Розглядаючи психологічні особливості розуміння та інтерпретації особистого досвіду, зупинимося передусім на тих методологічних положеннях, на які ми будемо спиратися у подальшому викладі. Це положення конструктивізму, що стосуються ідей про представленість людині світу, навколишньої дійсності, реальності у цілому лише через призму культурних схем, зразків, моделей тощо. До таких культурних схем передусім слід віднести мову як засіб конструктивування "дійсності другого порядку4. Остання створюється шляхом приписування смислів, значень або цінностей відповідній дійсності першого порядку.
Ідеї соціального конструювання реальності спираються на такі постулати:
• 1. Світ не постає перед людиною об'єктивно, людина осмислює реальність через досвід, який знаходиться під впливом мови.
• 2. Мовні категорії формуються в процесі соціальної взаємодії, а отже мають соціальну природу.
• 3. Розуміння дійсності залежить від діючих норм соціальних конвенцій.
• 4. Соціальне розуміння дійсності визначальним чином впливає на людське життя. Таким чином, світ, у якому ми живемо та діємо, - це сконструйований нами
світ, до якого ми адаптовані і який завдяки цьому є зручним та передбачуваним. Вихід з нього створює почуття дискомфорту та бажання знову повернутися у звичний, обжитий власний світ. Дійсність другого порядку ми конструюємо на основі культурних моделей, виходячи із власного досвіду - як особистого, такім досвіду спілкування з іншими.
Крім зазначених вище ідей конструктивізму, ми базуємося на положеннях постмодернізму про інтерпретацію життя як тексту, що може створюватися на основі культурних зразків, породжуватися суб'єктом самостійно, переписуватися та переформульовуватися протягом усього життя.
Отже ми виходимо із уявлення про мову як засобу конструювання реальності, особливо реальності особистого досвіду. При цьому ми фіксуємо увагу на тому, що наша мова конституює наш внутрішній світ та наші переконання, а особистий досвід отримує значення тільки через специфічні лінгвістичні, історичні й соціальні структури. Саме в мові співтовариства конструюють власне бачення світу, і кожний раз, коли ми говоримо, ми створюємо реальність.
Спираючись на сформульовані вище положення, спробуємо з'ясувати, що являє собою досвід, які джерела його виникнення. Як відомо, В. Дільтей розрізняв досвід зовнішній, чуттєвий та досвід внутрішній. Нас цікавитиме саме останній.
К. Роджерс визначав досвід особистості як довербальну, дорефлексивну складову свідомості. На нашу думку, це визначення стосується саме особистого досвіду, тобто досвіду, що виникає в тих чи інших життєвих ситуацій І присвоюється людиною мов би "автоматично", без переробки та осмислення. В цьому випадку про особистий досвід справді можна говорити як про суму перебувань у різноманітних життєвих ситуаціях.
Однак, якщо мова йде про досвід особистісний, тобто про утворення, яке багато у чому визначає нашу поведінку, сприймання та розуміння навколишньої дійсності, інших людей, життя та світу загалом, нашого місця у ньому, то тут без вербалізації й рефлексії не обійтися. Як зазначав А. Щюц, досвід є рефлексивним застосуванням "Я" до біжучих переживань. Тут можна також згадати слова С.Л.Рубінштейна: "Те, що існувало як безпосередній чуттєвий досвід, повинно набути опосередкування, знакової форми, а виражена в опосередкованій формі знаку ідея - стати безпосереднім досвідом... Показання свідомості, "безпосередньо дані" переживання підлягають - з метою справжнього їх пізнання - такому ж витлумаченню, як текст мовлення".
Таким чином, особистий досвід задається тими чи іншими життєвими ситуаціями, характером поведінки людини в них, особливостями взаємодії з іншими тощо, Однак для того, щоб він був інтегрований особистістю, перетворений у структури її свідомості, цей досвід має бути осмислений та проінтерпретований, тобто тим чи іншим чином структурований особистістю. При цьому особистий досвід може бути як зовнішнім, так й внутрішнім. Досвід особистісний - завжди внутрішній, він може бути об'єктивований через певні культурно задані схеми (наративи, концепції, знання, Інші когнітивні структури).
В зв'язку з цим виникає питання чи есе, що відбувається з людиною, чи всі ситуації (буттєві, комунікативні, професійні тощо) включаються в ЇЇ досвід, стають складовими її свідомості, трансформуються у досвід особистості, особистісний досвід? Зупинимося в зв'язку з цим на понятті ситуації. Л.Ф. Бурлачук та Н.Б. Михайлова виділяють п'ять рівнів визначення ситуації:
• 1. Стимули - певні об'єкти або ДІЇ.
• 2. Епізоди - особливо значимі події, що мають причину та наслідок.
• 3. Ситуації фізичні, часові та психологічні параметри, що визначаються зовнішніми умовами. Сприймання та інтерпретація ситуації надає значення стимулам та епізодам.
• 4. Оточення - узагальнююче поняття, яке характеризує типи ситуацій.
• 5. Середовище - сукупність фізичних і соціальних змінних зовнішнього світу. Сам факт породження ситуації, зазначають цитовані вище автори, відбувається у момент співвіднесення даного фрагменту середовища з конкретним суб'єктом через надання даному фрагменту особливого для суб'єкта значення. Нами даний процес був визначений як осмислення життєвої ситуації і перетворення її на ситуацію психологічну. Однак у процитованому вище визначенні вказується на ще одну важливу для нас ознаку ситуації - "виділеність" із макросвіту та "відмежованість" від нього. Ця психологічно значуща характеристика ситуації потребує, як зазначають Л.Ф. Бурлачук та Н.Б. Михайлова, вирішення питання про межі ситуації, які задаються як середовищем, так й самою людиною. Середовище визначає місце, час подій, їх учасників тощо. Межі задаються також через зміст подій, що відбуваються. Важливу роль у визначенні меж ситуації відіграє сама людина, приймаючи дану ситуацію як свою, значущу для себе й відкидаючи інші ситуації як чужі, не значущі. Психологічні феномени, пов'язані з визначенням меж ситуації, визначені недостатньо і потребують спеціальних досліджень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Н. В. Чепелєва. РОЗУМІННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
