Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Комітет здійснює підготовку законодавчих актів, що стосуються діяльності електронних та друкованих засобів масової інформації, правовідносин у сфері реклами, розвитку Інтернету. У своїй діяльності Комітет співпрацює з Державним комітетом України з питань інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Державним комітетом зв'язку та інформатизації України.

Для підготовки законопроектів Комітет залучає провідних вітчизняних фахівців у сфері інформаційного законодавства, співпрацює з Громадською радою з питань свободи слова та інформації. Комітет регулярно ініціює та організовує парламентські слухання, присвячені проблемам інформаційних відносин та свободи слова в Україні, реагує на звернення громадян щодо порушення їх права на інформацію і свободу слова.

Згідно Із ст. 14 Закону України "Про телекомунікації" Кабінет Міністрів України виконує в інформаційній сфері держави такі функції:

• o забезпечує проведення державної політики щодо телекомунікацій;

• o забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері телекомунікацій;

• o здійснює управління об'єктами державної власності у сфері телекомунікацій;

• o спрямовує І координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.

Щодо управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України згідно Із ст. 10 Закону України "Про радіочастотний ресурс" Кабінет Міністрів України виконує такі повноваження:

• o затверджує Національну таблицю розподілу смуг радіочастот і План використання радіочастотного ресурсу України;

• o координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо управління і користування радіочастотним ресурсом України;

• o забезпечує здійснення конверсії радіочастотного ресурсу України в обсягах та в терміни, передбачені Планом використання радіочастотного ресурсу України;

• o встановлює розмір зборів за користування радіочастотним ресурсом України;

• o встановлює розмір плати за видачу, переоформлення, продовження терміну, видачу дубліката ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України.

Кабінет Міністрів України реалізує перелічені повноваження через Державний департамент зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв 'язку і Національну комісію регулювання зв'язку. Окремі функції із захисту інформаційного простору виконують також Державний комітет України з телебачення і радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Фактично, державне управління у сфері ЗМІ обмежується ліцензуванням мовлення для теле- та радіомовників, контролем за дотриманням ними ліцензійних умов мовлення (переважно технічні питання користування частотами), реєстрацією інших ЗМІ та контролем за дотриманням обмежень на поширення інформації, які визначені Конституцією, Законами України "Про інформацію", "Про телебачення та радіомовлення", "Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні" та "Про захист суспільної моралі".

Діяльність ЗМІ в Україні виведено з-під прямого контролю держави. Державну цензуру заборонено. Отже у разі, коли діяльність ЗМІ прямо чи опосередковано завдає шкоди національним інтересам, саме від гнучкості застосування перелічених повноважень багато в чому залежить адекватність захищеності інформаційного простору України від інформаційних загроз.

До того ж, не слід забувати, що крім суто адміністративних методів впливу на діяльність ЗМІ, завжди актуальним залишатиметься вплив на осіб, які безпосередньо визначають інформаційну політику каналу мовлення (газети, журналу тощо). Зазначений вплив може мати особистий або інформаційний характер. Особистий вплив передбачає індивідуальні зустрічі, налагодження ділових, або навіть товариських контактів. Налагодження особистих контактів із представниками ЗМІ - один із головних напрямів роботи прес-секретарів, керівників прес-служб, інформаційних служб тощо не тільки державних органів, але й потужних комерційних організацій. Інформаційний вплив передбачає залучення ключових осіб ЗМІ до різноманітних форумів, "круглих столів", семінарів, нарад тощо. Зазначені зібрання можуть мати як формальний, так І неформальний характер, ініціюватися державними органами або неурядовими організаціями. Важливою складовою ефективного інформаційного впливу є визначення ключових тем, проблематика зустрічей, підготовка доповідей, у яких озвучуються значимі для забезпечення інформаційної безпеки проблеми. Напрям дискусії безпосередньо залежить від особи головуючого, керівників секцій, напрямів, від визначеної послідовності виступів тощо.

У системі державного управління телерадіоінформаційною сферою існує два ключових суб'єкти.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення уповноважена:

• o видавати ліцензії на телерадіомовлення організаціям, незалежно від форм власності;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України
  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері