• 4) члени сім'ї громадян Європейського союзу;
• 5) володарі дипломатичного паспорта;
• 6) члени екіпажів літаків, що є громадянами однієї з держав- учасниць Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
До того ж Візовим Кодексом ЄС передбачено низку інших нововведень, зокрема:
• 1) встановлено стандартний консульській збір (вартість візи) на рівні 60 євро, а для дітей від 6 до 12 років – 35 євро (стаття 16) і передбачено, що для окремих країн чи категорій осіб можуть запроваджуватися пільги (подібні до тієї, що встановлена для України та низки інших країн, візовий збір для яких складає 35 Євро);
• 2) розширено групи осіб, які звільняються від консульського збору (ст. 16) – насамперед ця норма стосується родичів тих, хто в'їжджають до іноземців, що проживають у країнах Шенгенського простору з посвідкою на проживання або постійним місцем проживання;
• 3) запроваджено нові стандарти надання консульських послуг з оформлення віз. Рішення про видачу віз має ухвалюватися протягом 10 календарних днів (раніше термін становив 15 днів);
• 4) передбачено зобов'язання консульств надати обґрунтування щодо відмови у видачі візи, а також передбачено доступність процедури апеляції. В той же час зберігається право консульства відмовляти у візі із суто суб'єктивних мотивів, наприклад, якщо не в повній мірі доведено "намір залишити територію держав-членів ЄС 9 після завершення терміну дії візи" (ст. 32). Як свідчить практика, саме таке пояснення використовується в більшості випадків, і його застосування не передбачає жодних об'єктивних критеріїв і нерідко містить ознаки дискримінації (за ознакою статі, віку, сімейного стану чи роду занять);
• 5) документом введено в правове поле діяльність посередників (провайдерів зовнішніх послуг), що надають додаткові платні послуги із прийняття візових заявок, перевірки пакету документів, та їхньої доставки до консульських установ (ст. 43). Також Візовим Кодексом ЄС встановлено, що граничний обсяг платежів таким посередникам не може перевищувати ЗО Євро (50 % від стандартного консульського збору). Окрім того, консульство має гарантувати заявникам можливість альтернативного (без посередників) доступу до консульства;
• 6) встановлено категорії заявників, які звільняються від зобов'язання надавати відбитки пальців (ст. 13): Зокрема, це: а) діти віком до 12 років; б) особи, які фізично нездатні пройти процедуру сканування відбитків пальців. Якщо можливо відсканувати менше, ніж 10 пальців, потрібно відсканувати якнайбільшу кількість пальців. Проте, якщо неможливість сканування є тимчасовою, заявник повинен надати відбитки пальців під час подання наступної заявки. Органи влади, уповноважені відповідно до ст. 4 (1), (2) та (3), повинні мати право вимагати подальшого роз'яснення причин тимчасової нездатності пройти сканування. Держави-члени ЄС повинні забезпечити наявність відповідних процедур, що гарантують повагу до гідності заявника, якщо виникнуть зазначені проблеми під час запису; в) голови держав або урядів, члени уряду із дружиною/чоловіком, які їх супроводжують, а також члени урядової офіційної делегації, у випадку запрошення із офіційною метою від урядів держав-членів ЄС або від міжнародних організацій; г) монархи та інші високоповажні члени королівської родини на запрошення урядів держав-членів ЄС або міжнародних організацій, видані з офіційною метою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Візова політика Європейського союзу“ на сторінці 2. Приємного читання.
