ПЕРЕДМОВА

Загальна психологія: Хрестоматія

Запропонована хрестоматія є навчальним посібником для студентів вищих педагогічних навчальних закладів з курсу загальної психології, завданням с ознайомлення студентів з оригінальними і характерними першоджерелами з основних напрямків психологічної науки.

Дане видання є першою хрестоматією з загальної психології, укладеною в Україні. Остання хрестоматія була видана понад тридцять років тому і відображала період становлення радянської психологічної науки. Фонд психологічних знань з того часу дуже змінився. Актуальність підготовки хрестоматії з психології обумовлюється як переходом навчальних закладів України на модульно-рейтингову систему навчання, за якою значно зростає питома вага самостійної роботи студентів, так і обмеженою наявністю першоджерел, доступних для користування студентів.

Основою цієї хрестоматії є дослідження українських психологів у галузі проблем загальної психології, радянських психологів-методологів та зарубіжних дослідників, які відображені як в монографічних роботах, так і в окремих статтях.

Принцип відбору матеріалу, яким керувалися укладачі, полягає не у виділенні текстів з метою охарактеризувати досягнення психологічної науки, а у виборі матеріалів, які відповідають певним темам типової програми з загальної психології і доступних для сприймання і аналізу студентами. Отже, цей навчальний посібник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів має доповнити Існуючі підручники з загальної психології і дати можливість викладачам організовувати самостійну роботу студентів над текстами.

Укладачі прагнули дати можливість читачеві ознайомитися з логікою наукового дослідження і системою поглядів українських, радянських та окремих зарубіжних учених з тих чи інших психологічних проблем.

Окремі розділи загальної психології представлені в хрестоматії з різною повнотою. Це пов'язано не тільки з різним рівнем розробленості окремих проблем, а й з відсутністю друкованої продукції з цих проблем у відповідній для освоєння формі, наприклад, ще не досягли оформлення у психологічній теорії. Разом з тим хрестоматія дає комплекс текстів, які висвітлюють найбільш важливі проблеми психологічної науки.

Ґрунтовне і усвідомлене вивчення включених у хрестоматію текстів допоможе студентам поглибити і розширити свої знання, підвищити професійно-педагогічну і психологічну культуру, удосконалювати психологічну підготовку.

Розділ І. Вступ до загальної психології

Предмет та завдання загальної психології

В. А. Татенко. Об'єкт, предмет і метод психології як суб'єкта пізнання

Уявлення про об'єкт, предмет і метод науки складає її теоретико-методологічний фундамент. Метод науки не може "народиться" раніше ЇЇ предмету і навпаки, оскільки "виношуються" вони разом. Хіба що предмет науки першим "з'являється на світ", а за ним - як його інше "я" - її метод. (***) Не випадково, при розгляді питання про предмет психологи актуалізується проблема її методу. При цьому, як це вже бувало в історії, визначення предмету науки може залежати від уявлення, що склалося, про те, який метод вважати достовірно науковим. З точки зору засновників інтроспекціонізму, психіка - це ніщо інше як "суб'єктивний досвід". Підставою для такого висновку слугує, як відомо, уявлення про те, що досліджувати психічне можна виключно шляхом самоспостереження, рефлексії, інтроспекції, ретроспекції І т.п. Для ортодоксальних біхевіористів, навпаки, психіка як би не існує, оскільки її не можна вивчати за допомогою об'єктивних методів за аналогією із спостережуваними і вимірюваними фізичними феноменами.

М.М.ІІанге намагався об'єднати обидві крайнощі. На його думку, "в психологічному експерименті досліджувана особа завжди повинна давати (собі або нам) звіт про свої переживання, і лише співвідношення між цими суб'єктивними переживаннями і об'єктивними причинами і їх наслідками, складає предмет дослідження".

Та все ж особливий інтерес в контексті розгляду парадигми "суб'єкт-об'єкт-предмет-метод" представляє позиція К.А.Абульханової, яка зв'язує уявлення про об'єкт психології з розумінням "якісної своєрідності індивідуального рівня буття" людини. Предмет же визначається нею як обумовлений природою об'єкту специфічний спосіб абстрагування, за допомогою якого психологія досліджує цю якісну своєрідність індивідуального буття людини. Уточнюючи своє уявлення про предмет психології, К.А.Абульханова спеціально підкреслює, що під предметом слід розуміти ".не конкретні психологічні механізми, що розкриваються психологічним дослідженням, а лише загальні принципи визначення цих механізмів". Іншими словами, в системі даних визначень "об'єкт" психологи відповідає на питання "Якою якісною специфікою володіє та реальність, яку повинна досліджувати психологія?". Предмет же визначається, по суті, методологічно І відповідає на питання "Як в принципі слід цю реальність досліджувати?". Тобто спостерігається своєрідне категоріальне зрушення предмету психологи, що традиційно розуміється, на її об'єкт, а методу цієї науки на її предмет. При цьому, виявляються нові можливості

змістовного розведення/зведення категоріальних опозиційних пар "суб'єкт-об'єкт", "предмет-метод" психологічної науки (див. рис. 1):

Категоріальний простір самовизначення науки психології

Рис. 1. Категоріальний простір самовизначення науки психології

У чому сенс такої побудови? Ймовірно, перш за все, в тому, що в результаті співвідношення уявлень про психологію як суб'єкта пізнання з уявленнями про її об'єкт, предмет І метод, можна буде одержати більш цілісну картину основних визначень даної науки.

• 1. "Психологія і її об'єкт". Психологія (якщо її визнавати самостійною наукою) виступає суб'єктом пізнання. Специфічним об'єктом для неї служить незалежно існуюча від неї психічна реальність. Якісна особливість психології полягає в тому, що вона як суб'єкт пізнання в принципі співпадає із своїм об'єктом: суб'єкт пізнає самого себе шляхом споглядання і творення, через "само одкровення можливих само перетворень". При цьому психологія може втрачати свій суб'єктний статус, якщо, наприклад, скочуватиметься до суб'єктивізму, якщо яка-небудь інша наука зробить психологію своїм придатком або якщо з якої-небудь дивної причини об'єкт (психіка) почне перероджуватися, перетворюватися на Іншу реальність.

• 2. "Суб'єкт і предмет психології". Це смисловий і цільовий вектор психології. Якщо свій об'єкт психологія за визначенням як би знаходить в готовому вигляді, то свій предмет вона конструює і визначає для себе самостійно залежно від теоретико-методологічних установок (онтологічних і гносеологічних, аксеологічних і праксеологічних і ін.), що склалися, а також зовнішніх умов (наприклад, пануючої філософської доктрини, політичного режиму, рівня культури). У цьому сенсі можна говорити, що предмет психологічної науки може зазнавати змін залежно від характеру соціокультурних трансформацій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА
  • А. А. Смирнов. Внесок ш.сеченова у розвиток наукової психології в Росії

  • Розвиток психіки у філогенезі

  • Р. Вудвортс. Решение проблем животными

  • Н. А. Тих. Предыстория общества

  • Экспериментальное исследование по воспитанию новых средств общения и проблема происхождения речи

  • С. Л. Рубинштейн. Самосознание личности и ее жизненный путь

  • П. Р. Чамата. Зміст і основні форми прояву самосвідомості

  • Шляхи самопізнання особистості

  • Т. С. Яценко. Функціонально-структурні особливості цілісного феномену психіки (модель внутрішньої динаміки психіки)

  • Розділ II. Психічні процеси

  • Материалы к психологической теории ощущения

  • Некоторые вопросы теории восприятия

  • О. И. Скороходова. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир

  • Самонаблюдения осязание

  • Обоняние

  • Вибрационное чувство

  • Температурные ощущения

  • Пам'ять. Р. Аткинсон. Человеческая память: система памяти и процессы управления

  • Процессы управления в памяти

  • Л. С. Выготский. Память и ее развитие в детском возрасте

  • Б. Ф. Ломов. Память и антиципация

  • А. Р. Лурия. Маленькая книжка о большой памяти

  • Синестезии

  • Трудности

  • П. Линдсей, Д. Норман. Системы памяти

  • Виды памяти

  • С. Л. Рубинштейн. Память

  • Представления

  • Виды памяти

  • А. А. Смирнов. Произвольное и непроизвольное запоминание

  • Ц. Флорес. Память

  • Влияние материала

  • Роль упражнения

  • Мислення

  • Вікові аспекти розвитку процесу мислення

  • А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач

  • В. Ю. Середа. Вчись мислити логічно

  • Типи помилок. Що таке логічна помилка

  • Чому виникають логічні помилки

  • Роль практики і знань у профілактиці логічних помилок

  • Основні закони логічного мислення

  • О. К. Тихомиров. Психология мышления

  • О.К.Тихомиров. Психология мышления

  • М. А. Холодная. Психология интеллекта: парадоксы исследования

  • Уява

  • Взаємини з дорослими і ровесниками та власне "Я"

  • Уява і творчість дітей

  • Уява як засіб саморегуляції поведінки

  • А. В. Брушлинский. Воображение и познание

  • Л. С. Коршунова. Воображение как отражение действительности

  • Единство воображения и чувственного отражения

  • Связь воображения с чувственным рациональным познанием

  • В. А. Моляко. Психология творческой деятельности

  • Увага

  • Нейрофизиологические механизмы активации

  • В. И. Страхов. Психологические исследования внимания

  • Н. Ф. Добрынин. Об организованности внимания

  • Организованность внимания у младших школьников

  • Емоції та почуття

  • С. Л. Рубинштейн. Эмоции

  • Различные виды эмоциональных переживаний.

  • Аффекты.

  • Эмоциональные особенности личности.

  • А. Н. Леонтьев. Потребности, мотивы и эмоции

  • Эмоциональные процессы

  • К. Изард. Определение эмоций. связь эмоций с когнитивными процессами, поведением и личностью

  • Теория дифференциальных эмоций

  • А. Я. Чебыкин. Внешние и внутренние факторы, детерминирующие генезис эмоциональной сферы

  • Э. Фромм. Искусство любить: исследование природы любви

  • Воля

  • С Л. Рубинштейн. Природа воли

  • В. И. Селиванов. Волевое усилие. волевое действие. волевые процессы. волевые состояния

  • В. А. Иванников. Критерии воли

  • В. Е. Дружинин. Волевая регуляция поведения

  • В. К. Котырло. Основные понятия. воля как процесс, состояние, действие

  • В. К. Калин. Классификация волевых качеств

  • Д. Бех. Модель рефлексії як складника вольового процесу

  • Розділ III. Особистість у діяльності і спілкуванні

  • А. Г. Асмолов. Принципы деятельностного подхода - конкретно-научной методологии изучения человека в психологии

  • А. В. Петровский. Личность в психологии: парадигма субъективности

  • Особистість та міжособові стосунки

  • С. Д. Максименко. Метод дослідження особистості

  • С. Д. Максименко. Особистість починається з любові

  • Н. В. Чепелєва. РОЗУМІННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ

  • Т. М. Титаренко. Життєвий вибір у концепції В. А. Роменця

  • В. О. Татенко. Суб'єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології

  • Суб'єктна парадигма; історія і сучасність

  • Вчинковий вимір у психології

  • Суб'єктно-вчинкова парадигма

  • Т. М. Титаренко. Простір життєвого світу і його типи

  • Простір індивідний, соціальний та особистісний

  • Типи психологічного простору

  • Полюсність психологічного простору

  • С Б. Кримський. ЗАКЛИКИ ДУХОВНОСТІ XXI СТОЛІТТЯ

  • Психологія спілкування

  • Б. Ф. Ломов. Проблема общения в психологии

  • Функции и структура общения

  • В. А. Кан-Калик. Технология профессионально-педагогического общения

  • Речевые способности и их роль в педагогическом общении

  • С.Л. Рубинштейн. Речь и общение. Функции речи

  • А. Б. Добрович. Воспитателю о психологии и психогигиене общения

  • Примитивные межличностные реакции и их предпосылки

  • Что значит "исполнять роли"?

  • Фазы контакта

  • А. А. Бодалев. Личность и общение

  • Формирование первого впечатления о другом человеке

  • Заключение

  • Індивідуально-психологічні властивості особистості

  • Я. Стреляу. Роль темперамента в психическом развитии. основные концепции темперамента

  • Конституциональные типологии темперамента и их значение для педагогики

  • Факторные теории темперамента

  • А. Е. Личко. Психопатии и акцентуации характера у подростков

  • Циклоидный тип

  • Лабильный тип

  • Астено-невротический тип

  • Сенситивный тип

  • Психастенический тип

  • Шизоидный тип

  • Эпилептоидный тип

  • Истероидный тип

  • Неустойчивый тип

  • Конформный тип

  • К. Леонгард. Акцентуированные личности

  • Педантические личности

  • Застревающие личности

  • Возбудимые личности

  • Гипертимические личности

  • Аффективно-лабильный темперамент

  • Тревожные (боязливые) личности

  • Н. Д. Левитов. Проблема компенсации в психологии

  • Ф. Н. Гоноболин. Психологический анализ педагогических способностей

  • Знание учителем своих учащихся

  • Способности учителя передавать знания учащимся

  • Речевая одаренность учителя

  • Организационные способности учителя

  • О способностях учителя к воспитательной работе

  • Г. С. Костюк. здібності та їх розвиток у дітей. Навчання і праця - шлях розвитку здібностей