Уява

Загальна психологія: Хрестоматія


Л. К. Балацька. Уява в житті дитини


<...>Уява - найзагальніша здібність, за допомогою якої людина пізнає оточуючий світ як суспільна Істота. <...> Велику роль відіграє уява в житті дітей. Найбільш повно захоплює уяву дітей казка. <...>

Діти люблять красиві казки, у яких бажане приймається за реальне. Любов до казки пов'язана з прагненням дитини одухотворяти оточуюче. Ця дуже важлива властивість дитячої психіки, яка підказує цікаві методи виховання.

Як відомо, в 20-х і на початку 30-х років у нас знайшлись педагоги, які заперечували уяву, казки, фантастику, мрії дитини, бачачи в них небезпеку для виховання, і вважали за потрібне боротися з цим "злом".

У наш час казка, фантастика відновлені у своїх правах. Але ще й зараз зустрічаються окремі випадки неправильного ставлення до них.

Казка має виховне значення. Адже для дітей зовсім неважливо, хто герой казки: людина чи тварина, рослина чи комаха. Важливо інше - що він робить, в ім'я чого, який він: чи красивий і добрий, чи потворний І злий. У казках, як і в навколишній дійсності, є страждання, боротьба, поразки, перемоги. Народ, створюючи казкові образи своїх захисників від ворогів, прекрасно розумів, що рано чи пізно дитина зустріне подібні ситуації в житті, І чим раніше вона все це сприйме через казку, тим стійкішим захисником добра виросте.

Якщо придивитись до ігор, малюнків дітей, прислухатись до їхньої мови, можна попобачити, наскільки сонячним, яскравим, сповненим неймовірними чудесами здається їм світ. Навіть у страшних казках вловлюють вони щось радісне, а в буденних подіях - незвичайне, яке не помічають дорослі. <...>

За цю святковість почуттів люблять дитинство, згадують його з вдячністю усе життя. Проте не кожному вдається зберегти і в дорослому віці це вміння бачити красу. Як слушно зазначав С. Міхалков, саме тим, хто свіжо сприймає світ, ми зобов'язані чудовою музикою, хорошими книжками... Вони розкривають перед нами у звуках, кольорі, слові красу і мудрість світу, тому що талант і починається з дитячої вразливості і помноженої на життєвий досвід і духовну зрілість здібності відкривати в буденному прекрасне.

О. Довженко, видатний кінорежисер і письменник, перші роки пізнання світу називав чарами дитинства, коли всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, якщо висихає і сліпне уява, якщо згадуючи дитинство та юнацтво, нічого не бачить вона дорогого, радісного. Безбарвна ота людина і труд її безбарвний.

Усім дітям без винятку властиво бачити світ щасливим і добрим. Зруйнувати це враження грубим втручанням - значить заподіяти дитині, зло. До фантазії та ігор дітей треба ставитись з повагою, прагнучи зрозуміти їх .<...>

Без уяви дитина не могла б передбачити наслідки своїх дій, вчинків. Це істотна функція уяви, яку треба розвивати. Необхідно вчити дітей передбачати результати своїх власних дій не тільки відносно себе, а й відносно інших людей. Уява є регулятором поведінки.

Уявні мотиви, які інколи висуває дитина, посилюють її бажання, допомагають захистити свою гідність, виховати самодисципліну. Ігрові ситуації, що організує вихователь, дисциплінують дитину в навчанні. Уявні мотиви - це обхідний шлях впливу дорослих на дітей.

Фантазія як засіб пізнання

Привласнювання суспільного досвіду - важлива функція уяви дитини. Одним зі способів такого привласнювання є гра.

Дитина охоче бере на себе певну роль: я - машина, шофер, тато і т. ін. На думку відомого швейцарського вченого Ж. Пьяже, у цьому видна тенденція до відтворення того, що вразило, до пригадування того, що сподобалось, тобто до конструювання широкої сфери своїх відносин з дійсністю.

Вивчення особливостей уяви молодших школярів показує, що вона служить їм, як і дошкільникам, не лише для прояву власної активності, а й для пізнання навколишнього світу. Якщо основна увага дошкільників звернута на усвідомлення призначення предметів, то молодші школярі намагаються зрозуміти також зв'язок одних предметів з іншими, причини їх походження та способи виготовлення. Виявляючи розумову активність, діти завжди доповнюють свій обмежений досвід та знання образами уяви. Вони висловлюють сміливі припущення, посилаються на факти, відомі лише їм одним, по-своєму тлумачать існуючі в природі та суспільстві залежності. При цьому молодші школярі критичніше, ніж дошкільники, ставляться до своїх фантазій, а головне, намагаються надати вигадуваним подіям риси вірогідності. <...>

У кожному колективі є діти, які, маючи більш яскраву, розвинену фантазію, ніж у їхніх ровесників, нерідко використовують її для самоствердження в колективі, здобуття собі авторитету. В окремих випадках тенденція до безупинного фантазування може призвести до того, що дитина поступово призвичаїться до більш легкого способу пояснення причинно-наслідкових зв'язків, функцій та особливостей речей і явищ, замість того, щоб шукати справжні зв'язки. Отже, позитивно ставлячись до дитячих фантазій, треба вчасно спрямовувати дітей на те, щоб еони вміли раціонально використовувати у своїх вигадках (нехай - найдивовижніших) елементи реальних знань. <...>

Бути такими як дорослі. Спілкування з дорослими, емоційне ставлення до них викликає в дитини прагнення уподібнювати себе їм. Із цією метою дошкільники і молодші школярі грають різноманітні ролі. У молодших школярів втілення в роль буває більш тривалим, вони не обмежуються лише називанням персонажа чи об'єкта, а й відтворюють його дії, окремі властивості, зовнішній вигляд. Візьмемо, наприклад, такий факт. Батько з сином прийшли до перукарні постригтися. "Яку зачіску тобі зробити?" запитав перукар хлопчика. І той, не вагаючись, відповів; "Як у тата" (хоча у батька лисина). Взагалі тато - предмет найрізноманітніших фантазій дітей різного віку. Навіть неестетичні риси його зовнішності подобаються дитині. <...>

У процесі фантазії дитина ніби розширює зв'язки з зовнішнім світом. І це дозволяє їй брати участь в широкому колі подій, виявляти власну активність. <...>.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Уява“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • А. А. Смирнов. Внесок ш.сеченова у розвиток наукової психології в Росії

  • Розвиток психіки у філогенезі

  • Р. Вудвортс. Решение проблем животными

  • Н. А. Тих. Предыстория общества

  • Экспериментальное исследование по воспитанию новых средств общения и проблема происхождения речи

  • С. Л. Рубинштейн. Самосознание личности и ее жизненный путь

  • П. Р. Чамата. Зміст і основні форми прояву самосвідомості

  • Шляхи самопізнання особистості

  • Т. С. Яценко. Функціонально-структурні особливості цілісного феномену психіки (модель внутрішньої динаміки психіки)

  • Розділ II. Психічні процеси

  • Материалы к психологической теории ощущения

  • Некоторые вопросы теории восприятия

  • О. И. Скороходова. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир

  • Самонаблюдения осязание

  • Обоняние

  • Вибрационное чувство

  • Температурные ощущения

  • Пам'ять. Р. Аткинсон. Человеческая память: система памяти и процессы управления

  • Процессы управления в памяти

  • Л. С. Выготский. Память и ее развитие в детском возрасте

  • Б. Ф. Ломов. Память и антиципация

  • А. Р. Лурия. Маленькая книжка о большой памяти

  • Синестезии

  • Трудности

  • П. Линдсей, Д. Норман. Системы памяти

  • Виды памяти

  • С. Л. Рубинштейн. Память

  • Представления

  • Виды памяти

  • А. А. Смирнов. Произвольное и непроизвольное запоминание

  • Ц. Флорес. Память

  • Влияние материала

  • Роль упражнения

  • Мислення

  • Вікові аспекти розвитку процесу мислення

  • А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач

  • В. Ю. Середа. Вчись мислити логічно

  • Типи помилок. Що таке логічна помилка

  • Чому виникають логічні помилки

  • Роль практики і знань у профілактиці логічних помилок

  • Основні закони логічного мислення

  • О. К. Тихомиров. Психология мышления

  • О.К.Тихомиров. Психология мышления

  • М. А. Холодная. Психология интеллекта: парадоксы исследования

  • Уява
  • Взаємини з дорослими і ровесниками та власне "Я"

  • Уява і творчість дітей

  • Уява як засіб саморегуляції поведінки

  • А. В. Брушлинский. Воображение и познание

  • Л. С. Коршунова. Воображение как отражение действительности

  • Единство воображения и чувственного отражения

  • Связь воображения с чувственным рациональным познанием

  • В. А. Моляко. Психология творческой деятельности

  • Увага

  • Нейрофизиологические механизмы активации

  • В. И. Страхов. Психологические исследования внимания

  • Н. Ф. Добрынин. Об организованности внимания

  • Организованность внимания у младших школьников

  • Емоції та почуття

  • С. Л. Рубинштейн. Эмоции

  • Различные виды эмоциональных переживаний.

  • Аффекты.

  • Эмоциональные особенности личности.

  • А. Н. Леонтьев. Потребности, мотивы и эмоции

  • Эмоциональные процессы

  • К. Изард. Определение эмоций. связь эмоций с когнитивными процессами, поведением и личностью

  • Теория дифференциальных эмоций

  • А. Я. Чебыкин. Внешние и внутренние факторы, детерминирующие генезис эмоциональной сферы

  • Э. Фромм. Искусство любить: исследование природы любви

  • Воля

  • С Л. Рубинштейн. Природа воли

  • В. И. Селиванов. Волевое усилие. волевое действие. волевые процессы. волевые состояния

  • В. А. Иванников. Критерии воли

  • В. Е. Дружинин. Волевая регуляция поведения

  • В. К. Котырло. Основные понятия. воля как процесс, состояние, действие

  • В. К. Калин. Классификация волевых качеств

  • Д. Бех. Модель рефлексії як складника вольового процесу

  • Розділ III. Особистість у діяльності і спілкуванні

  • А. Г. Асмолов. Принципы деятельностного подхода - конкретно-научной методологии изучения человека в психологии

  • А. В. Петровский. Личность в психологии: парадигма субъективности

  • Особистість та міжособові стосунки

  • С. Д. Максименко. Метод дослідження особистості

  • С. Д. Максименко. Особистість починається з любові

  • Н. В. Чепелєва. РОЗУМІННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ

  • Т. М. Титаренко. Життєвий вибір у концепції В. А. Роменця

  • В. О. Татенко. Суб'єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології

  • Суб'єктна парадигма; історія і сучасність

  • Вчинковий вимір у психології

  • Суб'єктно-вчинкова парадигма

  • Т. М. Титаренко. Простір життєвого світу і його типи

  • Простір індивідний, соціальний та особистісний

  • Типи психологічного простору

  • Полюсність психологічного простору

  • С Б. Кримський. ЗАКЛИКИ ДУХОВНОСТІ XXI СТОЛІТТЯ

  • Психологія спілкування

  • Б. Ф. Ломов. Проблема общения в психологии

  • Функции и структура общения

  • В. А. Кан-Калик. Технология профессионально-педагогического общения

  • Речевые способности и их роль в педагогическом общении

  • С.Л. Рубинштейн. Речь и общение. Функции речи

  • А. Б. Добрович. Воспитателю о психологии и психогигиене общения

  • Примитивные межличностные реакции и их предпосылки

  • Что значит "исполнять роли"?

  • Фазы контакта

  • А. А. Бодалев. Личность и общение

  • Формирование первого впечатления о другом человеке

  • Заключение

  • Індивідуально-психологічні властивості особистості

  • Я. Стреляу. Роль темперамента в психическом развитии. основные концепции темперамента

  • Конституциональные типологии темперамента и их значение для педагогики

  • Факторные теории темперамента

  • А. Е. Личко. Психопатии и акцентуации характера у подростков

  • Циклоидный тип

  • Лабильный тип

  • Астено-невротический тип

  • Сенситивный тип

  • Психастенический тип

  • Шизоидный тип

  • Эпилептоидный тип

  • Истероидный тип

  • Неустойчивый тип

  • Конформный тип

  • К. Леонгард. Акцентуированные личности

  • Педантические личности

  • Застревающие личности

  • Возбудимые личности

  • Гипертимические личности

  • Аффективно-лабильный темперамент

  • Тревожные (боязливые) личности

  • Н. Д. Левитов. Проблема компенсации в психологии

  • Ф. Н. Гоноболин. Психологический анализ педагогических способностей

  • Знание учителем своих учащихся

  • Способности учителя передавать знания учащимся

  • Речевая одаренность учителя

  • Организационные способности учителя

  • О способностях учителя к воспитательной работе

  • Г. С. Костюк. здібності та їх розвиток у дітей. Навчання і праця - шлях розвитку здібностей