <...>. Основним критерієм вважається виділення смислу, який має суб'єктивний характер (на відміну від змісту): одна й та сама інформація може призвести до того, що в різних суб'єктів сформується різний смисл, і разом з тим різна інформація (наприклад, за формою подання), може сформувати в них майже однаковий смисл. У цьому разі слід говорити про те, який саме смисл вкладався в повідомлення його автором. Ступінь розуміння суб'єктом певного матеріалу можна визначити на основі адекватності виділеного ним смислу "еталонному".
Крім смислу, серед критеріїв розуміння називають здатність суб'єкта переказати текст, відповісти на поставлені до тексту запитання, адекватність поведінкової реакції, виконання дій (для повідомлень інструктивного характеру) тощо.
Як було вже зазначено, процес розуміння задач - один з найменш досліджених аспектів проблеми розуміння. Внаслідок цього! вибір системи критеріїв розуміння теж не дістав належного обґрунтування. Критерії, які виправдали себе при вивченні розуміння текстів, не завжди бувають надійними для вивчення розуміння задач.
Досліджуючи діяльність професійних конструкторів при розв'язанні конструктивно-технічних задач, В. О. Моляко виділяє основним критерієм розуміння правильне розв'язання задачі, а серед додаткових критеріїв - переказ умови "своїми словами", побудову "свого" креслення, коментарі до нього тощо. Разом з тим він зазначає, що надійного комплексу критеріїв розуміння в психології взагалі немає, оскільки прослідкувати за процесом розуміння іноді неможливо. Туг йдеться про випадки перебігу розуміння як догадки, коли в свідомості суб'єкта залишається лише результат розуміння чи розв'язання. Тому на перший план виступає завдання максимально сповільнити розгортання процесу розуміння.
Цього досягають у процесі розв'язування нових, творчих задач з уведенням різних утруднень.
Під час розв'язування конструктивно-технічних задач важливим критерієм розуміння може бути креслення, ескіз, який виконує суб'єкт на основі інформації, поданої в умові. Це особливо надійно тоді, коли сама умова задачі сформульована текстовій формі. І навпаки, якщо задача подається у формі креслення, схеми без текст), надійним критерієм розуміння є вербальний коментар, хоч і тут виконання "свого" креслення надійніший критерій розуміння (виходячи із специфіки цього виду діяльності). Конструкторська діяльність за своєю суттю складається з образно-графічних дій, оперування наочними образами; вербально-понятійний апарат при цьому не завжди відіграє істотну роль, частіше він супроводить діяльність.
З проблемою критеріїв розуміння пов'язане й питання про повноту розуміння. Труднощі, які виникають при цьому, практично нездоланні. Мислительна діяльність людини, як відомо, відбувається в поєднанні свідомої і підсвідомої сфер, причому це поєднання в кожному випадку індивідуалізоване і визначається самою ситуативністю. Дуже рідко, в найпростіших ситуаціях, суб'єкт може з впевненістю сказати, що він повністю розуміє задачу. Найчастіше це розуміння гіпотетичне, попереднє або не зовсім усвідомлене. Поки що в психології практикується опитування піддослідних у процесі розв'язання задачі, що спотворює його, або після розв'язання, що теж веде до спотворення суті, тому що, закінчивши розв'язувати задачу, суб'єкт внаслідок ряду причин (забування, емоційний стан, втома тощо) не зовсім адекватно відображатиме те, що відбулося.
Якщо повернутися до тих питань, що потребують аналізу розуміння як аналітико-синтетичної діяльності, як виділення "смислових віх", то саме вони й будуть пов'язані з проблемою повноти розуміння. Цей зв'язок демонструє В. О. Моляко на прикладі умови конструкторської задачі, в якій є система, що містить кілька блоків. Щоб зрозуміти структурно-функціональні принципи системи, конструкторові необхідно, з одного боку, зрозуміти структуру й функціонування кожного блока окремо, а з другого, об'єднати ці дані в одне ціле, що дасть змогу зрозуміти призначення і структуру системи в цілому. Залежно від того, чи буде зрозуміле призначення всіх блоків, можна зробити висновок про більш-менш повне розуміння системи.
"Смислові віхи", за термінологією В. О. Моляко, "орієнтири", у свою чергу, сприяють переходу суб'єкта від часткового з'ясування до повнішого, синтетичного. Причому, такими віхами можуть бути найрізноманітніші ознаки, інколи навіть суб'єктивні.
Що ж до критеріїв розуміння творчих задач, то публікацій з цього питання немає. Якщо задача має один варіант розв'язання, то наслідування цьому варіанту і знаходження правильного результату може бути надійним критерієм розуміння. Якщо задача має кілька варіантів розв'язання і один з них - шаблонний, який передбачає використання алгоритму, а другий - творчий, то визначити критерії розуміння значно складніше. Використовуючи як основний критерій розуміння правильне розв'язання задачі, дістанемо правильний результат, який сам по собі є критерієм незалежно від того, який варіант розв'язання обрав суб'єкт - шаблонний чи творчий. Але суть творчих задач саме й полягає в тому, що вони містять прихований смисл, а завдання суб'єкта - зрозуміти цей смисл.
У деяких випадках у процесі розв'язання задачі цей смисл зрозуміти не можливо, застосовуючи алгоритм. Що ж до цих задач, то можна сказати, що суб'єкт досягає повного і глибокого розуміння лише після їх розв'язання. Тому, крім розв'язання задачі як критерію розуміння, необхідно знайти і критерій, який задовольнив би процес розуміння більшості творчих задач. На нашу думку, таким критерієм може бути смисл задачі як суб'єктивна характеристика змісту задачі, яка з'являється внаслідок її розуміння суб'єктом.
Термін "смисл задачі" відрізняється від терміна "зміст", який відображає об'єктивну характеристику об'єкта розуміння, саме тим, що зміст, залишаючись без змін, може призвести до утворення в різних суб'єктів неоднакових смислів. Тому смисл задачі можна визначити як зміст задачі, переведений суб'єктом на мову його внутрішніх смислів і сформульований у поняттях останніх. Саме виділений суб'єктом смисл може бути показником глибини та повноти розуміння задачі.
Передумовою для таких висновків стали випадки розв'язання творчих задач із застосуванням алгоритму. В момент знаходження правильної відповіді ще не можна говорити про те, що суб'єкт глибоко й повно зрозумів задачу. Тільки після зіставлення результату з умовою задачі він відкриває для себе прихований смисл задачі і досягає повного і глибокого її розуміння. Так, одержавши задачу "Озеро", піддослідний Д. С. почав розв'язувати її за допомогою геометричної прогресії, після першого прочитання умови. Знайшовши в результаті число 9, він порівняв результат з умовою і помітив, що кожного дня площа зелені збільшувалась удвічі і на восьмий день вона вкрила половину озера, а на дев'ятий - все озеро.
Розглянуті приклади свідчать про те, що під час розв'язання задачі піддослідні ще повністю не розуміли ЇЇ. Виділений наприкінці смисл саме й був тим критерієм, на основі якого можна було зробити висновок про момент зрозуміння.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач“ на сторінці 2. Приємного читання.
