У свій час К. Чуковський писав, що для дітей вірші, поезія взагалі - не ласощі, а найбільш поживна, здорова, вітамінна їжа. Дитині, писав він у своїй книзі про дітей, ще немає і дванадцяти місяців, вона ще не володіє активною мовою, а подивіться, з яким задоволенням слухає вона безсмертні "Ладушки", "Сороку-ворону" та інші шедеври народної творчості.
Уже на першому році життя художнє слово робить свій вплив на малу дитину, яка ще не говорить.
До оволодіння активною мовою дитина може робити виразні рухи, які свідчать, що вона розуміє почуте. <...>
Дітей в ранньому віці часто лякають страшними фантастичними образами. В одній сім'ї дворічному Толику часто нагадували про бабая. Хлопчику казали, що бабай страшний, його слід боятися. Це негативно вплинуло на малюка. Він став часто лякатися, тремтів від незначного шуму. Отже, на дитину треба впливати обережно. Інакше фантастичний світ може паралізувати активність дитини, зробити її боязкою та нерішучою.
Уявні образи, які виникають на основі прочитаних книжок, бачених картинок, допомагають дитині розібратись в явищах дійсності, подіях, свідками яких вони стають.
При сприйманні оповідань, казок можна помітити дві протилежні тенденції Одна з них полягає в тому, що дитина намагається внести корективи в авторський текст, покарати несправедливих, захистити слабих і т. д. А друга тенденція, на нашу думку, більш значна, виявляється в тому, що казкові образи сходять зі сторінок книг у життя і допомагають дитині якось розібратись в життєвих незрозумілих ситуаціях, визначити для себе, де добро, а де зло. На цьому слід спинитись тому, що "переселення" казкових героїв дуже істотно впливає на дитяче світосприймання.
Порівняння реальних людей, предметів з героями книжок або порівняння казкових героїв з реальними - поширене явище. <...>
<,..> образи дійових осіб, які виникли у дитини після читання казок, оповідань, не зникають безслідно, а продовжують своє існування в її уяві І є істотною опорою в пізнавальній діяльності. Вони не тільки вступають між собою в певні взаємозв'язки, як в цьому переконує нас останній приклад, а відіграють життєво важливу функцію, стають еталоном, за допомогою якого дитина прагне розібратися в невідомому.
<...> Подібні тенденції виразно видно у дітей перед дошкільного, дошкільного і молодшого шкільного віку. Хто спостерігав їх, мав нагоду не раз переконатися в цьому. Боротьба проти несправедливості заповнює уяву дітей, що особливо яскраво проявляється в процесі сприймання ними казок, літературних, драматичних творів, опер тощо.
Діти усвідомлюють переживання інших і в першу чергу близьких людей, ровесників, навіть малознайомих. Вони чутливі до біди інших. Наприклад, своєрідна боротьба зі злом у малечі ґрунтується на уявленні болю козенят, яких переслідує вовк. Діти ставлять себе (за допомогою уяви) на місце іншого. Виникає співпереживання. Чим менша дитина, тим більше вона схильна сприймати гру на сцені як дійсність. <...>
Кіно, телевізор справляють сильне враження на дітей. Телевізійні передачі вони сприймають майже як реальні. Дворічний Толик, коли бачить море на екрані, біжить, бере свій гумовий круг І каже: "Хочу купатися". Одного разу, він дивився мультиплікат, і кадри, де маленькі ведмедики сплять у своїх ліжках, викликали у нього занепокоєння. Толик вирішив, що вони хворі. "Ведмедики бідненькі",- весь час з жалем промовляв хлопчик. Потім раптом підбіг до своїх іграшок, взяв доктора Айболіта і почав сунути його у телевізор. Мовляв, лікуй хворих.
Наші дані показують, що є діти, яким подобаються "страшні" казки, вони люблять слухати їх по кілька разів. Інші ж через свою сильну емоційну вразливість прагнуть уникнути значних переживань.
Діти часто не погоджуються з інтерпретацією автором поведінки героїв.
Книжки справляють сильніше враження на дітей, ніж на дорослих.
Коли М. Носова запитали, яку пошту він одержує від юних читачів, письменник відповів: "Пошта величезна, різноманітна. Дитина береться за написання листа лише в тому випадку, коли щось по-справжньому, глибоко зачіпає її душу. І якщо маленький читач просить сповістити про дальшу долю героїв книги "Тук-тук-тук!" або просить надіслати адресу Миколи Синіцина, з яким він хоче почати листуватися, то я розумію, що для нього це дуже важливо".
Вельми активно ставляться діти до театральних вистав, близько до серця беруть події, які відбуваються на сцені. їх непокоїть доля героїв. Якщо увага дорослих більше прикута до виконавця ролі, то дітей цікавить насамперед, що загрожує героєві, що з ним станеться в кінці.
На відміну від дошкільника, який просто протестує, висловлює невдоволення поганим кінцем, молодший школяр занепокоєний подальшою долею позитивного персонажа і докладно будує плани його врятування.
Не тільки дошкільники, а й молодші школярі і навіть старшокласники про улюблених героїв говорять так, ніби це реально існуючі люди, до яких можна звернутися за порадою, яким можна подзвонити по телефону чи написати листа. <...>
Уява дітей завжди включає більшою чи меншою мірою елементи творчості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Уява і творчість дітей“ на сторінці 1. Приємного читання.
