Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

Європейське право: право Європейського союзу

Таким чином, зміст і завдання рішень Європейської Ради, підкреслюють її особливий характер діяльності, як у сфері СЗППБ, так і стосовно зовнішньої діяльності Європейського союзу взагалі.

Колишні "спільні дії" у сфері СЗППБ, новий Договір про ЄС визначив у ст. 28 таким чином. Рада ЄС ухвалює необхідні рішення, коли міжнародна ситуація вимагає оперативних дій з боку Союзу. Цими рішеннями встановлюються їхні цілі, межі, засоби, що мають бути надані у розпорядження Союзу, а за необхідності – їхню тривалість і умови їхньої реалізації, а якщо з'явились обставини, що справляють істотний вплив на питання, які є предметом такого рішення, то Рада переглядає його принципи і цілі та ухвалює у зв'язку з цим необхідні рішення.

Важливість цієї правової форми СЗППБ держави-члени сформулювали в частинах 3 і 4 цієї статті, зокрема встановили, що згадані рішення є обов'язковими для держав-членів у випадку вироблення ними своїх позицій; реалізації своїх дій. А для цього, стосовно будь-якого вироблення позиції чи будь-якої дії на національному рівні з метою виконання зазначеного рішення, відповідна держава-член має надати своєчасно інформацію, що дає змогу в разі потреби, провести попереднє узгодження в рамках ради. Зобов'язання про надання попередньої інформації не поширюються на заходи, які є лише трансформацією рішень Ради на національному рівні.

Важливість і практична значимість такої правової форми СЗППБ підкреслюється тим, що у випадку нагальної потреби, що виникає в результаті зміни ситуації, якщо зазначене вище рішення Ради не переглядалось, то держави-члени можуть схвалити невідкладні заходи з урахуванням головних цілей згаданого рішення інформуючи про такі дії раду (ч. 5 ст. 28 Договору про ЄС).

Тут же передбачається, що у разі виникнення значних труднощів під час реалізації будь-якого рішення, передбаченого цією статтею, держава-член звертається до Ради, що має їх обговорити і здійснити пошук адекватних вирішень проблеми, але такі вирішення не повинні суперечити основним цілям такого рішення чи зашкодити його ефективності.

Деталізація умов прийняття такого роду рішень Радою ЄС зумовлена широкою практикою його застосування ще як "спільних дій", так і в сучасних умовах як "рішень про дії". Зокрема, такі рішення Радою ЄС приймаються, наприклад, стосовно проведення миротворчих поліцейських місій (Joint Action 2004/944 on European Union support to the establishment of the Integrated Police Unit in the Democratic Republic of Congo (DRC) [2004]), або (Council Decision 2010/279 on the European Union Police Mission in Afghanistan (EUPOL AFGHANISTAN [2010]) чи для створення інституцій чи центрів зі статусом юридичних осіб (Joint Action 2008/550 establishing a European Security and Defence College (ESDC) and repealing joint action 2005/575 [2008]).

Стосовно таких правових актів СЗППБ, які в попередніх договорах визначають, як "спільні позиції", то хоча в науковій літературі із згаданої проблематики в основному стверджується про їх певну подібність із згаданими вище "спільними акціями", але в сучасному Договорі про ЄС вони теж виділені в окремій ст. 29. У ній, зокрема, зазначається, що Рада ЄС ухвалює рішення, які визначають позицію Союзу з окремих питань географічного чи тематичного характеру, а держави-члени, в свою чергу, повинні забезпечити узгодженість своєї національної політики із позиціями Союзу.

Певним чином розширює і підсилює значення рішень Ради щодо спільних позицій ЄС ст. 34 Договору про ЄС. У ній зазначається, що діючи в рамках міжнародних організацій і на міжнародних конференціях, держави-члени координують свої дії і захищають на цих форумах позиції Союзу. А у міжнародних організаціях та на міжнародних конференціях, де беруть участь не всі держави-члени, то ті, що є їх учасниками, захищають позиції Союзу. І організовує та забезпечує цю координацію Високий представник Союзу з зовнішніх справ і політики безпеки.

У частинах З і 4 ст. 34 Договору про ЄС передбачено особливі випадки підтримки позицій ЄС з питань СЗППБ в Організації Об'єднаних Націй, зокрема, в ії Раді Безпеки. Так, держави-члени ЄС, які є постійними членами Ради Безпеки, під час здійснення своїх функцій повинні захищати позиції і інтереси Союзу, не порушуючи при цьому відповідальності, що покладається на них положеннями Статуту ООН.

Рішення Ради ЄС, щодо спільних позицій ЄС приймалися і приймаються з надзвичайно широкого кола міжнародних проблем. Зокрема, щодо підтримки мирних і демократичних процесів у третіх країнах, захисту прав людини, попередження конфліктів, боротьби з тероризмом тощо (Common Position 2001/930 on combating terrorisma [2001]; Council Decision 2010/232 renewing restrictive measures against Burma/Myanmar [2010]).

На підставі ст. 29 Договору про ЄС були прийняті також відповідні рішення Ради ЄС щодо оцінки ситуації про військову агресію щодо України і застосування відповідних заходів з боку Європейського союзу (Council Decision 2014/119 concerning restrictive measures directed against certain persons, entities and bodies in view of the situation in Ukraine [2014]; Council Decision 2014/145 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine [2014]).

Статтею 31 Договору про ЄС встановлено правила голосування при прийнятті рішень Радою ЄС у сфері СЗППБ. Цією статтею встановлюється правило одностайності при прийнятті рішень Радою ЄС у згаданій сфері і чотири винятки з цього правила, за яких голосування допускається кваліфікованою більшістю.

Таким чином, за загальним правилом рішення в сфері СЗППБ ухвалюється Європейською Радою і Радою ЄС одноголосно. При цьому, важливо, що будь-який член Ради ЄС, який утримується при голосуванні, може супроводити свою позицію офіційною заявою. У цьому випадку він знімає з себе зобов'язання виконувати це рішення, але визнає, що таке рішення є обов'язковим для Союзу. Але при цьому, відповідна держава-член зобов'язана утримуватися від будь-яких дій, які вступають в суперечності з діями Союзу, що базуються на цьому рішенні, або перешкоджають їм, а інші держави-члени повинні виявляти повагу до її позиції. А якщо таких членів Ради ЄС, що аргументували свою неучасть у голосуванні відповідною заявою про утримання, буде щонайменше третина держав-членів, населення яких становить щонайменше третину населення Союзу, то рішення не ухвалюються.

Відходячи від основного правила про одностайність голосування, Рада ЄС діє на основі кваліфікованої більшості у випадках:

• ухвалюючи рішення, що визначає дії чи позицію Союзу, на основі рішення Європейської Ради стосовно стратегічних інтересів і цілей Союзу;

• ухвалюючи рішення, що визначає дії чи позицію Союзу, на основі пропозиції Високого представника Союзу з зовнішніх справ і політики безпеки, наданої у відповідь на спеціальне звернення до нього з боку Європейської Ради за внесеної ініціативи або за ініціативи Високого представника;

• ухвалюючи будь-яке рішення, щодо імплементації рішень, які визначають дії чи позицію Союзу;

• у разі призначення спеціального представника, який наділяється нею мандатом стосовно окремих політичних питань.

У свою чергу, винятки із застосування кваліфікованої більшості передбачено при ухваленні Радою рішень, які мають військові наслідки, або наслідки у сфері оборони. А також у випадку, якщо член Ради заявить про те, що з суттєвих міркувань національної політики, які будуть ним викладені, він чинитиме спротив ухваленню того чи іншого рішення, що має бути ухвалене кваліфікованою більшістю, то голосування не проводиться. При цьому, Високий представник, згідно із Договором, зобов'язаний проводити інтенсивні консультації з відповідною державою-членом, здійснювати пошук прийнятного для неї вирішення проблеми. І за відсутності результату Рада, діючи на основі кваліфікованої більшості може звертатися щодо розгляду цього питання Європейською Радою для його вирішення шляхом одноголосного ухвалення рішення (ч. 2 ст. 31 Договору про ЄС).

Крім того, Європейська Рада може одноголосно ухвалити рішення, яким надає Раді ЄС право діяти на основі кваліфікованої більшості у випадках інших, ніж ті, що згадані вище.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки
  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень