• o нав'язування керівництву СРСР думки про перевагу американської воєнної науки в галузі космічної зброї;
• o змушування СРСР до витрат значних коштів на розробку нереальної програми.
Для реалізації дезінформаційної програми було сфальсифіковано експериментальні випробування. "10 червня 1984 року експериментальна ракета-перехоплювач, яка була запущена американцями у рамках проекту COI з атолу Кваджалейн в Тихому океані, безшумно досягла висоти 150 кілометрів, буквально рознесла вщент боєголовку міжконтинентальної балістичної ракети "Мінітмен". Таке повідомлення мало викликати стрес і перегляд майже всієї стратегії Радянського Союзу, але завдяки використанню комплексних методів збору, перевірки та аналізу всієї отриманої інформації керівництво СРСР було проінформовано стосовно справжнього перебігу подій з цього приводу.
Слід підкреслити, що фахівці США подаючи таку Інформацію, дотрималися майже всіх вимог щодо успішного впровадження дезінформації і навіть провели експериментальний запуск ракети. Крім того, навіть американські конгресмени не були проінформовані про реальний задум цього проекту. Щоб забезпечити видимість успіху, випробування насправді сфальсифікували шляхом встановлення на ракеті-мішені радіомаяка. На ракеті-перехоплювачі встановили приймач. Влучення в ціль виглядало блискуче і у Конгресу питань не виникло.
Для доказу неймовірності втілення такої ідеї в життя керівництво Радянського Союзу виділило значні кошти на наукові розробки в галузі космічної зброї та здійснило велику кількість заходів щодо перевірки факту запуску та перехоплення ракети. Дезінформацію було виявлено, але той факт, що СРСР був змушений відволікатися від розробок основних програм та виділити додаткові (значні) кошти у відповідь на інформацію такого роду, вже підтверджував частковий успіх проведення дезінформаційної операції.
Механізм впровадження дезінформації базувався на практичній імітації успішного випробування і розгляді результатів експерименту у державних установах США для можливого витоку цієї інформації до розвідувальних служб (СРСР та дружніх з ним держав). Цікаво, що ЗМІ було використано як для підтвердження вірогідності "таємної інформації" для розвідувальних служб СРСР, так і для введення в оману власного уряду.
Бурхливий розвиток інформаційних технологій в економічно розвинутих країнах, що відбувався з кінця 1980-х рр., викликав кардинальні зміни в загальному поступі світової цивілізації. Вчені-футурологи дедалі впевненіше мовлять про прихід давно передбачуваного ними інформаційного суспільства. В більш популярному варіанті ці зміни називають процесом глобалізації (найширша Інтеграція ринків, фінансів, технологій тощо).
Головною особливістю глобалізації є швидкість дієвості в торгівлі, пересуванні, в комунікаціях, інноваціях і просуванні їх на ринок. Рушійною силою глобалізації виступають такі технології як комп'ютеризація, мініатюризація, супутникові комунікації, волоконна оптика та Інтернет, тобто технології з отримання, зберігання, обробки та передачі інформації.
Але розвиток економіки у всесвітньому масштабі, поштовх якому надали глибокі зрушення у сфері Інформаційних технологій, хоча і базується на найширшій інтеграції ринків і національних економік, не позбавлений конкурентної боротьби, а навпаки, характеризується загострення останньої. І це є одна з прикмет глобалізації поряд з Інформатизацією і економізацією в більшості сфер людської діяльності.
У сучасних умовах конкуренція існує між гігантськими монополістичними об'єднаннями, всередині них, а також між підприємствами немонополізованого сектору економіки та різних форм власності. Особливістю сьогодення є те, що центр боротьби переміщується переважно зі сфери обігу в сферу виробництва, з галузевого на міжгалузевий, з національного на інтернаціональний рівні. І як не парадоксально, інформаційні технології, яким завдячує своє зростання економіка західних країн, водночас приховують у собі загрози для їх руйнації. Останній момент водночас значною мірою впливає на зміни у сфері протиборства конкуруючих сторін. Ряд західних спеціалістів у сфері інформаційних технологій вважає, що на зміну небезпеці у виникненні ядерної катастрофи може з'явитися загроза у розв'язанні війни нового Гатунку. Це буде боротьба, спрямована проти країн, що володіють передовими технологіями, для створення хаосу в інформаційних структурах і породження економічної катастрофи.
У такому зрізі дуже ефективною за ступенем руйнації може бути "інформаційна диверсія". Проникнення в комп'ютерні системи і шляхом цього виведення з ладу систем енергозабезпечення країни, автоматичного телефонного зв'язку і системи управління повітряним рухом може призвести до незворотних процесів в економіці, системах управління і життєзабезпечення цілих держав і регіонів.
Але підрив економіки певної країни є небезпечним не лише під час відкритого збройного конфлікту. Ті ж експерти вважають, що збір економічної інформації про конкурентів і захист власних інформаційних ресурсів - головне завдання для забезпечення безпеки економіки. Відтак набуло поширення використання методів і технологій інформаційної боротьби в системі ринкових відносин. Швидкими темпами розвивається промислове шпигунство. Існує та розвивається окремий напрям інформатики, що обслуговує діяльність і розробляє законні та незаконні методи і засоби одержання інформації про секрети конкурентів.
Серед таких операцій слід звернути увагу на так звану офсетну розвідку і інформаційно-аналітичні дії за допомогою комп'ютерних текстово-аналітичних систем у мережі Інтернет.
Комп'ютерні текстово-аналітичні системи широко застосовуються в різних країнах світу для переробки дуже великих обсягів інформації з метою виявлення та акумуляції необхідних "сирих" даних, з яких логічним шляхом може бути отримана інформація про конкурентів, їхню продукцію та діяльність, про можливі загрози і ризики для власної продукції, вихідні дані для проведення піар-акцій та багато іншої інформації.
Взагалі, комп'ютерна боротьба стала звичайним явищем у світі ринкових відносин, зокрема у зовнішній торгівлі. Західні спеціалісти переконані: у разі повного розсекречення інформаційної мережі, більшу частину компаній буде розорено конкурентами за дуже короткий відтинок часу.
Це лише один з аспектів інформаційного протиборства, а саме: технічний. Крім нього широко використовуються технології здійснення небезпечного інформаційного впливу, об'єктами якого є свідомість, психіка людей. Тобто якщо в першому випадку деструктивному інформаційному впливу підкоряються технічні об'єкти (комп'ютерні мережі, засоби комунікації тощо) то в другому - соціальні: особистість, колектив, суспільство, світове співтовариство.
Така інформаційна агресія, як зазначалося вище, дедалі частіше здійснюється у формі СІО. Особливо часто такі операції проводяться з метою нейтралізації або ж усунення конкурента в економічній сфері. Відтак такі дії можна охарактеризувати як прояв недобросовісної конкуренції (concurrence dйloyale), тобто нецивілізованої форми боротьби з конкурентами, перешкоджання їхньому входженню в галузь, на інші ринки тощо. До речі, до таких форм конкурентної боротьби належить і промислове шпигунство, яке здійснюється з широким застосуванням інформаційних технологій технічного характеру.
Навіть звичайна реклама ефективно використовується з метою недобросовісної конкуренції. Скажімо, у міжнародній організації по захисту прав споживача "Consumers International" дійшли висновку, що європейські фармацевтичні компанії витрачають удвічі більше коштів на маркетинг, чим на наукові дослідження. Оскільки на більшості світових ринків, за винятком США, пряма реклама рецептурних препаратів заборонена, то використовують шляхи поза рекламою: переконують потенціальних покупців у тому, що вони мають те чи інше захворювання, підкуплюють лікарів, вводять в оману про ефективность препаратів. Серед методів "реклами хвороб" - організація конференцій з окремих захворювань, спонсорська підтримка яких не афішується.
Отже, з усієї сукупності дій, які характеризуються як прояв недобросовісної конкуренції, питому частку складають операції З інформацією. Так, на міжнародному рівні до проявів недобросовісної конкуренції насамперед належать:
• o поширення неправдивих, неточних чи спотворених зведень, які здатні завдати збитків іншому господарюючому суб'єкту або зашкодити його діловій репутації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві“ на сторінці 2. Приємного читання.
